копія справа №2а- 36/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.02.2010р. Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді – Бурко Р.В.
при секретарі – Рудніковій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Кагарлицького взводу ДПС при УДАІГУМВС України в Київській області Щербина Юрія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 092777 від 14.03.2009 року Інспектором Кагарлицького взводу ДПС при УДАЇ ГУМВС України в Київській області Щербина Юрієм Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та уточнив їх і просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, в позові в обґрунтування зазначив, що 01.04.2009 року отримала лист від Кагарлицького взводу ДПС при УДАІГУМВС України в Київській області, в якому знаходилася постанова по справі про адміністративне правопорушення № 092777'.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото - та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КпАП, проте така постанова не відповідає вимогам закону.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото - чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото, кіно - або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що власник транспортного засобу, керувала транспортним засобом у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби - то порушення ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
Відповідач до суду не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, але надав клопотання про розгляд справи без участі відповідача, та надав письмові заперечення де зазначив про правомірність дій інспектора та правомірність вказаної постанови.
Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, щодо задоволення заявленого адміністративного позову, крім того вимог, щодо неправомірності дій інспектора питання не ставилось.
14.03.2009 року Інспектором була винесена постанова серії ВА 003411 від 04.08.2009 року року по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 260 грн.
При дослідженні постанови про адміністративне правопорушення серії АІ № 092777 від 14.03.2009 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом встановлено порушення вимог КУпАП.
Інспектор як посадова особа при винесенні постанови про накладення стягнення (тобто заповнення бланку відповідно до Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року N 1111 “Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”) не може передати матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу, чим порушує ст.21 КУпАП, не може звільнити від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, чим порушує ст.22 КУпАП, не може застосувати жодного виду адміністративного стягнення крім попередження та штрафу в порушення ст.ст. 22, 24, 38, 247, 284 КУпАП.
Так як сам бланк постанови в справі про адміністративне правопорушення (існує тільки один вид бланків) затверджений Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не відповідає вимогам КУпАП, а саме: ст.ст. 21, 22, 24, 34, 35, 36, 284 КУпАП.
Тому відповідно до вищевикладеного Інспектором при складанні постанови дійсно порушено ст.ст. 21, 22, 24, 33, 34, 35, 36, 284 КУпАП, тобто вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Судом встановлено недотримання вимог ст. 283 КУпАП в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого адміністративного позову, а постанову серії АІ № 092777 від 14.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення Інспектором Кагарлицького взводу ДПС при УДАЇ ГУМВС України в Київській області Щербина Юрієм Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, закрити.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 11, 71, 72, 94, 158, 161-163, 256 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 092777 від 14.03.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги направляється до апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Бурко Р.В.