П О С Т А Н О В А                    Справа № 2а-260/2010

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року Дарницький районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Мальченко А.О.

                            при секретарі              Косинській О.М.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора АН Березанського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Гришман Ігора Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора АН Березанського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Гришмана І.М. про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, винесеної 09.11.2009р. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є недоведеним і необґрунтованим, просив таку скасувати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що вимірювальний пристрій «Беркут», який був пред’явлений йому інспектором, не містив даних про те, що цим засобом зафіксована швидкість саме його автомобіля. Пристрій не містив інформації про час та місце фіксації правопорушення. На його прохання пред’явити діючий нормативно-правовий акт, який би передбачав його використання для фіксування порушень ПДР, інспектор не відреагував, як і на його доводи, що він рухався автомобілем з увімкненим круїз-контролем, а також на те, що в цей час наряду з ним рухалося ще три автомобілі. Не було прийнято до уваги інспектором і його прохання відібрати пояснення у свідка ОСОБА_3

Відповідач  в судове засідання не з’явився, надав заперечення на позов та висловив клопотання про розгляд справи у відсутність. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою інспектора АН Березанського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Гришмана І.М. від 09.11.2009р. ОСОБА_1   притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. В даній постанові зазначено, що 09.11.2009р. об 11год.2хв. на 102км автодороги Київ-Харків у с.Панфіли  ОСОБА_1  керував автомобілем Хонда зі швидкістю 83км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості на 23км/год. (а.с.6).

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.11.2009р., правопорушення, за яке до позивача було застосоване адміністративне стягнення, було зафіксоване приладом «Беркут» №0510066 (а.с.7).      

Піддаючи аналізу надані суду докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 14-1 КУпАП передбачає, що фіксація має вестися засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації.

У запереченнях на позов відповідач зазначив, що здійснював патрулювання з використанням приладу «Беркут» №0510066, надав копію свідоцтва про повірку робочого стану даного приладу, хоча даний технічний засіб не має функцій фото- та відеозапису і використовується у стаціонарному – ручному режимі фіксації.

У в ідповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не був згоден з тим, що саме керований ним автомобіль перевищив швидкість, оскільки поряд з ним рухалися інші автомобілі. Також вказав, що свідком тому, що він рухався з дозволеною швидкості, з увімкненим круїз-контролем, був свідок ОСОБА_3

Не зважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем, не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.    

В оспорюваній постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично співробітником ДАІ, який склав постанову, позивачеві було продемонстровано тільки час та дані про виміряну швидкість на приладі. У постанові не дано оцінки доводам позивача, що вимірювана швидкість ймовірно належить одному з автомобілів, які проїжджали поряд, а також поясненням позивача, що він рухався з застосуванням круїз-контролю. Не наведено доводів, з яких підстав було відхилено клопотання позивача про відібрання пояснень у свідка, який був очевидцем причини зупинки автомобіля.  

Також суд звертає увагу, що у постанові інспектор зазначив лише марку автомобіля, яким керував позивач, проте не записав державного реєстраційного номеру даного автомобіля.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення,   передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП є недоведеним, оскільки зазначена у постанові швидкість руху транспортного засобу не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

Ч.3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть   підтверджуватися   ніякими   іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

          На підставі Закону  України «Про міліцію», Наказу МВС України від 13.11.2006 року «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», керуючись ст.ст.6,18,19,68,70,106,160-163 КАС України, ст.ст. 287,288 КУпАП, суд, -

постановив:

          Позов задовольнити.

         Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АІ №093435, винесену 09.11.2009р. інспектором  АН Березанського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Гришман Ігорем Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

         Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду м. Києва шляхом подачі  через Дарницький районний суд м. Києва заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі та подальшої подачі апеляційної скарги до Київського адміністративного апеляційного суду  через Дарницький районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надісланням її копії до Апеляційного суду.

            Суддя