Справа № 2а-1750/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 року Харцизький міський суд Донецької області в складі: головуючого судді - Кодолова В.О. при секретарі - Парамоновій Г.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який просив розглянути в його відсутність, зважаючи на стан його здоров'я. В позові позивач зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». На підставі цього у відповідності до ст. 6 вказаного Закону, рішень Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. В 2007 році така надбавка до пенсії йому взагалі не нараховувалась та не виплачувалась, а в 2008 році та тепер в 2009 році така надбавка нараховується, однак не в повному розмірі. Вважав, що невиплата йому доплати до пенсії в установленому законом розмірі є протиправною і суперечить Конституції і законам України. В зв'язку з цим просив поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому, як «дитині війни», щомісячної Державної соціальної доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 - 2009 роки.

Представник відповідача - УПФУ в м.Харцизьку в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію окремих законів було зупинено, в тому числі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Норми вказаної статті 3акону про надання пільг була відновлена згідно рішення Конституційного суду Україні від 09.07.2007 року і діє саме з цього часу, але законодавчим органом не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не визначено, які органи повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати розмір доплат. До того ж, вказує, що нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовуються для виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ч.3 ст.28 ЗУ «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті 3астосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Отже ця норма не передбачає застосування мінімального розміру пенсії, встановленого цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». З 01.01.07 року підвищення особам, які мають статус «діти війни» сплачується з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. у розмірі 19, 35 грн., з 01.10.07р. у розмірі 19, 75 грн., а з 01.01.2008 року і по теперішній час таке підвищення сплачується незалежно від встановлення інвалідності у розмірі, встановленому для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). В зв'язку з наведеним просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, розглянувши справу у відсутності представника позивача, а також наполягав на застосуванні строків позовної давності.

На підставі заяв сторін по справі про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження і прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.03.2006 року, яке видане Харцизьким відділом пенсійного забезпечення УПФУ, з відміткою «дитина війни» та паспортними даними, за якими він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни йому було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007, 2008 роки згідно з ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідні 2007 та 2008 роки, що не дає права її застосування. Разом з тим, суд вважає неправомірним застосування протягом всього 2007 року та протягом всього 2008 року положень ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік, якими була зупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки вони визнані такими, що не відповідають Конституції, рішеннями Конституційного суду України у справах № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

З наведеного випливає, що на підставі ст. 152 Конституції України право позивача на отримання доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виникає з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на всій території України, остаточними та не можуть бути оскаржені.

Тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання нарахувати й виплатити позивачу доплату до пенсії саме за вказані періоди.

В письмових запереченнях відповідач вказує, що в 2007 році проводив виплату соціальної допомоги позивачу відповідно до діючого законодавства в 2007 році, але з довідки № 265 від 25.05.2009 року, виданої відповідачем, вбачається, що такі виплати не проводились. Також відповідач зазначає, що в 2008 році він проводив виплату доплати не в повному обсязі, а в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Таким чином, в порядку ст. 72 КАС України ці обставини не потребують доказів та свідчать про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо проведення виплат в обсязі, передбаченому вищевказаним законом.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач не ставить в своєму позові питання про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась в не нарахуванні йому доплати до пенсії в передбачених законом розмірах. Але для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає можливим в даному випадку вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку, яка виразилась в не нарахуванні й невиплаті ОСОБА_1 державної соціальної доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розмірі мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн., з 1 жовтня - 415, 11 грн.

Тобто за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач недоотримав доплату до пенсії з наступного розрахунку:

з 09 липня 2007 року: 410, 06:31*23*30%=91, 27 грн.

за серпень-вересень 2007 року:   410, 06*30% * 2=246, 03 грн.

за жовтень-грудень 2007 року:    415, 11 * 30% * 3=373, 60 грн. а всього за 2007 рік недоплата склала - 710, 90 грн.

Відповідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008 року, сплачується підвищення пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (що в загальній сумі, починаючи з травня місяця

2008 року, становить 390, 20 грн.) за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач недоплатив позивачу доплату з наступного розрахунку:

з 22 травня 2008 року: 481:31 * 10 * 30%=46, 56 грн.

за червень 2008 року: 481 * 30%=144, 30 грн.

за липень-вересень 2008 року: 482 * 30% * 3=433, 80 грн.

за жовтень-грудень 2008 року: 498 * 30% * 3=448, 20 грн.

з урахуванням виплачених в 2008 році сум: 1072, 86 - 390, 20 = 682, 66 грн.

Таким чином всього за 2007 - 2008 роки недоплачена позивачу сума соціальної допомоги до пенсії складає 1393, 56 грн.

Дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік не зупинялась та зміни до неї у встановленому законом порядку не вносились, тому в дія цієї норми закону повинна діяти в 2009 році.

Однак, згідно ст. 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Як вбачається з ч. 2 ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначається залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ. Таким чином, норма вказаного Закону не встановлює конкретний розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який є основою для визначення мінімальної пенсії за віком, і містить посилання на інші нормативно-правові акти. В даному випадку таким актом є Постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що встановлює підвищення до пенсії у твердих розмірах, є чинною і на її підставі в 2009 році нараховується та виплачується таке підвищення, і про це в своєму запереченні вказує відповідач.

До моменту вирішення судом цієї справи по суті вказана норма ЗУ «Про Державний бюджет України на

2009 рік» не переглядалась Конституційним судом України щодо її конституційності, тому є чинною і має застосовуватись до спірних правовідносин. Таким чином, суд не має підстав для задоволення вимог позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу доплату до пенсії за 2009 рік, так як всі необхідні доплати в 2009 році йому виплачуються в повному розмірі.

З приводу посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІУ від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.

Згідно вимог ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлено річний строк, і пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін. Але, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Представник відповідача в своєму письмовому запереченні наполягав на застосуванні строків позовної давності звернення позивача до суду. Однак суд враховує похилий вік позивача, стан його здоров'я і визнає причину пропуску позивачем строку звернення до суду поважною та вважає за необхідне поновити йому строк звернення до суду.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було заявлено вимоги про повернення йому здійснених ним судових витрат. Таким чином, суд вважає за можливе не присуджувати здійснені ним судові витрати з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 19, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.03 року, ст.ст. 2, 7, 11, 17, 18, 94, 99, 100, 122, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку, що виразилась в не нарахуванні й невиплаті ОСОБА_1 державної соціальної доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю д.Хлевно Кормянського р-ну Гомельської області, ШН НОМЕР_1, який мешкає: АДРЕСА_1, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В решті вимог позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.