Справа №22ц-818/2010

Категорія – цивільна                                          Головуючий  у  першій  інстанції – Бараненко С.М.

Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и  

 30 березня 2010 року                                                                    місто Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Литвиненко І.В.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з участю – позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

                             відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за порушення строків виконання грошового зобов?язання,

В С Т А Н О В И В :

Оскаржуваним рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 05.02.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 33 737грн. за порушення строків виконання грошового зобов’язання, а також 691грн. 70коп. в рахунок повернення судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме стягнення відсотків за прострочення повернення позики за період з 10.12.2008 року по 04.09.2009 року, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зокрема, апелянт не погоджується з рішенням суду в частині стягнення на користь позивачки втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, зазначаючи, що вона позичала кошти в іноземній валюті, а тому ОСОБА_2 не зазнала втрат від знецінення української гривні внаслідок інфляції, а навпаки отримала значний дохід через зростання курсу іноземної валюти. Крім того, на думку апелянта, вона повинна сплатити позивачці відповідно до вимог ст. 625 ЦК України лише 6069грн. 05коп.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

          По справі встановлено, що 02 березня 2008 року позивачка дала в борг ОСОБА_4 та ОСОБА_5 7000 доларів США та 20 000 євро строком до 10 грудня 2008 року, що підтверджується розписками останніх.

    У зв’язку з невиконанням даного зобов’язання, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 04 вересня 2009 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто борг в сумі 268 140 грн. 72 коп. (а.с.9-10).

    Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

    Сторонами не заперечується, що до цього часу відповідачами сума боргу ОСОБА_2 не повернута.              

          В зв’язку з цим, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов’язання, а тому повинні сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних.

          Проти проведеного судом розрахунку суми індексу інфляції та 3% відсотків річних позивачка ОСОБА_2 не заперечує.

          Посилання апелянта на те, що позика була надана в іноземній валюті, а не в українській як на підставу відмови у задоволенні позову в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, на заслуговують на увагу.

          За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цілому є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити , а рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2010 року - залишити без змін .

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                              Судді: