Судове рішення 22ц-1245/10 від 09.04.2010

Судове рішення #8490290

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1245/ 10 Головуючий в 1-й інстанції – Порох К.Г.

Категорія - 45 Доповідач – Пищида М.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого – Баранніка О.П.

суддів – Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.

при секретарі – Лещинській О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу прокурора Васильківського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Нив», Богданівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, Васильківського відділу Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Вона посилалась на те, що згідно державного акту, серії 1-ДП № 033236 від 15. 01. 2003 року є власником земельної ділянки, що розташована на території Богданівської сільської ради Дніпропетровської області. 03.01. 2007 року невідомою особою, від її імені , не маючи на це повноважень, та представником ТОВ «Зоря Нив» був укладений договір оренди належної їй земельної ділянки. Позивачка просила визнати договір оренди земельної ділянки недійсним.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор Васильківського району Дніпропетровської області просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до правил ст. 241 ЦК України, позивачка схвалила оскаржений нею право чин, оскільки в подальшому отримувала орендну плату за користування землею за 2007 та 2008 роки.

Така позиція місцевого суду помилкова, оскільки ця норма права не регулює правовідносини , які склались між сторонами.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, в тому числі й позивач, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

В ході судового засідання, судом першої інстанції ставилось питання про призначення почеркознавчої експертизи, але позивачка та її представник відмовились від її проведення.

Згідно з ч.4 ст. 60 указаного Кодексу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами, що позивачка є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Богданівської сільської ради Васильківського району у розмірі 6, 448 га відповідно до державного акту на право власності. 03 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Зоря Нив» терміном на 7 років був укладений договір оренди належної позивачці земельної ділянки, який зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії ДП «ЦДЗК» 06 березня 2008 року. Відповідачем на виконання договору оренди з позивачем сплачувалась орендна плата за користування землею в розмірі 1135 грн. за 2007 р. та в розмірі 1360 грн. за 2008 р.

Встановивши, що у позивачки відсутні докази того факту, що нею не підписаний вказаний правочин, укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки відповідає вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, і містять відомості щодо місцезнаходження земельної ділянки, в державному акті про право власності на земельну ділянку визначено форму ділянки та її межі, вказано термін договорів, розмір орендної плати, умови використання землі та збереження стану об’єкта оренди, відповідальність орендаря, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність всіх істотних умов договору, визначених нормами ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки на момент звернення до суду, договір був зареєстрований належним чином, протягом тривалого часу позивачка отримувала орендну плату.

З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.218, 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Васильківського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді