ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.06р.

Справа № 28/248-06

За позовом  Фермерського господарство Строгого Олександра Федоровича, с. ГеніївкаЗміївський район Харківської область 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольської зернової компанії" в особі філії "Андріївське хлібоприймальне підприємство", с. Андріївка Балаклійський район Харківської області 

про стягнення 9 807,60 грн.

Суддя  Манько Г.В.

Представники:

  Від позивача: Мозгова О.А. дов. № 1/юр від 15.09.2005р.

Від відповідача: Кузнецова А.М. дов. від 01.09.2005р. 

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з   товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольська зернова компанія” в особі філії “Андріївське хлібоприймальне підприємство” борг в сумі 9807 грн. 60 коп., який виник в зв’язку з надмірно нарахованими та сплаченими сумами за надані послуги, та судові витрати.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні за згодою сторін, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача господарський суд, -

Встановив:

Між позивачем та відповідачем  було підписано договір від  28.07.2005р.  за № 28-07, згідно якого позивач передає, а відповідач приймає зернові культури, забезпечує їх зберігання, інше.

Згідно розділу 6 договору оплата послуг здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача. У вказаному розділі визначено вартість надаваних послуг.

Відповідачем згідно умов вказаного договору було надано відповідні послуги, які  позивачем було сплачено в повному обсязі згідно умов договору за період з вересня 2005р. по квітень 2006р.

У  2005р. позивачем було передано відповідачу на зберігання 513, 763 тон пшениці 6 класу.

В подальшому між позивачем та Аграрним фондом було укладено кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель № 928 від 05 жовтня 2005р.

Згідно розділу 1 договору кредитор надає позичальнику бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель. Позичальник для забезпечення своїх зобов’язань передає в заставу зерно на умовах вказаного договору.

В подальшому між позивачем та ПП “Агро-Продукт” було укладено договір № Т200406/1 від 20.04.2006р. згідно предмета якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю пшеницю, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах –“Франко-елеватор продавця”, на погодженому з покупцем філії “Андріївське хлібоприймальне підприємство”. Згідно розділу 2 договору загальна кількість товару –511, 175 тон. Вищевказану пшеницю, на виконання умов договору, позивачем було переоформлено на ПП “Агро-Продукт”.

Згідно вимог ст. 14.2.4 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (далі Закон 1), якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар,  який підпадає під визначення об'єкта державного цінового регулювання  згідно із цим Законом, то тариф (ціна) на вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5  відсотка  від  розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного  об'єкта цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно вимог ст. ст. 2, 3 Закону 1 зміст  державного  цінового регулювання полягає у здійсненні  Аграрним  фондом  державних інтервенцій.  Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України, крім випадків тимчасового адміністративного регулювання цін, визначених у статті 8 цього Закону. Державна  аграрна  інтервенція  -  продаж  або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному  ринку з метою забезпечення цінової стабільності.

Згідно вимог ст. 28 Закону України  “Про зерно та ринок зерна в Україні” (далі Закон 2) плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна. Кабінет Міністрів України встановлює граничний  рівень  плати (тариф)  за  зберігання  зерна,  що  придбане  за кошти державного бюджету.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином позовні вимоги позивача необгрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Відповідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються  на  позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу  України,   ст.ст.  525, 526, 629 Цивільного кодексу України, Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України”,  Законом України  “Про зерно та ринок зерна в Україні” господарський суд,  -

                                        ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя

Г.В. Манько

Рішення підписано 14.08.2006