АПЕЛЯЦіЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ              

Справа № 22ц- 1015                                                                          Головуючий в 1інстанції –   Назарова М.В.

Категорія                                                                                            Доповідач – Темнікова В.І.                                                                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            31 березня 2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

            головуючого –  Темнікової В.І.,

            суддів –  Ступіної Я.Ю., Мартинюка В.І.,  

            при  секретарі –  Плотникові Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Антрацитівського міськрайонного  суду Луганської області  від 11 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про  уточнення позовних вимог, про визнання правочину дійсним і права власності на автомобіль, -

В С Т А Н О В И Л А :

            В жовтні 2009р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль ВАЗ – 210993, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_1, стягнувши з нього на користь ОСОБА_3 половину його вартості в сумі 12513 грн. та зобов’язавши ОСОБА_3 передати йому негайно вказаний автомобіль.

           Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 09.11.2009р. дана  позовна заява  була залишена без руху до 18.11.2009р. для усунення недоліків, так як  вона не в повній мірі відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме позовна заява  не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину чи наявність підстав для звільнення від доказування. Також судом було зазначено, що позивач в порядку сімейного законодавства ставить питання до особи – власника автомобілю ОСОБА_4, не надаючи  доказів про те, що вона перебуває з ним в таких відносинах, а також не надав відомостей про те, що ОСОБА_3 є власником автомобілю і не навів підстав для визнання права  сумісної власності подружжя  на спірний автомобіль.

            17 листопада 2009р.  до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.

           Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від  11.12.2009р. позовна заява була визнана неподаною з поверненням її позивачу без розгляду, так як позивач так і не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду  від 09.11.2009р.

            Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду  скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для її подальшого розгляду, посилаючись на те, що  судом були порушені норми матеріального та процесуального права при її ухваленні.

            Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала  суду  підлягає   скасуванню  з наступних підстав:

             Згідно ст. 121 ЦПК України суддя дійсно, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для  усунення недоліків. А якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, передбачені ст. 119 і 120 ЦПК України, то заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

             Постановляючи ухвалу  від 11.12.2009р., суд виходив з того, що  позивачем, не зважаючи на подання до суду уточненої позовної заяви, так і не були виправлені  недоліки, зазначені в ухвалі про залишення його первісної  позовної заяви без руху.

            Однак, постановляючи дану ухвалу, суд не звернув належної уваги на те, що позивач має право на обґрунтування своїх вимог саме тими обставинами, які він вважає за потрібне  вказати в позовній заяві. Встановлення  фактичних обставин справи, а також відповідності викладених в тексті позовної заяви обставин фактичним обставинам за діючим цивільно – процесуальним законодавством віднесено не до стадії відкриття провадження по справі, а до стадії судового розгляду.

           Крім того, згідно п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі не самі докази, що підтверджують кожну обставину позову, а тільки зазначення цих доказів. Не врахував суд також те, що згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства  при розгляді справ у суді  першої інстанції” №2 від 12.06. 2009р.   суддя вправі відмовити у відкритті провадження  у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску строку позовної давності та інших не передбачених законом підстав,  адже сторони мають право надати докази і під час розгляду справи. З введенням в дію нового ЦПК України ці питання вирішуються під час попереднього судового засідання, в тому числі і з вирішенням клопотання про забезпечення доказів, якщо таке клопотання заявлено однією чи обома сторонами. Так,  згідно ст. 10 ЦПК України суд, у випадках, встановлених ЦПК України, сприяє сторонам в здійсненні їхніх прав. А  відповідно до п.5 ч.6 ст. 130 ЦПК України в ході попереднього судового засідання якщо  спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд, наряду з іншими діями, вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.  Крім того, згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства  при розгляді справ у суді  першої інстанції” №2 від 12.06. 2009р. пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Не містить в собі ст. 119 ЦПК України також вимоги про зазначення в тексті позовної заяви матеріальної норми права, на підставі якої  необхідно вирішити спір.

            За таких обставин достатніх підстав для визнання  позовної заяви  неподаною та повернення її  позивачу без розгляду  у суду першої інстанції не було.

             Зазначені вище обставини свідчать про порушення судом першої інстанції порядку, встановленого для вирішення даного питання, а тому ухвала суду від 11.12.2009р. підлягає скасуванню з направленням справи до суду 1 інстанції для вирішення питання про можливість  відкриття провадження по справі, так як вирішення цього питання за нормами ЦПК України віднесено до компетенції  суду першої інстанції .

Керуючись ст.  307,  312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:      

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

           Ухвалу Антрацитівського міськрайонного  суду Луганської області  від 11 грудня 2009 року -  скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої  інстанції  для вирішення питання про  можливість відкриття провадження по справі.

           Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді