Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2024 р.                                                                         Справа № 520/7755/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі  за матеріалами позову  Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЄ”  до  Головного управління ДПС у м. Києві  про: 1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0556310701 від 23.07.21; 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0556320701 від 23.07.21 , -

встановив:

В оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено низьку недоліків.

По-перше, у вигляді відсутності доказів сплати судового збору.

Так, частиною 3 ст. 161 КАС встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено  прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позов поданий через систему "Електронний суд".

Доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову позивачем до суду не надано.

Враховуючи заявлені дві позовні вимоги майнового характеру, позивач повинен сплатити до суду судовий збір у загальному розмірі 16.689,27 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору (20.861,59 х 0,8 = 16.689,27 грн).

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем по справі визначено - Головне управління ДПС у м. Києві, яке знаходиться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19.

Позивач у позовній заяві зазначив адресу свого знаходження: 61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б.

Проте, позивачем жодних доказів знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЄ” за адресою: 61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б, до матеріалів позовної заяви не надано.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЄ” за адресою: 61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б.

По-третє, відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 КАС України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах й, водночас, передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є ПК України.

Статтею 56 ПК України врегульовано питання оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 (провадження №К/9901/19455/20) зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 22.01.2022р. справа №160/11673/20.

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом - 23.07.2021р.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до позовної заяви не надано.

Отже, суд дійшов до висновку про пропуск позивачем встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

По-четверте, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч зазначеному, позивачем не надано до позовної заяви жодних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Отже, для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо господарських операцій з ТОВ "Форно", або зазначити причину через яку вказані докази не можуть бути надані до суду.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.                                  

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду:

- документу про сплату судового збору на суму 16.689,27 грн.;

- докази знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЄ” за адресою: 61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення з даним позовом;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо господарських операцій з ТОВ "Форно", або зазначити причину через яку вказані докази не можуть бути надані до суду.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.                                                                                                                          

Суддя                                                                            О.В. Старосєльцева