Справа № 2-3441

                                                    2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Бухтіярової І.О.,

при секретарі – Галич Л.В.,

з участю – представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Хмари І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Підприємство електричних мереж – Енерговугілля” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини: згідно із Договором про встановлення сервітуту земельної ділянки від 03.03.3008 року між нею та ВАТ „ПЕМ – Енерговугілля” встановлений розмір плати за сервітут у розмірі 20 000,00 гривень щорічно.

Згідно із п. 2.5 Договору ці кошти перераховуються на її рахунок, за вирахуванням податку із доходів фізичних осіб.

Згідно ст. 530 ЦК України у зв’язку з тим, що в Договорі про встановлення сервітуту земельної ділянки від 03.03.2008 року між нею та відповідачем не вказаний термін виконання Сервітуарієм своїх зобов’язань по сплаті компенсації за вилучені ділянки. 10.03.2009 року вона звернулася до відповідача з заявою, в якій просила перерахувати вказані кошти 20 000,00 гривень на її рахунок в семиденний термін з дня  пред’явлення вимоги, тобто до 17.03.2009 року.

31.03.2009 року, згідно з платіжним дорученням № 793, відповідач перерахував на її банківський рахунок, в якості „часткової оплати за встановлення сервітуту”, 4250,00 гривень.

15.06.2009 року відповідач своїм листом № 11/3079 повідомив, що він відмовляється від виконання свого зобов’язання по сплаті їй компенсації за вилучення земельної ділянки у встановленому у договорі розмірі, тому що сплативши їй 4250,00 гривень, відповідач повністю виконав свої зобов’язання по Договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три відсотки річних від простроченої суми.

Три відсотка річних з зазначеної суми складає 174,76 гривні, де 135 – кількість прострочених днів з дня часткового погашення боргу – 31.03.2009 року до дня звернення до суду з позовною заявою.

Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про встановлення сервітуту земельної ділянки від 03.03.2008 року в сумі 15 750,00 гривень  основного боргу, 3% річних у сумі 174,76 гривні, судовий збір у сумі 159,24 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності, підтримував позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судовому засіданні представник відповідача Хмара І.О., діюча на підставі довіреності, позов не визнала та пояснила, що у відповідності до п. „в” ст. 99 Земельного кодексу України одним із видів земельних сервітутів є право прокладання та експлуатації ліній електропередачі. Дійсно, між позивачем та відповідачем 03.03.2008 року був укладений Договір встановлення сервітуту на земельні ділянки загальною площею 0,0104 га для прокладання лінії електропередач ЛЕП – 6кВ для енергопостачання шахти „Південнодонбаська № 1”. Прокладання зазначеної лінії електропередач закінчилося у березні 2008 року. Після проведення робіт з прокладання зазначеної лінії електропередач ВАТ „ПЕМ – Енерговугілля” провело комплекс робіт з приведення земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності у належний стан. Також, у відповідності до умов Договору ОСОБА_3 були виплачені грошові кошти за період проведення робіт. ВАТ „ПЕМ – Енерговугілля” виконало усі обов’язки у відповідності до зазначеного договору. На теперішній час вони зверталися до позивачки для організації зустрічі з метою укладання та підписання нового Договору про встановлення сервітуту для подальшої експлуатації та функціонування лінії електропередач ЛЕП – 6кВ для енергопостачання шахти „Південнодонбаська № 1”, однак до теперішнього часу вони відповіді не тримали.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлений щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Як встановлено у судовому засіданні, 03.03.2008 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством „Підприємство електричних мереж – Енерговугілля” був укладений Договір встановлення сервітуту на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 ЦК України право користування  чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації  ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до п. 1.1 Договору власник земельної ділянки надає Сервітуарію право обмеженого користування частиною належної йому на праві володіння земельної ділянки (слугуючи майно) у виді прокладання лінії електропередач ЛЕП – 6кВ, яка належатиме Сервітуарію на праві приватної власності. Метою прокладання ЛЕП – 6кВ є енергопостачання шахти „Південнодонбаська № 1”.

Відповідно до п. 2.1 Договору Сервітуарій виплачує Власнику компенсацію за вилучені ділянки пропорційно загальній вартості ділянки на день укладання договору сервітуту, виходячі з кількості опор, встановлених в межах земельної ділянки,  яка належить Власнику.

Відповідно до п. 2.2 Договору плата за встановлення Сервітуту складає 20 000,00 гривень на рік.

Відповідно до п. 2.5 Договору у разі оплати грошима, Сервітуарій перераховує кошти у сумі згідно до п. 2.2 цього Договору на рахунок Власника за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб у сумі, що розрахована згідно до чинного законодавства.

У зв’язку з тим, що в Договорі про встановлення сервітуту земельної ділянки від 03.03.2008 року не вказаний термін виконання Сервітуарієм своїх зобов’язань по сплаті компенсації за вилучені ділянки ОСОБА_3 10.03.2009 року звернулася до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Підприємство електричних мереж – Енерговугілля” з заявою, в якій просила перерахувати вказані кошти 20 000,00 гривень на її рахунок в семиденний термін з дня  пред’явлення вимоги, тобто до 17.03.2009 року.

Відповідно до платіжного дорученням № 793 від 31.03.2009 року ВАТ „ПЕМ – Енерговугілля” перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_3 часткову оплату за встановлення сервітуту” у сумі 4250,00 гривень.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено  договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценті не встановлений договором або законом.

Три проценти річних з зазначеної суми складає 174,76 гривні (20 000,00 – 4250,00 х 3% : 365 днів х 135 днів), де 135 – кількість прострочених днів з дня часткового погашення боргу – 31.03.2009 року до дня звернення до суду з позовною заявою.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що підлягають стягненню на користь позивача з відповідача заборгованість за Договором про встановлення сервітуту земельної ділянки у розмірі 15 750,00 гривень та 3% річних у розмірі 174,76 гривні.

Посилання представника відповідача про необхідність укладання договору ще і на експлуатацію лінії електропередачі, не відповідає закону, оскільки, як було вказано вище, згідно ст. 404 ч.1 ЦК України, право користування  чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості … прокладання та експлуатації  ліній електропередачі, а не окремо прокладання, і окремо експлуатації.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 159,24 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 гривень, сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі  ст. ст. 402, 404, 406, 525, 526, 625 ЦК України, керуючись  ст. ст. 10, 60, 213 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Підприємство електричних мереж – Енерговугілля” про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Підприємство електричних мереж – Енерговугілля”  на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 15 750 гривень 00 копійок, 3% річних у сумі 174 гривні 76 копійок, судові витрати 159 гривень 24 копійки, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гривень, а всього стягнути 16 114 гривень 00 копійок.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                         Бухтіярова І.О.