Справа   №2-224/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року     смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді     Моніча Б.С.

при секретарі     Юрченко Т.Р.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Троковицької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною заявою, в якій вказали, що 22.06.2006 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 все належне йому майно в рівних частках. 01.02.2007 року він змінив заповіт і заповів ОСОБА_2 земельну ділянку, належну йому на праві приватної власності. Батьки позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали в с.Троковичі в шлюбі, мали власний будинок, збудований в 1987 році. Двір являється двором колгоспного типу і згідно вимог ч.2 ст.123 ЦК України, що діяв з 1 січня 1964 року, долі членів двору є рівними. В погосподарській книзі Троковицької сільради власником будинку значився ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла належна йому частка будинку та земельна ділянка.

Спадкоємцем першої черги, на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 являлась його дружина ОСОБА_5, яка від спадщини відмовилась у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчасно подали до Черняхівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак оформити в нотаріальній конторі право власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом не має можливості, оскільки згідно довідки Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» №А-297 від 23.01.2009 року за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. За оцінкою вказаного підприємства вартість будинку становить 42 тис. 821 грн., документи на нього не збереглися і відновити їх неможливо.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Троковичі померла ОСОБА_5, після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частку будинку. Позивачка ОСОБА_3, як дочка спадкодавиці, вчасно подала до Черняхівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак оформити в нотаріальній конторі право власності на належну їй частку житлового будинку в порядку спадкування за законом не має можливості, оскільки спірний будинок не зареєстрований за ОСОБА_4 Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину після смерті матері ОСОБА_5 не приймали.

На підставі викладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати їх власниками Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 Позивачка ОСОБА_3 просила визнати її власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

У попереднє судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися та подали до суду заяви, в яких просили слухати справу за їх відсутності, заявлений позов підтримали, просили його задовольнити. Представник відповідача в попереднє судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав, обставин, викладених у позовній заяві, не оспорював.

За таких обставин суд вважає за можливе винести рішення з попереднього розгляду справи згідно ст.130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи факт визнання позову відповідачем, суд позов задовольняє, оскільки для цього є всі законні підстави.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Аналогічні положення містить і ч.4 ст.368 ЦК України, ст.22 КпШС України, ст.16 Закону України «Про власність» (в редакціях, що були чинними на час існування правовідносин).

Статтею 28 КпШС України визначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Аналогічні положення містить ст.70 СК України, ч.2 ст.372 ЦК України.

Відповідні норми різних нормативно-правових актів суд наводить в силу того, що шлюбні правовідносини сторін існували в період дії всіх цих нормативних актів.

Крім того, що сторони визнали та не оспорювали набуття спірного будинку як спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 під час шлюбу, це стверджено відповідними документами: довідками Троковицької сільської ради (а.с.7,26-28), технічними документами на будинок (а.с.13-17).

Суд прийшов до висновку про визнання цих фактів такими, що доказуванню не підлягають.

За таких обставин, в силу ст.328 ЦК України суд визнає, що подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за свого життя правомірно набуло права власності на спірний будинок, оскільки незаконність набуття права власності не випливає із закону та прямо не встановлена судом. Частка кожного у спільній власності подружжя складала Ѕ.

Згідно вимог ч.2 ст.1254 ЦК України кожний новий заповіт скасовує попередній повністю або у тій частині в якій він йому суперечить. Таким чином заповіт, складений 22.06.2006 року є скасований новим заповітом, складеним 01.02.2007 року, лише в частині спадкування земельної ділянки.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 до складу його спадщини ввійшло право власності на Ѕ частину спірного будинку. З свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.23), заяви ОСОБА_5 про відмову від спадщини (а.с.8, 36), свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.21), свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.24), в якому ОСОБА_4 записаний їхнім батьком, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються єдиними спадкоємцями ОСОБА_4 за заповітом, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, а отже набули права власності на спірне спадкове майно в рівних частках по ј спірного будинку.

Після смерті ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину будинку ввійшло до складу її спадщини. З свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а.с.22), відповіді на запит суду Черняхівської державної нотаріальної контори (а.с.35), свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с.20), в якому ОСОБА_5 записана її матір’ю, свідоцтва про шлюб (а.с.37), вбачається, що ОСОБА_3 являється єдиною спадкоємицею ОСОБА_5 за законом, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, а отже набула права власності на спірне спадкове майно – Ѕ будинку.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні документів вбачається, що право власності на спірний будинок вартістю 42 тис. 821 грн., зареєстровано не було (а.с.18), а тому це право є невизнаним і відповідно до ст.3 ЦПК України може бути визнане судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 61, 212-216 ЦПК України, вищенаведеними в рішенні нормами законодавства, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. АДРЕСА_1, право власності на ј частину будинку АДРЕСА_1 вартістю 10 тис. 705 (десять тисяч сімсот п’ять) грн. 25 коп., який належить йому як спадкоємцю за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, прож. АДРЕСА_2, право власності на ј частину будинку АДРЕСА_1 вартістю 10 тис. 705 (десять тисяч сімсот п’ять) грн. 25 коп., який належить йому як спадкоємцю за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, прож. АДРЕСА_3, право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 вартістю 21 тис. 410 (двадцять одна тисяча чотириста десять) грн. 50 коп., який належить їй як спадкоємиці за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Троковичі, Черняхівського району Житомирської області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

При відсутності заяви та апеляції рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий – суддя: (підпис)     Б.С.Моніч

Копія вірно:

Суддя: