Справа № 2-26/2010

БАШТАНСЬКИЙ     РАЙОННИЙ     СУ Д

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 березня 2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., при секретарі – Гуровій Л.А.,

за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ КБ „Надра” про повернення грошових вкладів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових вкладів та коштів по оплаті витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. На обґрунтування вимог позивачка в позовній заяві зазначила, що 30.05.2008 року між нею та ВАТ КБ „Надра” був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” №447400, за умовами якого позивачка передала відповідачу грошові кошти (депозитний вклад) в сумі 18000 гривень строком на 9 місяців. Відповідач зобов’язався за договором нараховувати позивачці 16,6 % річних на суму вкладу. Факт передачі відповідачу вказаної грошової суми підтверджується квитанцією №2 від 30.05.2008 року. Також 18.02.2009 року між нею та ВАТ КБ „Надра” був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” № 773423, за умовами якого позивачка передала відповідачу грошові кошти (депозитний вклад) в сумі 20000 гривень строком на 1 місяць. Відповідач зобов’язався за договором нараховувати позивачці 20 % річних на суму вкладу. Факт передачі відповідачу вказаної грошової суми підтверджується квитанцією №-896 від 18.02.2009 року. Після закінчення строку дії депозитних договорів  позивач звернувся до ВАТ КБ „Надра” з заявами повернення йому сум грошових вкладів. 13.04.2009 року філії ВАТ КБ „Надра” Миколаївське РУ листом за №-1608 відмовило позивачу в задоволенні його заяв, посилаючись на те, що постановою НБУ від 10.02.2009 року №-59 для стабілізації роботи банку введена та працює Тимчасова адміністрація, в зв’язку з чим немає можливості повернути депозитні кошти. Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач просив суд стягнути з відповідача суми вкладів та судові витрати по справі.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об’ємі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти позову, пояснивши, що відповідач не може повернути депозитні кошти позивачу в зв’язку з діяльністю Тимчасової адміністрації ВАТ КБ “Надра”, спрямованої на відновлення роботи банку у нормальному режимі. Просив відмовити у задоволенні позову

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали (копію договору строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” № 447400 від 30.05.2008 року; квитанцію № 2 від 30.05.2008 року; копію договору строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” № 773423 від 18.02.2009 року; квитанцію № 896 від 18.02.2008 року; заяви ОСОБА_2 від 12.03.2009 року та від 18.03.2009 року; відповідь директора філії ВАТ КБ „Надра” від 13.04.2009 року № 1608, копії поточних звітів за операціями по поточному (картковому) рахунку), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених вимог, приходить до висновку про обґрунтованість вимог і можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 30.05.2008 року між позивачкою та ВАТ КБ „Надра” був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” №-447400, за умовами якого позивачка передала відповідачу грошові кошти (депозитний вклад) в сумі 18000 гривень строком на 9 місяців. Відповідач зобов’язався за договором нараховувати позивачці 16,6 % річних на суму вкладу. Факт передачі відповідачу вказаної грошової суми підтверджується квитанцією №-2 від 30.05.2008 року. Також 18.02.2009 року між позивачкою та ВАТ КБ „Надра” був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” № 773423, за умовами якого позивачка передала відповідачу грошові кошти (депозитний вклад) в сумі 20000 гривень строком на 1 місяць. Відповідач зобов’язався за договором нараховувати позивачці 20 % річних на суму вкладу. Факт передачі відповідачу вказаної грошової суми підтверджується квитанцією №-896 від 18.02.2009 року. Після закінчення строку дії депозитних договорів  позивач звернувся до ВАТ КБ „Надра” з заявами про повернення йому сум грошових вкладів. 13.04.2009 року відповідач листом за №-1608 відмовив позивачу в задоволенні його заяв.

При цьому, всі дії по виконанню умов вказаного депозитного договору (укладення договору, внесення позивачем суми грошового вкладу, отримання позивачем грошових коштів у виді відсотків за депозитом, обмін повідомленнями стосовно розірвання договору) здійснювались сторонами у відділенні №-18 філії ВАТ КБ „Надра” в м. Баштанка, що свідчить про те, що вказаний договір виконувався в Баштанському районі.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №-5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, за яким, оскільки Закон України „Про захист прав споживачів” не визначає певних меж своєї дії, - до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів). При цьому, за своєю сутністю правовідносини, що випливають з депозитного договору, укладеного між фінансовою установою та фізичною особою, регулюються Законом України „Про захист прав споживачів”, враховуючи, що згідно з правилом ч. 2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором, а відповідно до ч. 2 ст. 633 ЦК України (умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги) контрагент особи, що надає послуги за публічними договорами, - визнається законодавцем як споживач.

Наведене вище вказує на можливість розгляду вказаного позову Баштанським районним судом Миколаївської області за правилами ст. 110 ЦПК України.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 638; 651 ч.1, 2; 1058; 1060 ч.2, 4; ЦК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 ЦК України). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ч.2, 4 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.4.7 депозитних договорів, по закінченню строку вкладу, якщо жодна зі сторін не побажає розірвати вказаний договір, він автоматично вважається продовженим на строк, визначений п. 2.2 цього договору. Договір продовжується неодноразово без явки вкладника до банку. При цьому, обчислення нового строку вкладу починається з дня, наступного після дати закінчення попереднього строку вкладу.

Аналіз тексту вказаного пункту свідчить про те, що в разі небажання позивача продовжувати термін дії депозитного договору №-447400 від 30.05.2008 року – він мав би звернутись до відповідача з відповідною заявою 28.02.2009 року (в день закінчення строку дії вкладу).  

Згідно з правилом ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження звернення позивача 28.02.2009 року до відповідача з заявою про небажання продовжувати термін дії депозитного договору та з вимогою про повернення вкладу, - вказаний депозитний договір, що є предметом спору, продовжив свою дію на 2009-2010 роки на умовах, вказаних в тексті договору.

    Заява позивача від 12.03.2009 року вказує на бажання повернути суму вкладу, а отже розірвати вже діючий депозитний договір. Таке волевиявлення позивача (фізичної особи) є законним та безумовно гарантовано ч.2 ст. 1060 ЦК України та п. 3.1.4 депозитних договорів, згідно з яким вкладник має право в будь-який день строку дії вкладу звернутися до банку з заявою про про відмову подовження строку вкладу на новий термін.

    Посилання відповідача (що викладені в листі адресованому позивачу від 13.04.2009 року №-1608) на діяльність Тимчасової адміністрації, призначену постановою НБУ №-59 від 10.02.2009 року, через яку неможливо повернути депозитні кошти позивачу, були предметом судового дослідження та визнанні судом - такими, що суперечать вимогам ЦК України.

Згідно з ч.4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Це свідчить про необхідність застосування норм ЦК України, що регулюють спірні правовідносини (зокрема ч.2 ст. 1060 ЦК України), як норм, що мають вищу юридичну силу порівняно з нормативними актами НБУ.

Відповідно до ст.ст. 79; 81 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов’язані з оплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

На підставі  викладеного та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

    Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 вклад за договором № 447400 від 30.05.2008 року в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 вклад за договором № 773423 року від 18.02.2009 року в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь місцевого бюджету Баштанської міської ради судовий збір в розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 120 (сто двадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

Справа № 2-26/2010

БАШТАНСЬКИЙ     РАЙОННИЙ     СУ Д

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

/вступна та резолютивна частина/

09 березня 2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., при секретарі – Гуровій Л.А.,

за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ КБ „Надра” про повернення грошових вкладів,

ВСТАНОВИВ:

На підставі  викладеного та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

    Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 вклад за договором № 447400 від 30.05.2008 року в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 вклад за договором № 773423 року від 18.02.2009 року в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь місцевого бюджету Баштанської міської ради судовий збір в розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” на користь ОСОБА_2 120 (сто двадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: