ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2009 року

м. Севастополь

Військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил під головуванням судді Модного М.В., при секретарі Гуменному П.О., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Донецького гарнізону Каменева О.А. та підсудного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням начальника 356 військового представництва Міністерства оборони України полковника ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Запоріжжі, громадянина України, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, на утриманні має дочку ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучи військовою службовою особою - начальником 356 військового представництва Міністерства оборони України, в порушення ст.ст. 1, 6 Закону України "Про державне оборонне замовлення", абз. 6 п. 2 , п.п. 10, 28, 29 Порядку утилізації ракет боєприпасів та вибухових речовин, затвердженого постановою KM України №12 від 7.06.2006 року, п.п. 1.3, 1.4, 2.1, 2.3 Інструкції військовим представництвам Міністерства оборони України про порядок контролю утилізації ракет та боєприпасів Збройних Сил України на підприємствах різних форм власності, затвердженої 7.07.2008 року ТВО першого заступника МО України та свої посадових обов'язків, на прохання комерційного директора Асоціації підприємств "Співдружність" громадянина ОСОБА_3, знаючи, що остаточна утилізація боєприпасів за договором про утилізацію боєприпасів № 060 від 1 грудня 2008 року на Донецькому казенному заводі хімічних виробів не проведена,

23 грудня 2008 року підписав акт виконаних робіт по утилізації боєприпасів по договору № 060 від 1 грудня 2008 року, висновок 356 ВП МОУ про виконані роботи по вказаному договору та дві відомості фактичного виходу продуктів утилізації, чим скоїв складання і видачу завідомо неправдивих офіційних документів, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні від підсудного ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття відносно нього кримінальної справи на підставі акту амністії, оскільки на час скоєння злочину на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття даної кримінальної справи внаслідок акту амністії, слід прийти до висновку про задоволення клопотання підсудного з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

У відповідності до п. "в" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Закон України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року набрав чинності з моменту його публікації в офіційному виданні „Урядовий кур'єр" № 244 від 26 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про амністію" особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, звільняються від кримінальної відповідальності, якщо кримінальні справи стосовно них не розглянуті судами, про злочини вчинені до набрання чинності цим Законом, і такі особи відповідно до ст. 9 цього Закону дали свою згоду суду на застосування до них амністії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто злочину невеликої тяжкості і який не входить до переліку, що міститься в п. "з" ст. 7 зазначеного Закону.

На момент набрання чинності Закону України „Про амністію" на утриманні у ОСОБА_2 знаходилася неповнолітня дочка ІНФОРМАЦІЯ_2.

У кожному випадку, який підпадає під дію ст. 6 Закону України „Про амністію", суд повинен звільнити особу від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі, незалежно від того, чи   надійшла   справа   з   поданням   відповідного   органу   дізнання   або досудового слідства, чи підстави для застосування амністії виявлені в стадії судового слідства. У цій ситуації положення Закону України „Про амністію" мають пріоритет перед ч. 2 ст. б КПК України, оскільки цей Закон передбачає спеціальний порядок застосування амністії та прийнятий пізніше у часі.

Таким чином клопотання обвинуваченого про закриття кримінальної справи внаслідок акту амністії є обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 12 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року та ст. 282 КПК України,

постановив:

Кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України та звільнити його від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, скасувати.

З набранням постановою законної сили речові докази по справі:

перелічені  на  а.с.   116 т.3,  документи,  які  зберігаються  в матеріалах справи, - зберігати в матеріалах справи; перелічені на а.с. 116-117 т.3, боєприпаси, які знаходяться на Донецькому казенному заводі хімічних виробів, - використати у встановленому порядку.

На постанову може бути подано касаційне подання чи скарга до Військової судової колегії Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил протягом семи діб з дня її винесення.