копія справа №2а-177/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.01.2010р. Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді – Бурко Р.В.
при секретарі – Рудніковій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора ВДАІ м.Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області Сливко Едуарда Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА 124372 від 09.06.2009 року винесеної Старшим інспектором ВДАІ м.Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області Сливко Едуардом Валерійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в позові в обґрунтування зазначив, що Постановою ВА № 124372 інспектором ДПС Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області по справі про адміністративне правопорушення від 09.06.2009 року, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 425 гривень.
В постанові зазначено, що «09.06.2009 року о 09:50 год в м. Кіровограді керував автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 рухався по вул. Пацаєва та під'їжджаючи до регульованого перехрестя з вул. Г. Сталінграда заїхав за світлофорний об'єкт на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 16.3. Правил дорожнього руху України, за що у відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП накладено штраф у розмірі 425 гривень.
Вважає накладення адміністративного стягнення безпідставним, тому як зупинився згідно вимог п. 16.3. ПДР «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.», пп. «є» п. 8.7.3. («є) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.»), відповідно до п. 8.11. «Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.», тобто ПДР зазначеним пунктом підтверджують не досконалість регулювання руху світлофорами, що підтверджує подія зі мною, я рухався зі швидкістю 40 км/год (що складає 11,(1) м/с=40 км/год = (40 * 1000) м :3600 с) по вул. Пацаєва, наближаючись до світлофору за 10 м до нього сигнал що дозволяє рух перемкнувся на заборонний, у зв'язку з тим що надалі рухатися не міг забезпечивши безпеку дорожнього руху, зупинився беручи до уваги що позаду рухаються транспортні засоби, не порушуючи п. 12.9. ПДР («Водієві забороняється: г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді») та у зв'язку з тим що дотримався вимог п. 12.9. ПДР зупинився заїхавши за світлофорний об'єкт передньою частиною автомобіля, але додержуючись умов п. 16.3. ПДР «так, щоб бачити його сигнали», на пішохідному переході перешкод для руху пішоходів не створював. В зв'язку з чим вважаю дану постанову необгрунтованою та такою що винесена з порушеннями законодавства України.
Зазначає, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач до суду не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином суд визнає, що відповідач-суб”єкт владних повноважень не з”явився до суду без поважних причин, а тому справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, щодо задоволення заявленого адміністративного позову.
09.06.2009 року Інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення Правил дорожнього руху скоєне ОСОБА_1 за яке передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу Інспектором винесена постанова серії ВА 124372 від 09.06.2009 року року по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
При дослідженні постанови про адміністративне правопорушення серії ВА 124372 від 09.06.2009 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом встановлено порушення вимог КУпАП.
Інспектор як посадова особа при винесенні постанови про накладення стягнення (тобто заповнення бланку відповідно до Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС”) не може визнати винною особу, що притягається до відповідальності чим порушує ст.33 КУпАП, не може передати матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу, чим порушує ст.21 КУпАП, не може звільнити від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, чим порушує ст.22 КУпАП, не може застосувати жодного виду адміністративного стягнення крім попередження та штрафу в порушення ст.ст. 22, 24, 38, 247, 284 КУпАП.
Так як сам бланк постанови в справі про адміністративне правопорушення (існує тільки один вид бланків) затверджений Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (Додаток 2 до інструкції) не відповідає вимогам КУпАП, а саме: ст.ст. 21, 22, 24, 33, 34, 35, 36, 284 КУпАП.
Тому відповідно до вищевикладеного Інспектором при складанні постанови дійсно порушено ст.ст. 21, 22, 24, 33, 34, 35, 36, 284 КУпАП, тобто вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Судом встановлено недотримання вимог ст. 283 КУпАП в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого адміністративного позову, а постанову серії ВА 124372 від 09.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення Старшим інспектором ВДАІ м.Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області Сливко Едуардом Валерійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, закрити.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 11, 71, 72, 94, 158, 161-163, 256 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнанти дії Старшого інспектора ВДАІ м.Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області Сливко Едуарда Валерійовича протиправними в частині винесення постанови серії ВА 124372 від 09.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА 124372 від 09.06.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги направляється до апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Бурко Р.В.