Справа № 2- 874/10

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ         УКРАЇНИ

31 березня 2010 року                                                                            м. Мелітополь

                          Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області   у складі:

головуючого               судді   Марущенко М. В.,

при секретарі              Бєгушевій Л. В.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради, за участю ІІІ особи – Сектор з питань захисту прав споживачів виконкому Мелітопольської міської ради про порушення прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної при виконанні аварійно-ремонтних робіт працівниками Комунального підприємства «Житломасив»  –  

  ВСТАНОВИВ

              ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про захист прав споживача. Посилаючись на те, що працівники Комунального підприємства «Житломасив» 25 грудня 2006 року прочищаючи каналізацію в АДРЕСА_1 пошкодили унітаз - ком пакт  в її АДРЕСА_2. В зв’язку з чим, в грудні 2007 року вона змушена була замінити унітаз, заплативши за нього 608 грн. 50 коп., і , як вона вважає, їй була завдана моральна шкода в сумі 1200,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову, пояснивши, що дійсно 25.12.2006 року працівники КП «Житломасив» проводили прочистку каналізації в кв. № 24 б.№ 48 по вул. Бронзоса в м. Мелітополі, але в квартирі позивачки вони нічого не робили і ніяким чином не могли пошкодити унітаз в її квартирі. Крім того, ніяких документів, підтверджуючих придбання, або пошкодження унітазу позивачка не надала.

Суд вислухавши сторони, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1166 ЦК України, матеріальна шкода, завдана майну фізичної особи винними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка завдала шкоду.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка не надала суду доказів про те, що їй було завдано шкода діями працівників Комунального підприємства «Житломасив».

Свідок ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що в КП «Житломасив»  від мешканців АДРЕСА_3 надійшла скарга, що забита каналізація. Працівники виконали свою роботу, а на другий день звернулася позивачка, що у неї в квартирі пошкоджений унітаз і щоб вони склали акт. раніше вона не бачила цього унітазу, тому склали Акт про пошкодження зі слів ОСОБА_2, позивачки по справі. При цьому було встановлено на каналізаційній трубі позивачка без їх дозволу замурувала ревізійний канал, тому пошкодження було ліквідовано шляхом вирізання частини труби в підвалі. Ніхто в квартиру позивачки не заходив. На скаргу позивачки їй пропонувалось замінити унітаз при умові, що  старий  вона віддасть КП «Житломасив», але вона відмовилась.

Свідки ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 пояснили в судовому засіданні, що надійшла заява, що в б.48 по вул. Бронзоса в м. Мелітополі не працює каналізація в кв.№24. Під час роботи, вони в кв.№15  б.№48 по вул. Бронзоса не заходили та не могли пошкодити унітаз в цій квартирі, так як трос вони не могли запустити в унітаз цієї квартири. А на другий день вони ліквідували пошкодження, шляхом вирізування частини труби в підвалі. Акт про пошкодження вони підписали на вимогу майстра КП «Житломасив» ОСОБА_6 та власниці АДРЕСА_4 - ОСОБА_2, при цьому вони в цю квартиру не заходили, та пошкоджень унітазу не бачили.

Свідок ОСОБА_7, чоловік позивачки, пояснив, що він з дружиною 25.12.2006 року був на дачі, тому як все відбувалось він не бачив. Але він вважає, що під час ліквідації затоплення, слюсарі КП «Житломасив» тросом намагалися пробити каналізацію, з сусідньої квартири, яка знаходиться в третьому під’їзді б.№48 по вул. Бронзоса. Але якимось чином трос потрапив в унітаз їхньої квартири та пошкодив його. Ніхто із слюсарів в їхню квартиру не заходив. Ревізійного каналу в їх квартирі не має. Акт про пошкодження складала майстер КП «Житломасив»ОСОБА_6, при цьому слюсарів не було, коли складався Акт і вони в квартиру не заходили. В грудні 2007 року він замінив унітаз на новий, а пошкоджений викинув.

Свідок ОСОБА_8 пояснив в судовому засіданні, що дійсно в грудні 2006 року квартиру АДРЕСА_5. Прийшли працівники КП «Житломасив» та почали пробивати, але у них нічого не вийшло. На другий день продовжили ремонтувати, чув як кричали сусіди. Він заходив в кв.№15 б.48 по вул.. Бронзоса, де мешкає позивачка і бачив, що кришка унітазу та кільце були подряпані, сам унітаз не пошкоджений. Як це відбулося – він не знає.

Свідок ОСОБА_9 пояснив в судовому засіданні, що він працює в КП «Житломасив» з березня 2006 року. Дійсно в вересні 2009 року в КП «Житломасив» звернулася позивачка з заявою, що у неї працівниками КП «Житломасив» було пошкоджено унітаз в 2006 році. Він запропонував  їй надати пошкоджений унітаз, а тоді вирішувати питання про заміну, але позивачка відмовилася. ніхто пошкоджений унітаз у позивачки не бачив. Він вважає, що позивачка  почала ставити питання про пошкодження унітазу після того, як з неї по суду було стягнуто заборгованість по комунальним платежам.

Свідок ОСОБА_10 пояснила в судовому засіданні, що дійсно позивачка звернулась в КП «Житломасив» за пошкоджений унітаз тільки в 2009 році. Вона вважає, що позивачка стала ставити питання про пошкоджений унітаз після того, як з неї було стягнуто за рішенням суду борг по комунальним платежам.

Згідно ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів»,  на споживача покладається обов’язок довести: наявність шкоди, наявність дефекту, наявність причинно-наслідкового зв’язку між такими шкодою та дефектом.

В судовому засіданні позивачка не довела, що унітаз у неї був пошкоджений діями працівників КП «Житломасив», оскільки ніхто не бачив в якому стані був унітаз до 25.12.2006 року, чи дійсно він був пошкоджений 25.12.2006 року, які саме пошкодження були, якщо вони були, позивачка не надала для огляду пошкоджений  унітаз, та звернулась вона до суду через 3 роки, що свідчить про те, що ніякого пошкодження не було. Крім того, вона не надала суду жодних доказів про вартість унітазу, який за її словами був пошкоджений. Посилання позивачки на Акт (а.с.5) судом не може бути взято до уваги, оскільки свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4 пояснили, що вони не були в квартирі позивачки і не бачили пошкодженого унітазу, а підписали Акт на вимогу майстра ОСОБА_6 Той факт, що вони не були в квартирі позивачки підтвердив і чоловік позивачки, а свідок ОСОБА_8 стверджує, що були пошкоджені кришка унітазу та кільце, а сам унітаз не пошкоджений і коли сталися ці пошкодження він не знає. В Акті не вказано, які саме пошкодження унітазу зафіксовано. За відсутністю унітазу, суд не може в даний час встановити, які саме пошкодження були, якщо вони були, та встановити механізм пошкодження в зв’язку з тим, що позивачка відмовилась надавати суду пошкоджений унітаз.

Виходячи в вищевикладеного суд вважає, що позивачка не довела вини відповідача, тому її позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1172 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 60, 212-214, 218 ЦПК України, суд

  В И Р І Ш И В:

           В задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради, за участю ІІІ особи – Сектор з питань захисту прав споживачів виконкому Мелітопольської міської ради про порушення прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної при виконанні аварійно-ремонтних робіт працівниками Комунального підприємства «Житломасив» – відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                Суддя Мелітопольського  

                  міськрайонного  суду                                                     ОСОБА_11