ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

            Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: 

             за участю представників сторін:

прокуратури: ГПУ -Громадський С.О. посв. № 76

позивача: Закуренко Т.М. дов. від 05.02.07 № 11/08/0222-413

відповідача:  ОСОБА_2 дов. від 30.06.06 НОМЕР_1

Склад колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 23.05.2007 року за № 02-12.2/138.

Для розгляду зазначеної справи призначено колегію суддів, що працює у постійному складі: суддя Першиков Є.В. -головуючий, судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П. (зазначене розпорядження міститься в матеріалах справи).

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111⁵ Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 24.05.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006 року по справі №39/261-06(16/175-06) (суддя Ліпинський О.В.) був задоволений позов Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, заявлений в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради  до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.06.2005р. НОМЕР_2 та повернення земельної ділянки площею 0,0045 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь державного бюджету 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Переглянувши рішення господарського суду в апеляційному порядку, судовою колегією Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16.11.2006 року було прийнято постанову якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006 року -скасовано, у задоволенні позовних вимог -відмовлено. Скасовуючи рішення господарського суду, суд апеляційної інстанції обрунтовуючи свої висновки послався на висновки трьох експертиз, які були проведені: Державним головним територіальним науково-дослідним проектним інститутом “Кримнііпроект”, ТОВ “СБ-Комплекс”, Регіональним центром проектування і діагностики будівель та споруд, відповідно до яких фундамент, виконаний за адресою м.Нікополь,  вул. Електрометалургів, 4-в є тимчасовий і не може бути використаний ні під капітальну споруду, ні під малу архітектурну форму. Отже відповідачем збудовано на залізобетонних конструкціях малу архітектурну форму, що не заборонено укладеним договором.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, до Вищого господарського суду України звернувся з касаційним поданням від 19.02.2007 року за № 05/2-144-07 заступник прокурора Дніпропетровської області, в якому просить постанову  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2006 року скасувати, справу за № 39/261-06(16/175-06) -передати  на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Скаржник зазначає, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 скористався правом, наданим ст.111² ГПК України та подав відзив на касаційне подання, у якому зазначає, що подане касаційне подання не підлягає задоволенню з підстав зазначених у відзиві.

23.05.2007 року до Вищого господарського суду України подано пояснення від Нікопольської міської ради, в якому Рада зазначає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2006 року залишивши без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006 року  з підстав зазначених в поясненні.

Відповідно до ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, 01.06.2005 року між Нікопольською міською радою (орендодавець) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (реєстраційний номер НОМЕР_2), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення сесії Нікопольської міської ради від 29.04.2005 року №30-25/ІУ надав, а орендар прийняв в орендне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3) площею 0,0045 га строком на три роки (п.п. 1.1, 2.1 договору).

Умови використання земельної ділянки були визначені у п.4 договору - роздрібна торгівля та комерційні послуги. Відповідно до п.7.1 договору орендодавець повинен використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням без права будівництва капітальних будівель і споруд.

Позивачем - Нікопольською міською радою (рішенням від 29.04.2005 року №30-25ІУ) також було визначено, що земельна ділянка надається під розміщення павільйону торгівлі без права будівництва капітальних будівель і споруд.

Обгрунтовуючи свої касаційні вимоги, заступник прокурора зазначає, що відповідачем - СПД - фізичною особою ОСОБА_1, порушені Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Держбуду №227 від 13.10.2000 року -шляхом здійснення будівництва малої архітектурної форми без дозволу на її розміщення.

Також скаржник вказує на порушення відповідачем п.7.1 Договору оренди -яким передбачено, що орендодавець повинен використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням без права будівництва капітальних будівель і споруд, посилаючись на ст.25 Закону України “Про оренду землі” згідно приписів якої, орендар земельної ділянки зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. На підтвердження факту ведення капітальної споруди відповідачем, прокуратура посилається на експертний висновок стану незавершеної будівництвом споруди, розташованої по пр. Електрометалургів, 4-в у м. Нікополі, який виконаний Регіональним центром проектування і діагностики будівель і споруд учбово-курсового комбінату „Кривбасбуд”.

Однак із зазначеним судова колегія не погоджується та вважає висновки, викладені в постанові апеляційного суду цілком обгрунтованими з огляду на наступне.

Як зазначено в оскарженій постанові апеляційного суду, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2006 року в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 була призначена судова експертиза, проведення якої доручено державному  головному територіальному науково-дослідному проектному інституту „Кримнііпроект” Керченському відділу інституту, а також ТОВ „СБ-Комплекс”. Експертний висновок таж наданий Регіональним центром проектування і діагностики будівель та споруд. 

Слід також зауважити, що на вирішення експертів було поставлено питання: встановлення факту належності залізобетонної несучої конструкції, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 до збірно-розбірної залізобетонної основи малої архітектурної форми чи фундаменту капітального будівництва.

          За наслідком проведення експертиз було надано три  експертні висновки, які констатували, що основа будівництва є фундаментом, який не може бути використаний як під капітальну будівлю, так і під малу архітектурну форму.

Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем не доведено, що відповідач здійснював капітальне будівництво будівлі або споруди, що є порушенням умов укладеного договору, а тому, як наслідок, відсутні підстави для розірвання договору.

У касаційному поданні, заступник прокурора відзначає, що зазначений у постанові апеляційного суду представник Нікопольської міської ради -депутат Кнігін К.Г. не мав довіреності міської ради на представництво інтересів даного органу у спірних правовідносинах. В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення Дніпропетровського апеляційного господарського суду Нікопольській міській раді (арк. справи 69 ІІ том), тобто, міськрада не була полишена права направити приймати участь в судовому засіданні іншого представника, а присутність народного депутата Нікопольської міської ради у судовому засіданні апеляційної інстанції не є підставою для скасування постанови апеляційного  суду.

З огляду на вищенаведене та керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області -залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  16.11.2006 року у справі № 39/261-06(16/175-06) -залишити без змін.

Головуючий                                                                              Є. Першиков            

Судді                                                                                             Г.Савенко

І.Ходаківська