П О С Т А Н О В А Справа № 2а-2915/2009
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 березня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Мальченко А.О.
при секретарі Косинській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золотоніського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Золотоніського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Черкаській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка була винесена 26.10.2009р. інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Черкаській області Іванченко А.В. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. Зауважив, що технічний прилад не був зафіксований інспектором на штативі, а знаходився в руках останнього.
Відповідач в судові засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність відповідача за наявними у справі доказами.
Вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Черкаській області Іванченка А.В. від 26.10.2009р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255грн. У постанові зазначено, що останній в с.Софіївка на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя керував автомобілем НОМЕР_1 зі швидкістю 86км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 26км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Візир» №0812480 (а.с.6).
Оспорювана позивачем постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, керувався ним безпосередньо.
Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що фіксація має вестися засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У в ідповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували той факт, що прилад «Візир» №0812480 має функцій фото- та відеозапису, сертифікат даного приладу, що дає суду право зробити висновок, що такий прилад використовується інспектором у стаціонарному – ручному режимі фіксації.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 ?ро практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З протоколу вбачається, що позивач давав пояснення, де він не був згодний з тим, що керований ним автомобіль перевищив швидкість, зауважив, що технічний прилад не був зафіксований на штативі, перебував у інспектора в руках.
Не зважаючи на те, що доказами по справі є також і пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаному доказу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП є недоведеним, оскільки зазначена у постанові швидкість руху транспортного засобу не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.
Ч.3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки винесена без достатніх доказів.
На підставі Закону України «Про міліцію», Наказу МВС України від 13.11.2006р. «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України», керуючись ст.ст.6,18,19,68,70,106,160-163 КАС України, ст.ст. 287,288 КУпАП, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії СА №058508, винесену 26.10.2009р. інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Черкаській області Іванченко А.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду м.Києва шляхом подачі через Дарницький районний суд м.Києва заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі та подальшої подачі апеляційної скарги до Київського адміністративного апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя