копія справа №2а- 324/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.02.2010р. Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді – Бурко Р.В.
при секретарі – Рудніковій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Кіровограда при ГУ УМВС України в Кіровоградській області Бурак Олександра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №030970 від 20.09.2009 року винесеної Інспектором ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Кіровограда при ГУ УМВС України в Кіровоградській області Бурак Олександром Сергійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, але уточнив їх і просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, в позові в обґрунтування зазначив, що 20 вересня 2009 року інспектором ДПС на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн.
Згідно постанови ОСОБА_1 20.09.2009 року о 15 год. 10 хвилин в м.Кіровограді керуючи транспортним Фіат д.н. НОМЕР_1 по вул. Яновського при повороті на вул. Г.Сталінграду не надав переваги в русі пішоходу на регульованому пішохідному переході.
З вказаною постановою позивач не погодився та вважає, що вона підлягає скасуванню, так як жодними доказами вказане порушення не підтверджується та грунтується на доводах інспектора.
Згідно ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На початку розгляду справи, позивач зазначає, що пропонував долучити до справи свідків, які могли підтвердити чи спростувати твердження інспектора. На пропозицію, скористатись свідченням пасажирів, чи того пішохода, якого, як твердив інспектор, він не пропустив. Відповідач відхилив.
Стаття 276 КУпАП передбачає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється за місцем його вчинення, відповідно компетентний орган (посадова особа) повинна провести остаточне розслідування у справі і дає правову оцінку діям особи, яку позначено в протоколі як правопорушника. Інспектор, в даному випадку не оцінивши та детально не вивчивши всі об'єктивні обставини справи, як наслідок не надав правової оцінки моїм діям.
Так дійсно, у вказаний у постанові час, рухався на вказаному відрізку а/д та здійснював поворот з вулиці Яновського на вулицю Г. Сталінграда. Проте, певен того, що пішоходів на даному відрізку а/д, в той момент коли його проїжджав, не було. Отже, не вчинив ніяких протиправних дій, відповідно не порушував вимог, встановлених ПДР. Адже, на цій ділянці дорозі рухався відповідно до правил. Отже, інспектор не встановив, що в такому випадку, дотримувався вимог п. 2.3 (д) ПДР. Так, якщо я зупинився та став чекати того моменту, як пішоходи з'являться на переході та дійдуть до тієї частини дороги по якій я рухався я б створив аварійну ситуацію. Адже, позаду мене рухався потік машин. Згідно п. 2.3 (д), розташував транспортний засіб на дорозі таким чином, щоб не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Окрім цього, інспектор знаходився надто далеко від місця події, та не дав об'єктивну правову оцінку діям ОСОБА_1
Варто відзначити, що відповідно до п. 16.2. ПДР вимога цього пункту встановлює приоритетне право пішоходів на перехід проїзної частини відносно всіх т/з, що виконують поворот ліворуч або праворуч. Транспортні засоби повинні проїжджати пішохідні переходи відповідно до вимог розділу 18 ПДР. Водій транспортного засобу, що наближається до регульованого (нерегульованого) пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Вимога цього пункту передбачає, що на регульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони вступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він звільняє дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб звільнити дорогу, або ж зупинитися. Забороняється здійснювати об'їзд пішохода, що знаходиться на пішохідному переході, незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість із метою «проскочити» перед пішоходом який вступив на нерегульований пішохідний перехід. Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході і передбачити можливий розвиток ситуації. Тобто, при повороті завершував маневр проїжджаючи пішохідний перехід на якому не було пішоходів, діючи відповідно до ПДР.
Відповідач до суду не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином суд визнає, що відповідач-суб”єкт владних повноважень не з”явився до суду без поважних причин, а тому справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, щодо задоволення заявленого адміністративного позову.
20.09.2009 року Інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення Правил дорожнього руху скоєне ОСОБА_1 за яке передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу Інспектором винесена постанова серії ВА №030970 від 20.09.2009 року року по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 500 грн.
При дослідженні постанови про адміністративне правопорушення серії ВА №030970 від 20.09.2009 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 судом встановлено порушення вимог КУпАП.
Інспектор як посадова особа при винесенні постанови про накладення стягнення (тобто заповнення бланку відповідно до Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС”) не може визнати винною особу, що притягається до відповідальності чим порушує ст.33 КУпАП, не може передати матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу, чим порушує ст.21 КУпАП, не може звільнити від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, чим порушує ст.22 КУпАП, не може застосувати жодного виду адміністративного стягнення крім попередження та штрафу в порушення ст.ст. 22, 24, 38, 247, 284 КУпАП.
Так як сам бланк постанови в справі про адміністративне правопорушення (існує тільки один вид бланків) затверджений Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (Додаток 2 до інструкції) не відповідає вимогам КУпАП, а саме: ст.ст. 21, 22, 24, 33, 34, 35, 36, 284 КУпАП.
Тому відповідно до вищевикладеного Інспектором при складанні постанови дійсно порушено ст.ст. 21, 22, 24, 33, 34, 35, 36, 284 КУпАП, тобто вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Судом встановлено недотримання вимог ст. 283 КУпАП в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого адміністративного позову, а постанову серії ВА №030970 від 20.09.2009 року по справі про адміністративне правопорушення винесену Інспектором ДПС взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування м.Кіровограда при ГУ УМВС України в Кіровоградській області Бурак Олександром Сергійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, закрити.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 11, 71, 72, 94, 158, 161-163, 256 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №030970 від 20.09.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги направляється до апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Бурко Р.В.