Справа № 22-455/2010 рік                                                                         Головуючий суддя 1 інстанції: Кушнір О.Г.

 Категорія : 45                           Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

              У Х В А Л А

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   01 квітня 2010 року                                                            м. Рівне

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

        Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

        суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.

        при секретарі : Колесовій Л.В.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Здолбунівського районного суду від 04 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Здолбунівської міської ради, ОСОБА_5 про скасування державних актів на право приватної власності на земельну ділянку.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                                                          в с т а н о в и л а  :

    Рішенням Здолбунівського районного суду від 04 лютого 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Здолбунівської міської ради, ОСОБА_5 про скасування державних актів на право приватної власності на земельну ділянку відмовлено повністю.

           В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачі вказують на його незаконність, оскільки  суд не врахував, що Здолбунівська міська рада не заперечувала проти скасування державного акту на право приватної власності на землю по АДРЕСА_1 виданого на ім’я ОСОБА_5 В судовому засіданні землевпорядником Здолбунівської міської ради ОСОБА_6 було стверджено, що приватизація ОСОБА_7 земельної ділянки по даній адресі проведена з грубим порушенням земельного законодавства, та свідком ОСОБА_8 вказано, що при приватизації земельної ділянки не було враховано інтереси інших співвласників АДРЕСА_1

           Також, не відповідає дійсності твердження ОСОБА_5  про те, що він погоджував межі із суміжниками, зокрема з ОСОБА_4, оскільки її земельної ділянки як суміжної, в державному акті на право приватної власності на землю по вищевказаній адресі не вказано, а зазначаються землі громадської та житлової забудови.

           Крім того, в запереченнях ОСОБА_7 ствердив той факт того, що у земельну ділянку, яка передана йому у приватну власність включений загальний проїзд (дорогу) до чотирьохквартирного АДРЕСА_1

Просять рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.  

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.

До початку судового засідання позивачі подали заяву про перенесення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю їх явки, проте колегією суддів причину неявки визнано неповажною.  

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в позові суд правильно виходив з того, що ОСОБА_5,  при виготовленні державних актів на спірну земельну ділянку по АДРЕСА_1 погоджував з усіма вказаними в планах землекористувачами межі земельних ділянок, що підтверджується зібраними по справі доказами.

Крім того, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на момент виготовлення відповідачем Державного акту на спірну земельну ділянку не були співвласниками АДРЕСА_1

Земельна ділянка по АДРЕСА_2 із земельними ділянками  жодного із позивачів не межує.

Позивачі не довели того, що у приватизовані відповідачем спірні земельні ділянки включені землі житлової та громадської забудови та у позивачів відсутній проїзд до їх житла.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.  

 Доказів того, що у приватизовані відповідачем спірні земельні ділянки включені землі житлової та громадської забудови, зокрема проїзд до АДРЕСА_1 або яким-небудь іншим чином порушені їхні права як співвласників вказаного будинку № 15 під час видачі ОСОБА_5 Державних актів вони суду не надали та судом їх не здобуто.

 Крім того, у позивачів є проїзд до їх житла.

 Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                      ухвалила :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

          Рішення Здолбунівського районного суду від 04 лютого 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

            Головуючий :

             Судді :