П О С Т А Н О В А Справа № 2а-43/2010
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Мальченко А.О.
при секретарі Косинській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м.Кривий Ріг у Дніпропетровській області Должинова Сергія Володимировича про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122 ч.1 КУпАП України, винесеної 27.03.2009р. Вимоги мотивувала тим, що постанова не відповідає вимогам закону, а отримані дані зібрані з порушенням КУпАП. Вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.
Представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірительки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою інспектора ДПС відділу ДАІ м.Кривий Ріг у Дніпропетровській області Должинова С.В. від 27.03.2009р. ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 260грн. У постанові зазначено, що 27.03.2009р. о 13год.37хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "SSАNG", д.н.НОМЕР_1, рухалася зі швидкістю 95км/год., перевищивши допустиму швидкість руху на 35км/год., чим порушила п.12.4 ПДР України (а.с.2).
Постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КУпАП.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР - "Візир" №0810724, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
До постанови було додано фотознімок, щодо якого зазначено, що такий отримано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу "Візир" №0810724, хоча в "Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості "Візир" зовсім немає такого поняття, як робота в автоматичному режимі, а робота такого приладу відбувається тільки в ручному режимі.
Суд звертає увагу, що у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до ст.14-1 КУпАП, пристрій, який робить фіксацію правопорушення ПДР повинен працювати в автоматичному режимі, а пристрій "Візир" не дозволяє працювати і фіксувати транспортні засоби в автоматичному режимі.
Згідно інформації ДП "Укрметртестстандарт" вимірювач швидкості "Візир" не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора. Отже, без втручання людини (інспектора) він не в змозі автоматично зафіксувати правопорушення. В даному випадку інспектор, вибравши відповідний проміжок часу, натиснув кнопку фіксації і зафіксував вибраний ним момент часу, автомобіль та місце фіксації.
Згідно ст.258 КУпАП посадові особи органів ДАІ мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності лише у разі виявлення правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до Закону України "Про міліцію", співробітник міліції повинен припиняти адміністративні правопорушення, а також відповідно до п.12, Наказу від 13.11.2006 N 1111, Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України інспектору чітко визначено активно реагувати і припиняти правопорушення в тому числі, перевищення швидкості, а не спостерігати за правопорушенням, яке відбувається в його присутності. Такі завдання працівників ДПС зазначені і у відомчому наказів МВС України.
Сам факт не припинення правопорушення позбавив особу, яка керувала транспортним засобом можливості об'єктивно оцінити те, що відбувалося на місці і вказати інспектору на можливі причини помилкової фіксації швидкості автомобілю, що в свою чергу ставить під сумнів місце, час та швидкісний режим зазначений в постанові про правопорушення.
З фотознімку неможливо зробити висновок, де він був зроблений, в зоні дії якого дорожнього знаку.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, оскільки показання технічного приладу "ВІЗИР" не містить функції фіксації, будь-яким способом, факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.
Ст.69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Ч.3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки винесена без достатніх доказів.
На підставі Закону України "Про міліцію", Наказу МВС України від 13.11.2006 року "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України", керуючись ст.ст.6,18,19,68,70,99,106,160-163 КАС України та ст.ст. 287,288 КУпАП, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №123930 від 27.03.2009р., складеної інспектором ДПС відділу ДАІ м.Кривий Ріг у Дніпропетровській області Должиновим Сергієм Володимировичем щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на неї адміністративного штрафу у розмірі 260грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Дарницький районний суд м.Києва до Апеляційного Адміністративного суду м.Києва. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного Адміністративного суду м.Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя