U

                                                    Справа № 2-а-1683/09

П О С Т А Н О В А

                                   І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

25 грудня 2009 року                                                                  м. Шостка.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого- судді Євтушенко М.О.,

При секретарі Ніколаєнко В.В.,

З участю  позивача ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області,

- про  визнання дій відповідача протиправними, стягнення з відповідача недоплаченої  державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач позов мотивувала тим, що вона з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2008 року перебувала  на обліку у Відділі соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області та отримула державну соціальну допомогу по догляду за донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею 3 - річного віку.

    Право на отримання нею вказаної державної допомоги гарантовано положеннями ч. 1 ст. 15  Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", № 2334-14, в редакції від 22 березня 2001 року, де вказано те, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку виплачується у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Призначивши та виплачуючи їй вказану державну допомогу, відповідач виходив не з положень цього закону, а з положень Законів України  "Про державний бюджет України" на відповідний рік та внутрішніх підзаконних нормативних актів, в силу чого ці виплати були меншими встановленого законом розміру.

     В той-же час, Конституція України, у ст. 46 редакції визначила те, що пенсії чи  соціальні допомоги повинні виплачуватись у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму встановленого законом. В силу цього вона вважає, що вказана допомога їй повинна виплачуватись у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком для 6 років.

    Про порушене право дізналась у жовтні 2009 року від знайомих, після чого звернулась до відповідача з роз'ясненням про вказані виплати, відповіді від управління вона не отримала, що змусило її звернутись до суду.

    Прохала поновити строк звернення до суду,  визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй щомісячної державної  допомоги по догляду за дитиною, зобов'язати останнього перерахувати цю допомогу виходячи з її розміру встановленого ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а саме різниці між прожитковим мінімумом встановленим законом для дітей віком до 6 років та проведеними їй виплатами, за період з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2008 року,  у сумі 7436 гривень 26 копійок та судові витрати по справі.

      У судовому засіданні позов підтримала, обгрунтовувала його тими-ж обставинами.

    Відповідач позов не визнав та його представник ОСОБА_2  показала  те, що позивач  дійсно мав право отримувати державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років, це було передбачено ч.1 ст. 15 Закону України " Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

    В той же час, Законом України № 489-У, від 19.12. 2006 року, "Про державний бюджет на 2007 рік", було призупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та у ст. 56 редакції Закону вказано те, що державна допомога вказаній категорії громадян у 2007 році виплачується у розмірі що дорівнює різниці  між 50 %  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Саме таким чином  нараховувалась та виплачувалась вказана державна допомога позивачу у  2007 році.

    Рішенням Конституційного Суду України,  № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, визнані неконституційними положення ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", про призупинення на 2007 рік дії ст. 15 ч. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

     Вказане рішення набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у іншому розмірі до 09.07. 2007 року, тобто  до прийняття рішення Конституційним Судом України не було, в цей час діяли не скасовані положення ст. 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".

    Щодо цих виплат після  09.07. 2007 року та до кінця 2007 року, то кошти, які потрібні для виконання Рішення Конституційного Суду України, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, повинні бути передбачені в Законі України про Державний бюджет на відповідний рік, оскільки вони передбачають внесення змін до розпису Державного бюджету України. Водночас Верховною Радою України,  рішень щодо відновлення норм, які були визнані неконституційними, не приймалося. Таким чином питання призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленому ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в законодавчому порядку не врегульовано. Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міськради проводило вказані виплати позивачу у межах надходження коштів на ці цілі, кошти на покриття різниці виплат не надходили, інший орган, який повинен був проводити ці виплати визначеним не був. В силу цього дії управління праці та соціального захисту населення Шосткингської міськради були правомірними.

    Щодо виплат у 2008 році, то п. 23 Закону України, від 28.12. 2007 року, № 107-17, "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до п.3 розділу У111 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яким передбачено, що ця допомога у 2008 році виплачується у розмірі що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.   Саме таким чином  нараховувалась та виплачувалась вказана державна допомога позивачу у  2008 році. Зміни до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не вносились, неконституційними положення його не визнавались, тому підстав для нарахування та виплати позивачу вказаної допомоги у більшому розмірі у 2008 році  не було.

    Прохав у задоволенні позову   відмовити у повному обсязі.

    Вислухавши сторони, дослідивши по справі докази, співвіднісши вимоги позивача з діючим законодавством, суд вважав, що його позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено те, що позивач є матір'ю дитини – ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 та вона, з 01 січня 2007 року по 01 вересня 2008 року перебувала на обліку Відділу соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, отримуючи державну  допомогу по догляду за сином (а. с. 5, 6, 11-14, 19).

    Із пояснень позивача, заперечень відповідача, пояснень його представника та довідки про отримання допомоги ОСОБА_1,  вбачається те, що у  2007 році вказана допомога  нараховувалась  та виплачувалась відповідачем з розміру встановленого ст. 56 Закону України № 489-У, від 19.12. 2006 року, "Про державний бюджет на 2007 рік", у 2008 році вказана допомога нараховувалась та  виплачувалась позивачу  у розмірі визначеному п. 23 Закону України, від 28.12. 2007 року, № 107-17, "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( а. с. 2-3, 5, 11-14).

    Співвіднісши ці виплати позивачу з положеннями законодавства, суд вважає, що його позов в частині визнання протиправними дій відповідача  щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною,  до досягнення нею 3-річного віку,  за 2007 рік, підлягає частковому задоволенню, в іншій частині задоволенню не підлягає  виходячи з наступного.

    Частиною 1 ст. 15 Закону України № 2334-14, в редакції від 22.03. 2001 року, "Про державну допомогу сім'ям з дітьми",  передбачено те, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, повинна виплачуватись у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

     Як встановлено у судовому засіданні позивач перебуває на обліку Відділу державних допомог управління праці та соціального захисту населення  з 01.01. 2007 року.

     Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік", № 489-У,  від 19.12. 2006 року, дію ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"  було призупинено, та ст. 56 цього Закону визначено те, що протягом 2007 року,  така допомога,  повинна виплачуватись у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України,  щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є не конституційним) положення  ст. 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", яким призупинено дію ч.1  ст. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статтей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно   ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

      Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради повинно було нараховувати та виплачувати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною,  до досягнення нею 3-річного віку,  у розмірі передбаченому ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", розпочинаючи  з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності  ст. 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік",  ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

    Отже, відповідач, з 09.07. 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 15 ч.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", нараховувати та виплачувати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною у розмірі визначеному цим Законом до кінця бюджетного року, тобто до 31 грудня 2007 року.

    В силу цього, не заслуговують на увагу  доводи відповідача,- управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради  про те, що після прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007, від 09.07. 2007 року, на законодавчому рівні не визначений порядок здійснення призначення та  виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, про те, що на ці цілі державою не виділялись кошти та про те, що невідомо хто повинен був здійснювати ці виплати.

    Відповідно Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України, від 30.08. 2000 року, № 1035/2000, Міністерство праці та соціальної політики України є головним (провідним) органом центральної виконавчої влади із забезпечення реалізації  державної політики  у сфері соціального захисту населення та здійснює ці повноваження у тому числі і через територіальні управління праці та соціального захисту населення, що утворюються у складі міських(селищних) рад чи райдержадміністрацій.

    Згідно ст. с. 4 та 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", фінансове забезпечення та покриття витрат на вказані виплати здійснюється за рахунок  коштів державного бюджету України, які поступають у вигляді субвенцій до відповідних місцевих бюджетів. Державна допомога по догляду за дітьми призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків дітей.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченої ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" покладений саме на  відповідача, - управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради.

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної державної допомоги, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

     Щодо таких нарахувань та виплат до 09.07. 2007 року, то на думку суду, у відповідача не було належних правових підстав нараховувати та виплачувати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною, до досягнення нею 3-річного віку, у розмірі визначеному ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки на той час були чинними та діяли положення ст. 56 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" які встановлювали розмір цих виплат.

    Надаючи перевагу Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", в частині виплат вказаної державної допомоги до 09.07.2007 року,   суд виходить з того, що закони є єдиними актами  органу законодавчої влади- Верховної Ради України. Конституція України не встановлює преорітету в дії того чи іншого закону незалежно від предмету правового регулювання. Немає такого закону України який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають одинакову юридичну силу.

    Конституційний Суд України,  у п. 2 мотивувальної частини рішення, від 03. 10. 1997 року, № 4-зп ( справа про набуття чинності Конституцією) зазначив те, що "конкретна сфера суспільних відносин не може водночас врегульована однопредметними нормативно правовими актами одинакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі нормативно правовий акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього нормативно правового акту. Загальновизнаним є те, що прийняття нового нормативно правового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт який діяв у часі раніше".

    Виходячи з системного аналізу вказаних норм законодавства, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 4зп/ 1997, суд вважає, що у задоволенні позову позивача в частині визнання протиправними дій відповідача  щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,  в період  з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року, необхідно відмовити, так як відповідач діяв в межах  законодавства та не мав належних правових підстав нараховувати та виплачувати позивачу вказану допомогу у іншому розмірі.

    Щодо позову позивача, в частині визнання протиправними дій відповідача по нарахуванню та виплаті їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3  річного віку у 2008 році, в розмірі визначеному ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми",  то він не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Пунктом 23 Закону України, від 28.12. 2007 року, № 107-17, "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до п.3 розділу У111 "Прикінцевих положень" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яким передбачено, що ця допомога у 2008 році виплачується у розмірі що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 130 гривень. Вказаний закон діяв протягом 2008 року, зміни до нього не вносились, не конституційними його положення не визнавались.

    Як встановлено у судовому засіданні позивач виплачував відповідачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку саме у розмірі визначеному Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (а. с. 5, 11-14).

     За таких умов, відповідач діяв правомірно, підстав нараховувати та виплачувати позивачу вказану допомогу у більшому розмірі у нього не було, оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", як закон який був прийнятий пізніше, скасовував положення попереднього закону, що регулював ці правовідносини та мав перевагу в його застосуванні.

    Таким чином, суд вважає, що позов позивача, про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, підлягає задоволенню тільки в частині періоду виплат  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.  

    В той-же час, задовольняючи у цій частині позов позивача, суд виходить з того, що його вимоги про стягнення з позивача суми державної  допомоги по догляду за дитиною у визначеній ним сумі, чи у іншій сумі,  не підлягають задоволенню, оскільки ці виплати не були йому нараховані та суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку державної допомоги замість органу який наділений такими повноваженнями.

    Щодо прохання позивача про поновлення їй строку звернення до суду, то суд вважає, що цей строк вона не пропустила. Статтею 99 КАС України передбачений річний строк звернення до суду з моменту коли особа дізналась про порушене право. Як вбачається з заяви ОСОБА_1, вона звернулась до відповідача 09 жовтня 2009 року та таким чином встановленого ст. 99 КАС України процесуального строку звернення вона не пропустила.

    Шодо судових витрат, то вони підлягають розподілу у відповідності  ст. 94  КАС України та з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 гривні 40 копійок витрат зі сплати судового збору.

    Керуючись ст.ст. 64, 152 Конституції України,  ст. ст. 4, 5, 15 ч.1  Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст. 6-14, 71, 94,  159-163,  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Дії управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною,  до досягнення нею 3-річного віку,  визнати протиправними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1  по догляду за дитиною, до досягнення нею 3-річного віку, з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням раніше проведених їй виплат за цей період.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.  

Постанова може бути оскаржена в Харьківський апеляційний адміністративний суд, через Шосткинський міськрайсуд, шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, а у разі складання вступної та резулятивної частини постанови,  в 10 денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.  Апеляційна скарга на постанову суду може бути поданою протягом 20 днів з дня подання заяви, з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку визначеному  ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву, а апеляційна скарга не була подана у строк встановлений законом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі оскарження постанови, якщо вона не була скасованою, вона набирає законної після перегляду справи апеляційним судом.

    Суддя:                                                          М.О. Євтушенко.