№ 2-83/2010

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 року                                           м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Корогодіної О.Е.

при секретарі – Мехтієвої А.Ш., Кускової О.О., Жабенко І.М., Булах О.В., Самбурській Н.О., Амірасланові Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 75000 грн. основного боргу, 322775 грн. – відсотки за прострочення повернення боргу. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 24 лютого 2007 року вона дала у борг відповідачу 15000 дол. США, що на той час було еквівалентно 75000 грн., про що була написана відповідна розписка. Строком повернення коштів за договором було встановлено 24 квітня 2007 року, проте, у вказаний строк гроші ОСОБА_2 повернені не були, у зв’язку з чим з останнього, на думку позивача, належить до стягнення відсотки за прострочення зі сплати боргу, у відповідності до вимог договору.

 У своєму клопотанні до суду позивач підтримав вимоги свого позову та просив його задовольнити, як обґрунтований та такий, що заснований на вимогах діючого законодавства України, прохав слухати справу в його відсутність, та постановити рішення на підставі матеріалів які є по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином за останнім відомим його місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив, як не надав заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення судового засідання.

Оскільки відповідач, вважається таким, що повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2007 року між ОСОБА_1, як Позикодавцем, та ОСОБА_2, як Позичальником, був укладений договір позики на суму 75000 грн. строком на два місяці з моменту передачі грошових коштів позичальнику та підписання даного договору.

Пунктом 5 даного Договору було встановлено, що у випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором  Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та діючим законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. За кожен місяць прострочення повернення суми позики Позичальник виплачує 10% від суми позики в якості штрафних санкцій.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1049 ч.1 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основної суми боргу у сумі 75000 грн., оскільки саме на таку суму був укладений договір позики між ОСОБА_1 та гала бурдою А.В. 24 лютого 2007 року, сторонами він був підписаний, а крім того, в обґрунтування свого твердження щодо непідписання та неотримання відповідачем, ним у встановленому законом порядку, даний договір оспорений не був.

Також, для вияснення питання щодо автентичності підпису ОСОБА_2 у договору позики від 24 лютого 2007 року, ухвалою суду від 21 травня 2009 року була призначена почеркознавська експертиза, за результатами проведення якої було встановлено, що рукописний запис «Галабурда», розташований в договорі позики від 24 лютого 2007 року, в графі «Позикодавець» виконаний ОСОБА_2.

Суд вважає правомірними вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів у розмірі 32775 грн., як штрафних санкцій за порушення умов договору позики, а саме, за несвоєчасне повернення суми позики.

У відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача належить до стягнення судовий збір у розмірі 927,75 грн. та витрати з ІТЗ – 30 грн., які були сплачені останньою при зверненні до суду з позовом, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

На підставі наведеного, керуючись статтями 554, 555, 549, 550, 625, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, основну суму боргу за договором позики у розмірі 75000 гривень, штрафні санкції за несвоєчасне повернення позики – 32775 гривень, а всього 107775 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 927,75 грн. та витрати з ІТЗ – 30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя