Справа № 10 - 60 /2010 р. Головуючий у І інстанції Мурашко І.А.
Категорія – санкція Доповідач Білобров В.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Білоброва В.Д.
суддів Антипець В.М., Миронцова В.М.
з участю прокурора Софієнка В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією помічника прокурора м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2010 року.
Цією постановою відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українки, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого,
відмовлено в задоволенні подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
В С Т А Н О В И Л А:
Слідчий СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області звернувся в суд з поданням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 20.02.2010 року, вранці, за попередньою змовою з ОСОБА_2, проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали: ДВД – програвач „Самсунг” вартістю 457 грн., чоловічу зимову куртку вартістю 300 грн., чоловічу осінню куртку вартістю 200 грн., чоловічу весняну куртку вартістю 650 грн., чоловічій осінній плащ вартістю 490 грн., а всього майна на загальну суму 2097 грн., яке належало потерпілому ОСОБА_3
22.03.2010 року Потребі було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, дослідивши всі обставини, прийшов до висновку, що подання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки дані щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у справі відсутні. Зі слів обвинуваченого відомо, що він був засуджений до умовного строку і звільнений судом від покарання. Вину у вчиненні злочину визнав повністю. У справі відсутні дані про вживання ним наркотичних засобів та алкогольних напоїв. Будь яких даних, окрім тяжкості злочину та відсутності офіційного місця роботи, які вказували б на те, що обвинувачений буде продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, не виконувати процесуальні рішення, у поданні не вказано і у судовому засіданні не встановлено. Одна тільки тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Не погоджуючись з постановою суду прокурор подав апеляцію в якій вважає, що постанова безпідставна і підлягає скасуванню з наступних підстав.
При прийнятті рішення про відмову в задоволенні подання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту судом не враховані підстави, передбачені ст. ст. 148, 155, 165 – 2 КПК України. Відповідно до ст. 12 КК України цей злочин відноситься до тяжких, оскільки санкція ст. 185 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Також судом не враховано наявні дані про особу обвинуваченого, який ніде не працює, не має постійного джерела доходу, раніше судимий, не одружений, дітей не має. З метою ухилення від покарання може виїхати до своїх родичів в Італію. Крім того усвідомлюючи безкарність своїх дій зможе продовжити злочинну діяльність в майбутньому.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, покарання за який законом передбачено у виді позбавлення волі.
Кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_1 обґрунтована вимогами закону.
Суд першої інстанції дослідив в повному обсязі підстави для обрання запобіжного заходу , що передбачені ст. ст. 148, 150 КПК України та доводи ОСОБА_1 Врахував тяжкість вчиненого злочину, дані характеризуючи особу обвинуваченого та прийняв обґрунтоване рішення.
Судова колегія перевіривши матеріали справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що б потягло за собою безумовне скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора м. Чернігова залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Судді
Білобров В.Д. Антипець В.М. Миронцов В.М.