Справа № 2-2490/10  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ    

         10 березня 2010 р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді:                         Троян Н.А.

при секретарі                                                   Смиковій Ю.В.

за участю позивача:                                         ОСОБА_1

відповідача:                                                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Південної товарної біржи «Славутич» про встановлення факту родинних відносин, визнання договору купівлі-продажу дійсним  та  визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, суд-

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, визнання договору купівлі-продажу дійсним  та  визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом посилаючись на слідуючі обставини.

  09 березня 2009 року померла його мати –ОСОБА_5.

 Після смерті матері залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок по вул. Курській, 62 в м. Нікополі, що належить матері на праві приватної власності.

 Договір купівлі-продажу спадкового будинку, укладений між матір‘ю та ОСОБА_4 зареєстрований на Південній товарній біржі «Славутич». Товарною біржею  виданий договір  купівлі-продажу нерухомого майна.

Для отримання свідоцтва про право власності він звернувся до першої державної нотаріальної контори, але у вчиненні нотаріальної дії йому відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу вищезазначеного будинку повинен бути нотаріально посвідчений, крім того, не доказані родинні зв‘язки із матір‘ю.

Спадкоємцями за законом є його сестра- Броніна Ю.Є., яка відмовилася від своєї частки спадщини, написавши про це заяву до нотконтори та батько- Панов Є.О., який на спадщину не претендує, з заявою про його прийняття не звертався. Інших спадкоємців немає.

Він народився 15.12.1974 року в м. Курчатов Семипалатинської області Казахской ССР, але в зв‘язку з перїздом до України свідоцтво про народження утрачено. Підтвердженням родинних відносин із матір‘ю є копія свідоцтва про народження, посвідчена командиром військової частини 16946.

Всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані.

Просить встановити факт, що ОСОБА_5  є його матір‘ю та  визнати договір купівлі-продажу житлового будинку № 62 по вул. Курській в м. Нікополі, посвідчений 11.09.2000 року Південною товарною біржею «Славутич», реєстраційний № 83 дійсним , визнати право власності на житловий будинок з господарчими побудовами по вул. Курській, 62  в м. Нікополі, площею 31,8 кв.м.в порядку спадкування за законом.

          Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснив, що позивач є його сином та сином ОСОБА_5. На свою частину спадщини він не претендує.

Від відповідача ОСОБА_3 в судове засідання надійшла заява, в якій пояснила, що  на спадкове майно не претендує.

Відповідач ОСОБА_4, представник Південної товарної біржи «Славутич» в судове засідання не з’явилися, причину неявки не повідомили, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки (а.с.2), з позовом  ознайомлені, заперечень проти позову  не надали.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши докази, спадкову справу після смерті ОСОБА_5, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 220, 1220, 1222, 1269, 1274   ЦК України.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.03. 2009 року померла мати позивача –ОСОБА_5 (а.с. 9).

 Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок по вул. Курській, 62 в м. Нікополі, що належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу спадкового будинку, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4та  зареєстрований на Південній товарній біржі «Славутич» (а.с. 8).

Для отримання свідоцтва про право власності позивач звернувся до першої державної нотаріальної контори, але у вчиненні нотаріальної дії йому відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу вищезазначеного будинку повинен бути нотаріально посвідчений, крім того, не доказані родинні зв‘язки із матір‘ю.

Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_3, яка відмовилася від своєї частки спадщини, написавши про це заяву до нотконтори (а.с. 20) та ОСОБА_2, який в судовому засіданні пітвердив, що на спадщину не претендує.

 Підтвердженням родинних відносин позивача із ОСОБА_5 є копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, посвідчена командиром військової частини 16946 (а.с. 10) та свідчення ОСОБА_2, який підтвердив факт родинних відносин.

Отже, у суду не виникає сумніву, що ОСОБА_1  є рідним сином ОСОБА_5

 На підставі вищевикладенного, враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці за законом не претендують на вказане майно, суд вважає можливим встановити факт, що ОСОБА_1 є  рідним сином ОСОБА_5, враховуючи, що всі істотні умови договору купівлі-продажу виконані, суд вважає можливим визнати  договір купівлі-продажу житлового будинку № 62 по вул. Курській в м. Нікополі, посвідчений 11.09.2000 року Південною товарною біржею «Славутич», реєстраційний № 83 дійсним та визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарчими побудовами по вул. Курській, 62  в м. Нікополі, площею 31,8 кв.м.в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

Керуючись  ст. ст. 220, 1220, 1222, 1269, 1274   ЦК України, ст. 10,11,209,212,214-215,217-218, п.1 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

Встановити факт, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_5.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомості, укладений 11.09.2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений Південною товарною біржею «Славутич», зареєстрований у БТІ м. Нікополя під реєстровим № 83 у реєстровій книзі № 59   -  дійсним.

Визнати за ОСОБА_1    право власності на житловий будинок з господарчими побудовами по вул. Курській, 62  в м. Нікополі, площею 31,8 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 09.03.2009 року  в м.Нікополі, мешкала в м. Нікополі вул. Курська, 62.

    Рішення  може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    Головуючий: