РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П.,
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.
при секретарі Рогач І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 грудня 2009 р. за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановила:
у червні 2008 р. закрите акціонерне товариство «ПроКредитБанк» (надалі – Банк) звернулося до суду з позовом, у якому після збільшення розміру позовних вимог остаточно просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку 127529.12 грн. кредитної заборгованості та судові витрати.
На обґрунтування зазначало, що 25.12.06 р. уклало з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір № 21.794 на суму 25000 грн. строком на 18 місяців зі сплатою 29% річних, а з відповідачкою ОСОБА_2 – договір поруки № 21.794-ДП-1.
Відповідач не виконав узятих на себе зобов’язань, що призвело до утворення станом на 03.07.09 р. заборгованості на загальну суму 127529.12 грн., з яких 23889.31 грн. складає основний борг за кредитом, 4440.34 грн. – проценти за графіком, 11528.42 грн. – відсотки за фактичне неправомірне користування простроченими грошовими коштами, а 87671.05 грн. – сума пені.
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24.12.09 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 127529.12 грн. заборгованості за договором кредиту і 1305.29 грн. судових витрат.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про повне задоволення позовних вимог, тобто про стягнення заборгованості з обох відповідачів солідарно. Доводить про порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідачі письмових заперечень або пояснень на скаргу не подали. У судовому засіданні ОСОБА_2 не визнала скарги та просить залишити рішення без змін. ОСОБА_1 не з’явився повторно, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення – зміні, з таких мотивів.
Відмовляючи в солідарному стягненні заборгованості з відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договорів кредиту і поруки відповідачі перебували в зареєстрованому шлюбі, проте на час розгляду справи шлюб між ними розірвано, з відповідачкою ОСОБА_2 проживає малолітня дитина (ОСОБА_3), на утримання якої стягнуто аліменти.
Колегія суддів на погоджується з цим висновком через невідповідність такого обставинам справи та порушення в застосуванні норм матеріального права.
За правилами ст. 303 ч.1 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апелянта зводяться до питання солідарної відповідальності відповідачів.
Так, згідно з положеннями ст.ст. 553 ч.1, 554 ч.1, ч.2 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як видно з матеріалів справи, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором складає загалом 127529.12 грн., що відповідачами не оскаржено.
Відповідно до п.2.1. укладеного між Банком і ОСОБА_2 договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником узятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.
У контексті наведеного доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тобто присуджена сума підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
Решта рішення перевірці на предмет законності та обґрунтованості не підлягає як неоскаржене.
Керуючись ст.ст. 553, 554 ЦК України, ст.ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
рішила:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» задовольнити.
2. Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 грудня 2009 р. змінити.
2.1. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» 127529 (сто двадцять сім п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 12 коп. кредитної заборгованості.
3. У решті залишити рішення без змін.
4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: