Справа № 2-А-173, 2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 березня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

    головуючого – судді Маржиної Т.В.

    при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Первомайської роти ДПС з обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Миколаївській області Остапенко Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

    ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 30.01.2010 року о 15.00 годині він приїхав до свого батька – ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_1 При цьому жодних вимог правил дорожнього руху він не порушував. Батько в цей час, біля свого двору розмовляв із трьома особами, одягненими у форму працівників ДАІ, які приїхали на патрульній машині, загородивши проїзд по вулиці. Позивач із розмови зрозумів, що мова йде про правопорушення, в якому працівники ДАІ звинувачували його батька. Розмова велася на підвищених тонах, працівники ДАІ були розлютованими. Він намагався з’ясувати у присутніх, що відбувається та просив прибрати автомобіль з дороги та звільнити проїзд, однак працівники ДАІ в грубій формі запропонували йому не втручатися, а згодом інспектор ДПС ОСОБА_5. став вимагати у нього документи на автомобіль. При цьому жодний працівник ДАІ не представився, їх прізвища він узнав пізніше під час оскарження. Прохання назвати свої прізвища та посади працівники ДАІ залишили без відповіді. Працівники ДАІ припинили розмову з його батьком і в грубій формі почали розмовляти з ним, вимагаючи при цьому надати документи на автомобіль та посвідчення водія. Він, щоб уникнути сутички з працівниками ДАІ, які вели себе неадекватно ситуації, явно перевищуючи свої службові повноваження, сів у машину та прикрив двері, однак ОСОБА_5., нічого не пояснюючи, підійшов до машини, силою відкрив двері, схопив його за куртку та почав тягнути з машини. ОСОБА_5. не тримав себе у руках, штурхав його, застосовував фізичну силу. Тоді, намагаючись уникнути фізиної розправи, на застосування якої явно був налаштований працівник ДАІ, він відбіг на декілька метрів, покинувши і автомобіль і документи, які в ньому знаходились, однак інший працівник ДАІ ОСОБА_4. почав його переслідувати, повалив на землю. Працівники ДАІ наділи на нього наручники та доставили у Первомайський МВ УМВС, де відповідач – Остапенко С.В. склав протокол про адміністративне правопорушення за непред’явлення для перевірки посвідчення водія, талону до посвідчення та реєстраційних документів і притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП. Вважає, що дії інспектора є неправомірними, а винесені ним протокол про адміністративне правопорушення та постанова – незаконними і підлягаючими скасуванню, оскільки працівники ДАІ діяли з перевищенням наданих їм законом повноважень, порушили службову етику та службові інструкції, їх поведінка ніяк не відповідала нормам закону та не була адекватною ситуації. Вважає, що такі дії працівників ДАІ викликані бажанням помститися за його намір захистити батька, який є особою похилого віку, від їх неправіомірних дій, а також за зауваження щодо їх неправомірних дій. Крім того, проти батька жодних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху працівниками ДАІ винесено не було, що доводить неправомірність переслідування батька працівниками ДАІ.

    В судовому засідані позивач  ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7  повністю підтримали позов, просили його задовольнити, визнати незаконною і скасувати постанову ВЕ №166278 від 30.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

    Відповідач Остапенко С.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що 30.01.2010 року він склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ №130031 відносно ОСОБА_1, який на вимогу інспектора ОСОБА_4. не надав для перевірки посвідчення водія, талону до посвідчення та реєстраційних документів; а також виніс Постанову серії ВЕ №166278 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення притягнуто до відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП, накладено штраф у сумі 850 грн. Відповідач також пояснив, що ОСОБА_1 під час складання протоколу відмовився від дачі пояснень та підпису у присутності свідків. Також він пояснив, що підставою для звернення до позивача з вимогою про надання документів була наявність у того ознак сп’яніння: позивач був у збудженому стані, його поведінка не відповідала обстановці. При цьому сам він особисто не вимагав документів у позивача та не приймав участі в його затриманні, а спостерігав за подіями із службового автомобіля. Такі дії вчиняли ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

    Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_4., дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

    Судом встановлено, що 30.01.2010 року о 15.00 годині позивач ОСОБА_1 приїхав до свого батька – ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_1. При цьому позивач Правил дорожнього руху не порушував та перебував у тверезому стані. В цей час батько біля свого двору – на дорозі, розмовляв із трьома працівниками ДАІ, які приїхали на патрульній машині і звинувачували його у вчиненні адміністаритвного правопорушення. Автомобіль працівників ДАІ перекривав проїзд по вулиці. Такі обставини визнані сторонами. Працівники ДАІ були розлютованими і розмова велася на підвищених тонах. Позивач запитував у присутніх, що відбувається, однак працівники ДАІ запропонували йому не втручатися. Крім того, позивач звернувся до працівників ДАІ з вимогою прибрати з дороги автомобіль і звільнити проїзд. Такі звернення позивача обурили працівників ДАІ, серед яких були Остапенко С.В., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. Такі обставини підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_3, відеозаписом подій, який приєднаний до справи та протоколом АА №001495 медичного оглчду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння.

    Суд вважає, що звернення позивача до працівників міліції з вимогою пояснити ситуацію та прибрати автомобіль з вулиці, щоб звільнити проїзд автотранспорту, є цілком правомірним і справедливим. Також суд вважає правомірним намагання позивача дізнатися, за що працівники ДАІ грубо розмовляють з його батьком – особою похилого віку, автомобіль якого знаходився у дворі будинку і хто саме ці особи. Такі дії позивача не могли викликати підозри в тому, що він знаходиться у стані алкогольного сп’яніння. Суд вважає твердженя відповідача про те, що ОСОБА_1 виглядав як п’яний, надуманими, викликаними намаганням виправдати грубу та зухвалу поведінку своїх колег відносно пересічних громадян, яка суперечить поведінці працівника міліції. Також судом встановлено, що працівники ДАІ так і не роз’яснили позивачу ситуацію, а демонструючи свою перевагу осіб, наділених владою, перед простим громадянином, переключили свою увагу з батька позивача на нього самого. При цьому, щодо батька позивача так і не було складено жодного протоколу про порушення Правил дорожнього руху. Тобто, факт вчинення батьком позивача адміністративного правопорушення не знайшов свого підтвердження. Тож не зрозуміло, що робили працівники Первомайської ОР ДПС з обслуговування доріг державного значення у приватному секторі міста Первомайська і чому вони чіплялися до громадянина ОСОБА_3. Дії позивача, який мав намір захистити свого батька, суд вважає цілком правомірними та адекватними.

    Згодом інспектор ДПС ОСОБА_5. став вимагати у позивача документи на автомобіль та посвідчення водія. ОСОБА_1 при цьому не перебував у транспортному засобі. Позивач при цьому запропонував ОСОБА_5. представитися, однак останній цього не зробив. Позивач, щоб уникнути сутички між ним та правоохоронцями, сів у машину та прикрив двері, однак ОСОБА_5., нічого не пояснюючи, підійшов до машини і силою відкрив двері, схопив позивача за куртку та почав тягнути на двір. ОСОБА_5. не тримав себе у руках, став штурхати позивача, застосовувати фізичну силу. Позивач, намагаючись уникнути конфлікту та фізичного контакту, відбіг на декілька метрів, однак інший працівник ДАІ ОСОБА_4., сприйняв це, як намагання втекти і почав його переслідувати, повалив на землю. Потім працівники ДАІ наділи на позивача наручники. Такі обставини підтверджуються відеозаписом, зробленим інспектором ОСОБА_5. на місці події. Слід зазначити, що під час відеозйомки інспектор не фіксував дії працівників ДАІ, намагаючись виставити у неприглядному світлі саме позивача. Однак, згідно такого запису, працівники ДАІ дійсно не представлялися, не роз’яснювали ситуацію і вели себе грубо. Суд вважає, що вимога працівників ДАІ пред’явити документи водія та на автомобіль в даному випадку не була правомірною з наведених вище підстав. У діях ОСОБА_1 не вбачалось жодних ознак вчинення адміністративного правопорушенння, він не перебував у стані алкогольного сп’яніння, працівники ДАІ дійсно не представились позивачу та не пояснили свою вимогу, а перед цим вели себе грубо з ним та з його батьком. Поведінка працівників ДАІ перед вимогою надати документи, не відповідала поведінці працівників правоохоронних органів. Таким чином, суд вважає, що вимога працівників ДАІ надати документи пов’язана саме з бажанням помститися ОСОБА_1 за те, що він наважився звернутися до них.

    В результаті відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 2.4 «А» Правил Дорожнього руху України, тобто за непред’явлення для перевірки посвідчення водія, талону до посвідчення та реєстраційних документів і позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 850 грн. Як з’ясовано судом, на місці події були ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_5., Остапенко С.В. Жодна з цих осіб не зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення як свідок. Відповідач Остапенко С.В. був саме свідком в наданій справі. Таким чином, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушенн допущена однобічність, порушено принцип презумпції невинуватості та право ОСОБА_1 на захист, також допущено необ’єктивність та неупередженість при розгляді справи. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в приміщенні Первомайського МВ УМВС України було надано документи позивача, що підтвердив Остапенко С.В. в судовому засіданні.

    Таким чином, обставини повідомлені позивачем, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

    Відповідно до п.п.«А» п.2.4. ПДР водій, на вимогу працівника міліції, повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: передати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР (посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб; свідоцтво  про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). За ч.1 ст. 126 КУПАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, полісу обов’язкового страхування.  Із матеріалів справи слідує, що позивач на час пред’явлення йому інспектором ОСОБА_4. первісної вимоги про надання документів, не рухався в транспортному потоці,  взагалі не перебував в транспортному засобі.

    Твердження відповідача Остапенко С.В. та покази свідка ОСОБА_4., про те що ОСОБА_1 був нетверезий, суд оцінює критично, оскільки «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 400/666 від 09.09.2009 року, чітко визначені ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), за якими уповноважена особа Державтоінспекції МВС може вважати, що водій нетверезий. Із пояснень відповідача слідує, що у позивача всіх зазначених ознаків алкогольного сп’яніння не було. Також, працівниками ДАІ позивач не направлявся на огляд, у порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду». Більш того, після затримання, а також складення у міському відділі міліції матеріалів про адміністративне правопорушення позивач самостійно, через ушиб шийного відділу хребта, звертався за першою медичною допомогою до Первомайської ЦРЛ, про що свідчить Довідка № 119 від 30.01.2010 року видана черговим хірургом лікарні. У тій же лікарській установі позивач пройшов медичне обстеження щодо встановлення стану сп’яніння. Відповідно до протоколу «Медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння» від 30.01.2010 року Первомайської ЦРЛ, ОСОБА_1 в цей день був тверезий. Таким чином, покази як відповідача, так і свідка ОСОБА_4, щодо перебування позивача у стані алкогольного сп’яніння, повністю спростовуються дослідженими у справі письмовими доказами.

Працівники ДАІ повинні в своїй службовій діяльності дотримуватися вимог Закону України «Про міліцію», Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 11 від 27.03. 2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» № 576/1652 від 26 червня 2009 року, інших законних і підзаконних актів. Так, працівник Державтоінспекції МВС, як працівник міліції, має чітко визначені ст. 11 зазначеного Закону, права. Крім того, під час звернення працівника ДАІ МВС до водія повинен привітатися, чітко і зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання, прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів, зазначених в п. 2.1 Правил Дорожнього руху України, для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення. Також, відповідно до п.18.7 Інструкції працівнику ДПС забороняється звертатися до учасників дорожнього руху на «ти»; використовувати погрозливі чи ображаючи жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; пред’являти безпідставні звинувачення. Із досліджених в судовому засіданні обставин, наявні підстави вважати, що відповідач, а також інші працівники ДАІ, які приймали участь у затриманні позивача, складанні адмінматеріалів (ОСОБА_5., ОСОБА_4) перевищили свої права при здійсненні своїх повноважень щодо відповідача, оскільки у них не було підстав вважати, що відповідач вчинив адміністративне правопорушення або перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином, відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 126 ч.1 КУпАП. Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачем належними засобами доказування доводи позивача не спростовані. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача з приводу складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправними, а зазначена вище постанова є неправомірною, оскільки вчинена всупереч вимогам п.3 ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Провадження в наданій справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8 - 12, 70, 71, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову серії ВЕ №166278 від 30.01.2010 року, винесену інспектором Первомайської роти ДПС з обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Миколаївській області Остапенко Сергієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної  відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП та скасувати зазначену постанову. Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

    Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

    В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу – постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі  судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.

    СУДДЯ: