Справа №22ц-778/2010

Категорія – цивільна                                                    Головуючий  у  першій  інстанції – Логвіна Т.В.

Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

 і м е н е м       У к р а ї н и  

 31 березня 2010 року                                                                      місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі :

                           головуючого  -  судді Шарапової О.Л.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з участю – позивача ОСОБА_2, представника відповідача Слєсаренка Я.В.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 січня 2010 року по справі за позовом прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі – ТОВ „Укрпромбанк”) про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Укрпромбанк” на її користь 3% річних в сумі 600грн., 707грн. 57коп. індексу інфляції, а також на користь держави 51грн. судового збору та 120грн. витрат на ІТЗ.  У задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 942грн. 46коп. процентів та 2000грн. моральної шкоди, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт наполягає на тому, що відповідно до положень ч.4 ст. 1061 ЦК України відповідач повинен сплатити їй проценти, нараховані по вкладу до дня повного повернення їй коштів, оскільки це прямо передбачено законом, а також завдану несвоєчасним поверненням коштів моральну шкоду.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

    Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ „Укрпромбанк” на користь ОСОБА_2 3 % річних та інфляції не оскаржується.      

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

          По справі встановлено, що згідно п.3.1 договору банківського вкладу від 23.04.2008 року, яким між сторонами визначено порядок нарахування, сплати процентів та повернення вкладу, проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за „Датою внесення” вкладу до дня, який передує „Даті повернення”. Умовами цього ж договору, а саме п.1.1 передбачено, що датою внесення є 23 квітня 2008 року, а датою повернення – 17 травня 2009 року (а.с.4).

Таким чином, відповідачем правомірно нараховувались проценти ОСОБА_2 за спірним договором у період з 23 квітня 2008 року по 17 травня 2009 року.

20.01.2009 року правлінням Національного банку України прийнято постанову №19/БТ „Про призначення тимчасової адміністрації в ТОВ „Укрпромбанк”, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців. В подальшому дію мораторію продовжено до 21 січня 2010 року.

Згідно п.2 ч.3 ст.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховується неустойка (пеня, штраф), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

          А тому, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача процентів, які повинні нараховуватися на вклад після 17 травня 2009 року до виплати коштів, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі та суперечать положенням укладеного договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і відшкодування моральної шкоди.

          Зобов’язальні правовідносини, що склалися між сторонами по справі, а саме правовідносини щодо укладення та виконання зобов'язань за договором банківського вкладу, регламентуються нормами параграфу 3 Глави 71  ЦК України, якими не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення даного виду зобов'язання.

          Крім того, як вбачається з матеріалів справи, товариством „Укрпромбанк” зобов'язання за договором про банківський вклад № 1003/04003669000038001 від 23.04.2008 року виконано з порушенням його умов в частині строків повернення вкладу, що згідно ст.610 ЦК України є порушенням зобов'язання. Однак, вказаним договором не передбачено настання такого правового наслідку як відшкодування моральної шкоди, у разі порушення зобов'язання за даним договором.

          Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної карги не дають підстав для його скасування.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

  У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити , а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 січня 2010 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

          Головуючий:                                        Судді: