Справа № 2-224/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем          України

«11» березня 2010 р. Центрально - Міський районний суд м. Горлівки в складі:

                     головуючого - судді Перетятька О.Ю.,

                               при секретарі Шульгун Г.В.,

                 за участю представника позивача Предвєчної Л.Ф. ,

                    відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                                                 представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом комунального підприємства «Велікан» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово- комунальних послуг,          

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2007 р. комунальне підприємство «Велікан» звернулося з позовом в суд до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово- комунальних послуг. В обґрунтування своїх вимог вказує, що на підставі ордеру на житлове приміщення № 1 від 19.01.1995 р. відповідачам була надана квартира за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 41 кв. м, де вони є зареєстрованими. На теперішній час квартира приватизована відповідачами. Однак в порушення вимог ст. 156 ЖК України, ст. ст. 13, 20 п3.5 Закону України п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків відповідачі, як власники житлового приміщення повинні щомісяця сплачувати житлово – комунальні послуги(брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та проведенню ремонту). Але в порушення названих вимог закону оплату житлово – комунальних послуг не здійснювали, внаслідок чого за період з 01.07.2006 р. по 31.05.2007 р. утворилася заборгованість в сумі 642 грн. 02 к.  Позивачем 25.06.2009 р. подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просили стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по оплаті житлово – комунальних послуг за період з 01.07.2006 р. по 31.05.2009 р. в сумі 2565, 54 грн., а також  судові витрати(а.с. 87-88).

Справа розглядалася судами неодноразово.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав названі позовні вимоги, мотивуючи їх аналогічно викладеному в позовній заяві. Нарахування сум оплати за житлово – комунальні послуги провадиться по тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування. В тому випадку, якщо житлово – комунальне підприємство не виконує будь – які комунальні послуги, провадяться відповідні перерахунки. Відповідачі із заявами про перерахунок сум оплати за житлово – комунальні послуг не зверталися. Якщо будь – яка послуга відповідачу не надавалася, то проводився відповідній перерахунок  

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнали. Пояснили, що відповідно до ст. 11 ЦК України права та обов’язки виникають із договорів та інших правочинів. Відносини по наданню житлово – комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги»  мають регулюватися виключно договорами, обов’язок ініціювання укладання яких покладається на житлово – комунальні підприємства. В даному випадку такі договори не укладалися, тому немає підстав для стягнення вказаних сум заборгованості. Відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказали також, що послуги надаються незначні, перерахунки не провадяться.  

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачі ОСОБА_3,1989 р.н. ОСОБА_2  є співвласником квартири АДРЕСА_1, зареєстровані в цій квартирі,  що підтверджено довідкою КП «Велікан» від 26.06.2007 р.(а.с. 9) та не оспорюється сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов’язує. Згідно із ст. 322 ЦК України  власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України  цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.  Обов’язок споживача оплачувати житлово - комунальні послуги  у строк, встановлений договором або законом, передбачений п.5 ч.3. ст.20, ст.32 Закону України „Про житлово - комунальні послуги”.  Відповідно до п. 7 Правил користування  приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року(зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р.) власник та наймач(орендар) квартири зобов’язаний оплачувати надані житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Послуги з утримання житла належать до витрат на утримання квартири, оскільки їх розмір не залежить від кількості осіб, що мешкають в квартирі. Таким чином, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідачів та представника відповідача щодо того, що вони не зобов’язані оплачувати послуги  по утриманню житла, оскільки не укладено договорів з відповідачами, тому що в даному випадку  цивільні зобов’язання по оплаті комунальних послуг  виникли не з договору, а із актів цивільного законодавства.    

Позивач нараховував оплату за надані послуги з теплопостачання, виходячи з загальної площі 71,2 кв. метрів, яка вказана в технічному паспорті на житловий будинок №  105 по вулиці Матросова в місті Горлівці(а.с. 100-102) та не оспорюється сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу на підставі доказів сторін, тому суд вважає цей факт встановленим. Нарахування плати провадилося за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування. Згідно з рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 01.06.2005 р. встановлені з 01.07.2005 р. фіксовані розміри квартирної плати в 0,71 грн. за 1 кв. метр упорядкованого житла підвищеного ступнею благоустрою та на послуги зі збирання, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів для населення територіальної громади м. Горлівки в розмірі 1,38 грн. на людину. За цими тарифами здійснювалося нарахування оплати відповідачам за період липень – вересень 2006 р. Відповідно до рішення Горлівської міської ради від 23.08.2006 р. № V/6-3 з 01.10.2006 встановлені тарифи на послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій у житловому фонді територіальної громади міста Горлівки в розмірі 0,86 грн. за 1 кв.м та послуги з вивезення побутових відходів 1,85 грн. на одну людину (а.с.109-110). За цими тарифами позивач нараховував відповідачам плату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період жовтень – грудень 2006 року. З  січня 2007 р. по листопад 2008 включно нарахування за 1 кв. метр загальної площі 0,91 грн. як для підприємств – платників ПДВ  (а.с. 104). З квітня 2007 р. по червень 2008 р. нарахування позивачем відповідачам оплати за вивезення твердих побутових відходів відбувалася за тарифом 2,40 грн. на одну людину. Відповідно до рішення виконкому Горлівської міської ради від 31.10.2008 р. № 1356 з 01.12.2008 р. встановлений тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатками 1-29(а. с. 105-106), враховуючи які з грудня 2008 р. по травень 2009 р. застосовувався тариф 1,99 грн. за 1 кв. метр.  

При проведенні перерахунків наданих комунальних послуг враховані ненадання послуг – непрацюючий ліфт (листопад - грудень 2006 р., серпень, листопад - грудень 2007 р., квітень, червень 2008 р.) відсутність освітлення місць загального користування(лютий  - травень 2009 р. (а.с. 99). При цьому позивачем за клопотання відповідачів надавалися докази надання деяких послуг, що є складовими тарифу: акти на промивку внутрішньої системи опалення (а.с. 121- 122), акти на послуги з дератизації та дезінсекції (а. с. 123-135), періодичну перевірку димових вентиляційних каналів (а.с. 136-138). При цьому відповідачами не надано доказів ненадання послуг відповідачем. Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  З урахуванням викладеного, суд, перевіривши проведені позивачем розрахунки(а.с. 99) приходить до висновку, що вони зроблені правильно та у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за житлово – комунальні послуги за період з липня 2006 р. по травень 2009 року в загальній сумі 2565 грн. 54 к., які підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках як співвласники квартири (по 1282 грн. 77 к.). Та обставина, що частину періоду, за який стягується сума заборгованості, ОСОБА_3 був неповнолітнім, відповідно до ст. 33 ЦК України не звільняє його від обов’язку по оплаті житлово – комунальних послуг по досягненню ним повноліття, оскільки вони не були оплачені його матір’ю, коли він був неповнолітнім.

Крім того,  позивачем сплачено судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.(а.с. 3-4). Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України,  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов задоволено, судовий збір  та витрати на інформаційно– технічне забезпечення розгляду цивільної справи стягуються з відповідачів на користь позивача в рівних частках.  

               На підставі ст.ст. 11,33,41,319,322 ЦК України, ст.20, 32 Закону України „Про житлово - комунальні послуги ”,  п.7 Правил користування  приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року(зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р.) , керуючись ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 212 – 217   ЦПК України,  

В И Р І Ш И В:

           Позов комунального підприємства «Велікан» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово - комунальних послуг, задовольнити.

           Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь комунального підприємства «Велікан»:  заборгованість з оплати послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкових територій  за період з липня 2006 року по травень 2009 року включно по 1282 (одній тисячі двісті вісім дві) гривні 77 копійок з кожного; витрати із сплати судового збору в розмірі по 25(двадцять п’ять)  гривень 50 копійок з кожного; витрати  на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі по 15(п'ятнадцять ) гривень з кожного.

            Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення рішення) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження).    

              Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                  О.Ю. Перетятько