Справа №2-1396/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Затолочного B.C., при секретарі Ходюк О.І., за участю:
позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
Позов, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягав позивач, обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько.
Після смерті батька залишилося спадкове майно - частина квартири, якою він володів спільно з матір'ю позивача, а також домоволодіння.
Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті батька була мати позивача, яка проживала у спірній квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати позивача померла.
Спадкоємцями після смерті матері є позивач та відповідач - діти померлої.
Позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину.
Відповідач на спадкове майно не претендує.
Нотаріальна контора відмовилася видавати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що не були виділені частки померлої у спільній сумісній власності.
Тому позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на квартиру і домоволодіння, які залишилися після смерті матерів.
В попередньому судовому засіданні відповідач позов визнала повністю.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані ними докази, вважає, що позов підлягає задоволенню в ході попереднього розгляду справи у зв'язку з визнанням позову відповідачем, згідно з вимогами частини 4 статті 130 та частини 4 статті 174 ЦПК України.
Як встановлено в попередньому судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача - ОСОБА_3.
За життя ОСОБА_3 був співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Крім того покійний був власником домоволодіння АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Іншим співвласником зазначеної квартири була мати позивача ОСОБА_4.
Спадкове майно ОСОБА_3 нікому не заповідав.
Після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину, була мати позивача, на підставі статей 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року).
Згідно з пунктом 1 статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
Після смерті батька позивача мати останнього прийняла спадщину, тобто вступила в управління та володіння спадковим майном померлого, а саме квартирою АДРЕСА_1, оскільки була там зареєстрована, проживала і користувалася нею.
Згідно частини 2 статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року) прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4, як спадкоємець, яка прийняла спадщину, але належним чином не оформила свої права на неї, була власником квартири АДРЕСА_1 та власником домоволодіння АДРЕСА_2.
Згідно пункту 5 Заключних та перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 року) правила Книги шостої «Спадкове право» ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до вступу в силу цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, то на спадкові правовідносини після його смерті повинні розповсюджуватися правові норми ЦК України (в редакції 204 року).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивача.
За життя ОСОБА_4, як встановлено в даному судовому засіданні, належала квартира АДРЕСА_1 та власником домоволодіння АДРЕСА_2.
Вказане спадкове майно ОСОБА_4 нікому не заповідала.
Після смерті ОСОБА_4 на підставі статті 529 ЦК України (в редакції 1963 року) єдиними спадкоємцями за законом першої черги є позивач та відповідач - діти померлої.
У встановлений законом строк відповідачка спадщину не прийняла, а отже і не має права на неї.
Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері, який прийняв спадщину відповідно до статей 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки у встановлений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
До того ж відповідач на спадщину не претендує, про що пояснила в судовому засіданні.
Нотаріальною конторою позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено через те, що частки померлої не були виділені у спільній сумісній власності.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174 ЦПК України, ст.. ст.. 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити у повному обсязі.
Визнати за позивачем, ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати за позивачем, ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею, після цього в 20 денний строк апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію.