Апеляційний суд Кіровоградської області
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-319/2010 Головуючий 1інстанції Колесник С.І.
Категорія: 23 Доповідач Чорнобривець О.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гайсюка О.В.
суддів Чорнобривець О.С.
Савченко С.О.
при секретареві Ткач І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року, -
встановила :
У липні 2009 року приватне сільськогосподарське підприємство «Баштинське» /далі ПСП «Баштинське»/ звернулось в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення завданої шкоди.
Зазначало, що 07.02.2006 року між ПСП «Баштинське» та ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,94 га строком на три роки. У 2008 році позивачем земельну ділянку було засіяно насінням люцерни.
У червні 2009 року ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, отримав державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку. Орендаря про зміну власника земельної ділянки повідомлено не було. З дозволу ОСОБА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було скошено люцерну на площі 5 га, позивачу завдано матеріальні збитки у розмірі 4846,16 грн., яки просив стягнути на свою користь з відповідачів, а також судові витрати по справі.
Рішенням Петрівського районного суду від 18 листопада 2009 року позов ПСП «Баштинське» задоволено. Суд ухвалив про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПСП «Баштинське» у відшкодування шкоди 4846,16 грн. та 300грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 зазначають про те, що зі смертю власника земельної ділянки дія укладеного договору оренди припинена, власником земельної ділянки є ОСОБА_5, а тому покосом люцерни не було вчинено будь – яких протиправних дій. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Судом встановлено, що 07.02.2006 року між ОСОБА_6 та ПСП «Баштинське» був укладений договір оренди земельної ділянки строком на три роки, який набув чинності 04.05.2006року, земельна ділянка була передана у користування орендаря.
Також судом правильно встановлено, що засіяна позивачем люцерна на орендованої земельної ділянці була скошена відповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за вказівкою відповідача ОСОБА_5, який набув право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування, отримавши 18.06.2009року державний акт про право власності на земельну ділянку.
Задовольняючи вимоги позову, суд вважав доведеним факт заподіяння орендарю збитків й поклав солідарний обов’язок по їх відшкодуванню на відповідачів по справі, посилаючись на п.24 договору оренди та норми загальної цивільно-правової відповідальності.
Проте повністю з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, ст..40 укладеного договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.
Як убачається після закінчення строку договору оренди, що був укладений між позивачем та попереднім власником земельної ділянки, позивач продовжує користуватися успадкованою відповідачем ОСОБА_5 земельною ділянкою, договір оренди не розірвано. Тому, приймаючи у спадок земельну ділянку, відповідач ОСОБА_5 набув права і обов’язки орендодавця за укладеним договором.
Відповідно до п.29 укладеного договору оренди орендодавець зобов’язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Оскільки є доведеним, що посіяна позивачем люцерна була скошена за розпорядженням відповідача ОСОБА_5, право орендаря на отримання продукції було порушено унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором.
За таких обставин обов’язок відшкодування завданих позивачеві збитків на суму 4846,16грн. має бути покладений на відповідача ОСОБА_5, а в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відмовлено за їх безпідставністю.
Розмір фактичних витрат позивача /збитків/ підтверджується наявними в матеріалах справи довідками та калькуляцією затрат на посів люцерни, доказів щодо його спростування суду не надано.
Відповідно до наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо солідарного відшкодування відповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_3 завданих позивачу збитків не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, тому відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 та п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ПСП «Баштинське» 4846,15грн. та судових витрат в сумі 300грн. скасувати.
У задоволенні позовних вимог ПСП «Баштинське» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: