Справа 2 -11/09

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

27 квітня 2009 р. смт. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі: судді Байда Т.І.

при секретарі Мельниковій Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 "Про поділ спільного майна подружжя", -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 "Пч.3ро поділ спільного майна подружжя" з ціною позову 12 500 гривень, який уточнила 13 серпня 2008 р.

18 листопада 2008 року після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 "Про поділ спільного майна подружжя" з ціною позову 13 036 гривень в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 листопада 1991 року між нею та ОСОБА_4 був укладений шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з тим, що відповідач зловживав спиртними напоями 20 вересня 1995 року шлюб було розірвано. В 2001 році ОСОБА_4 пройшов курс лікування, перестав вживали алкогольні напої і запропонував придбати житловий будинок і знову проживати однією сім»єю. На що ОСОБА_1 погодилась і вони вибрали для купівлі житловий будинок АДРЕСА_1 і стали проживати однією сім'єю разом з донькою. Гроші за будинок вони віддавали володільцям будинку частками і тільки коли сплатили всю суму 15.11.2002 року був укладений договір купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_4, за цією ж адресою позивач зареєструвалась 15.04.2004 року.

За вказаною адресою вони разом з відповідачем проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без шлюбу. З вини ОСОБА_4 8 листопада 2007 року позивач була вимушена перейти жити на квартиру у будинок АДРЕСА_2.

За час спільного проживання однією сім'єю як чоловік та дружина без шлюбу вони набули майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності:

1.Житловий будинок загальною площею 55.6 м.кв. з забудовами які складаються із погрібника, літньої кухні, конюшні, загальною вартістю 20373 грн.

2.Автомобіль "Москвич-2140 АЗЛК", вартістю 3900 грн.;

3.Телевізор "TOMCON", вартістю 700 грн.;

4.Пральна машина "Ауріка", вартістю 200 грн., а всього на суму 25 373 грн.

Згоди про добровільний поділ майна не досягнуто. Беручи до уваги інтереси неповнолітньої доньки, яка залишається і утримується позивачкою, позивач просить суд відступити від принципу рівності часток подружжя і виділити їй більшу частину із спільного майна, а саме: майно вартістю 13036 гривень, яке складається із 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Софіївського району Дніпропетровської області, вартістю 10 186 гривень; телевізора "TOMCON", вартістю 700 гривень; пральної машинки "Ауріка" вартістю 200 гривень та грошову компенсацію вартості легкового автомобіля "Москвич-2140 АЗЛК", в розмірі 1950 гривень, а всього на загальну суму 13 236 гривень.

Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги і суду пояснила, що вона була в шлюбі з відповідачем, після отримання свідоцтва про розірвання шлюбу в 1995 р. почала жити окремо. У листопаді 2001 року вони примирилися і почали разом проживати, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу по листопад 2007 р. по АДРЕСА_1, в смт.Софіївка, який вони купили за спільні гроші у ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за 2, 5 тис доларів, гроші давали їх батьки, а потім вони разом повертали гроші за рахунок спільного ведення підсобного господарства від вигодовування живності, разом харчувалися, з ними жила їх донька, яка також допомогала по господарству. Купили за спільні гроші телевізор і пральну машину в 2004 р., у 2007 р. купили автомобіль, але договір купівлі-продажу не оформили, так-як відповідач керує нею по дорученню на 10 років, тому вона, вважає, що має право на г частину спільного майна як жінка.

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечує, так-як, вважає, що він купив за свої кошти будинок за 2, 5 тис. доларів, які брав в борг у ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а потім повернув сам. Вважає, що він сам проживав без позивачки, вона лише приходила в гості, господарство він утримував сам і він заперечує проти позову, оскільки все майно він купив сам, автомобілем керує по дорученню і він йому не належить. Акт опису майна було проведено без його участі, хоч йому депутат Таран Г.І. повідомляв про опис майна, але із-за занятості по роботі він участі не приймав, прохає в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, вислухавши думку позивача і відповідача, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона з 2001 року проживала в АДРЕСА_1, разом з мамою і батьком, навчалася в школі і в шкільний журнал записувала адресу АДРЕСА_1. Батько ОСОБА_4 працював на комбайні, мама ОСОБА_1 працювала на тепличному комбінаті, тримали в підсобному господарстві свиней, курей, гусей. їжу готувала мама, папа давав гроші на одяг, купили телевізор і пральну машину. В спілкуванні вона їх називала папою і мамою, а вони її донькою. З листопада 2007 року вони разом вже не проживали.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він чоловік сестри позивачки знає позивача і відповідача і знає, що вони купили у ОСОБА_12 жилий будинок по АДРЕСА_1, в 2001 p., стали проживати разом до осені 2007 p., як чоловік і жінка. З ними разом проживала їх донька ОСОБА_5, яка ходила в Софіївську школу. За час їх спільного проживання вони купили телевізор "TOMCON», пральну машину «Ауріка», сам він по проханню відповідача їздив за покупкою в м.Кривий Ріг і перевіз в їх будинок в 2004 р. Вони тримали в господарстві свиней, курей. ОСОБА_4 працював водієм, комбайнером, а ОСОБА_1 в тепличному комбінаті «Пектораль».

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що позивач і відповідач проживали по АДРЕСА_1, разом вони купили у ОСОБА_7 і ОСОБА_6 будинок, весь час з 2001 р. жили разом з донькою по АДРЕСА_1, донька ходила до школи, тримали у підсобному господарстві бичків, свиней, яких давали їм батьки, жили як чоловік і жінка. Гроші на будинок давали батьки.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що позивач і відповідач купили хату і разом почали проживати з листопада 2001 p., тримали господарство, донька жила з ними, проживали разом до листопада 2007 року.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що сторони жили як чоловік і жінка, вели господарство, всі кошти витрачали на утримання господарства. Спочатку проживали в неї, а в 2001 р. купили хату по АДРЕСА_1, і почали разом з донькою ОСОБА_5 проживати в ній. Вона до них ходила в гості. В господарстві тримали свиней, курей, гусей, бичків. Донька ходила до школи, позивачка працювала на тепличному комбінаті, вдома прибирала, варила їсти, утримувала сім»ю, але із-за їх суперечок вони припинили спільне проживання з листопада 2007 р. Будинок купили за їх спільні гроші, та гроші, які давали батьки. Разом купили холодильник, телевізор, які її чоловік поміг перевезти з м.Кривий Ріг, купили автомобіль, яким відповідач керує по дорученню. Вона разом з позивачкою шукали хату, яку купили у ОСОБА_7 і ОСОБА_6, після чого їм допомогали    батьки

грошима, давали бичків, вони їх разом догодовували і виплачували за будинок борги.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він знає 5 років відповідача по місцю його роботи, і він ніколи не розповідав за його жінку, коли бував у нього, то він нічого не говорив за неї, доньки також не бачив. Було це коли він привозив шифер, але в будинок не заходив.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що знає відповідача, так-як вона працює поваром у СФГ «Перемога» біля 5 років, при спілкуванні коли затримувався на роботі відповідач говорив, що його нічого не тримає, за сім»ю їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він знає відповідача, як земляка, коли він переїхав в смт.Софіївку, заїздив до нього, то він жив сам, нічого за доньку йому не відомо. Давав відповідачу у борг 1 тис. доларів, які пізніше він віддав через 2 місяці, розписку не брав.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона мама позивачки, допомогла позивачці та відповідачу, давала їм 2 бичка, яких вони викормили, давала їм сіно, солому, її донька жила з відповідачем як чоловік і жінка по АДРЕСА_1, смт.Софіївка, разом купили будинок, розраховувалися за нього разом, вона була в них в гостях були батьки відповідача, за час спільного проживання вони купили автомобіль, телевізор, пральну машину, хату, яку для покупки вибирали разом, потім сплачували борг.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він є братом відповідача і їх батько давав йому 700 доларів на купівлю жилого будинку з ким брат жив не цікавився, до нього в гості не приїздив.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він продав відповідачу жилий будинок в якому він зараз проживає, передав він йому 2 тис доларів за будинок до оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса при цьому позивач не була присутня.

В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_1-16 жовтня 1991 року, після укладення шлюбу було присвоєно спільне прізвище "ОСОБА_1" (а.с.5). Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про народження записаний ОСОБА_4, а мати ОСОБА_1, згідно свідоцтва про народження (а.с.10). 20 вересня 1995 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.11). Позивачка свідоцтво про розірвання шлюбу отримала в 1995 p., a відповідач в 2008 р. Згідно реєстраційного посвідчення Жовтоводського бюро технічної інвентаризації, жилий будинок в смт.Софіївка по АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 15 листопада 2002 р. (а.с.14). Згідно домової книги для реєстрації громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 в розділі III вказано, що ОСОБА_4 зареєстрований 28.11.2002 року, ОСОБА_1 зареєстрована 15 квітня 2004 року (а.с.14). Згідно акту опису майна, яке підлягає поділу від 11.08.2008 р. майно складається: житловий будинок - 20373 грн.; автомобіль "Москвич-2140 АЗЛК", вартістю 3900 грн.; телевізор "TOMCON", вартістю 700 грн.; пральна машина "Ауріка", вартістю 200 грн., а всього на суму 25 373 грн. В акті вказано, що ОСОБА_4 від підпису відмовився (а.с.26). Згідно довідки Софіївської селищної ради від 22.08.2008 р. ОСОБА_4 дійсно проживає один в будинку АДРЕСА_1 (а.с.35). ОСОБА_4 уповноважений розпоряджатися автомобілем "Москвич-2140 АЗЛК" на підставі довіреності від 14.05.2007 року посвідченої ОСОБА_21 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, де вказано, що ОСОБА_22 довіряє відповідачу керувати автомашиною терміном на 10 років по 14.05.2017 р. (а.с.38). В технічному талоні власником автомашини вказано ОСОБА_22 (а.с.36). Згідно договору купівлі-продажу від 15 листопада 2002 p., посвідченого ОСОБА_23, приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу ОСОБА_24 купив буд. АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 і ОСОБА_6 за 26002 грн.(а.с.39). В акті опису майна /а.с.3З/ від 29.07.2008 р. вказано теж майно і є запис, що ОСОБА_24 був повідомлений про проведення опису майна, але від проведення опису майна відмовився. В судовому засіданні

ОСОБА_4 пояснив, що йому дійсно дзвонив ОСОБА_25 щодо опису майна.

В судовому засіданні долучено було трудові книжки позивачки і відповідача, де є записи про їх роботу. В долученій позивачем фото таблиці /а.с.141-143/ де на фотознімках за 2002р., 2003р, 2005р. є позивачка, відповідач, їх донька, сестра позивачки, та її чоловік відповідач не заперечує, що фотознімки зроблені в їх будинку по АДРЕСА_1, смт.Софіївка.

В судовому засіданні було добуто достатньо доказів для винесення рішення, так-як згідно ст.74 Сімейного Кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними і суд, вважає, що будинок було куплено за спільні кошти, так-як найшло підтвердження, що позивачка приймала участь в покупці будинку, після пояснення ОСОБА_6 позивач пояснила, що вона була присутня при передачі грошей.

Відповідач не заперечує, що гроші після вселення в будинок він відробляв і в нього утримував фермер ОСОБА_8 із його заробітку. Позивач пояснила, що вони за рахунок їх спільного підсобного господарства в цей час харчувалися і матеріально вони були забезпечені.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що телевізор і пральну машину він завіз по адресі АДРЕСА_1, де жив відповідач з позивачкою в 2004 р. і це не заперечує відповідач, тому долучені по справі квитанції по сплаті за електроенергію та газ за роки їх проживання були заповнені рукою позивачки /а.с.56-57; 63-65/. Самі позивачка і відповідач не заперечують, що весною 2008 р. розглядалася їх справа в Софіївському районному суді по позову ОСОБА_24 до ОСОБА_1 /а.с.86-93/, де вказано, що вони проживали разом, а не позивачка була як гість в будинку відповідача. Позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що коли в суді по виселенню було встановлено, що вони не поділили майно після цього позивач ОСОБА_4 подав заяву про залишення цієї справи без розгляду і ухвалою суду від 22.04.2008 р. його клопотання було задоволено, вона до цього часу зареєстрована в цьому будинку.

Доводи відповідача, що позивачка не має права на майно, так-як будинок купили до введення Сімейного кодексу України, суд не може взяти до уваги, так-як дійсно будинок було куплено в 2002 p., але розраховувалися за будинок позивач і відповідач і ще декілька років продовжували проживати разом з листопада 2001 р. спільно як чоловік та дружина до листопада 2007 р., вели спільне господарство, зробили паркан, свердловину для води, виховували доньку, що є признаками сімейних відносин, як передбачено ст.3 Сімейного кодексу України-сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права і обов»язки, і суд, вважає, їх майно є спільною власністю і його слід ділити порівну, як це передбачає ст.74 Сімейного кодексу України де в частині другій вказано «На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою поширюються положення глави 8 Сімейного Кодексу України», який передбачає право спільної сумісної власності подружжя. В прикінцевих положеннях Сімейного Кодексу України в частині 6 вказано, що Сімейний Кодекс України буде регулювати відносини, які виникають починаючи з дня набрання ним чинності. Сімейний Кодекс України не має зворотної сили. Це означає, що він не може поширюватися на відносини, які виникають до цього моменту. Водночас Сімейний Кодекс України поширюється на так звані триваючі відносини, тобто ті які, виникнувши до набрання ним чинності існуватимуть на час початку його дії. Саме такі відносини склалися по цій справі у сторін. Доводи відповідача, що позивачка втратила право на майно, так-як їх шлюбні відносини були припинені в 1995 p., а будинок купили в 2002 році, коли діяв Кодекс про шлюб і сім»ю /1969 р/, а Сімейний Кодекс України було введено в дію 01.01.2004 року, суд не може з цим погодитись, так-як їх відносини мали місце за час їх спільного проживання, які почалися з листопада 2001 року по листопад 2007 рік і мали усталений характер. За будинок відповідач пояснив, що він відпрацьовував у фермера ОСОБА_8, в якого він працював до повного розрахунку не отримував заробітної плати декілька років, що мало місце після введення в дію вже Сімейного Кодексу України купили інше майно в 2004 році, тому на їх відносини розповсюджувався СК України, тобто відносини, як у подружжя.

Тому суд, вважає, що слід встановити факт проживання однією сім"єю з ОСОБА_4 ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без шлюбу з листопада 2001 року по листопад 2007 р. Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_1, як чоловіка та жінки, які проживали без реєстрації шлюбу-жилий будинок з надвірними забудовами вартістю 20373 грн. в АДРЕСА_1, який зареєстрований на ОСОБА_4, телевізор "TOMCON" вартістю 700 грн., пральна машина "Ауріка" вартістю 200 грн. Визнати за ОСОБА_1 право власності на !4 частину житлового будинку АДРЕСА_1, Софіївського району, Дніпропетровської області вартістю 10 188 грн. 65 коп. виділивши із майна телевізор "TOMCON" вартістю 700 грн з врахуванням інтересів неповнолітньої дитини, яка проживає з позивачкою. В інших її позовних вимогах відмовити як необгрунтованих. Виділити ОСОБА_4 пральну машину "Ауріка" вартістю 200 грн.

В частині стягнення грошової компенсації за автомобіль слід відмовити як необгрунтованих, так-як автомобіль згідно свідоцтва про реєстрацію права власності є власністю ОСОБА_22 і відповідач керує ним по дорученню.

Слід також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 108 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Встановити факт проживання однією сім"єю з ОСОБА_4 ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без шлюбу з листопада 2001 року по листопад 2007 р.

2.Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_1, як чоловіка та жінки, які проживали без реєстрації шлюбу-жилий будинок з надвірними забудовами вартістю 20373 грн. в АДРЕСА_1, який зареєстрований на ОСОБА_4, телевізор "TOMCON" вартістю 700 грн., пральна машина "Ауріка" вартістю 200 грн.

3.Визнати за ОСОБА_1 право власності на 14 частину житлового будинку АДРЕСА_1, Софіївського району, Дніпропетровської області вартістю 10 188 грн. 65 коп. виділивши із майна телевізор "TOMCON" вартістю 700 грн. В інших позовних вимогах відмовити як необгрунтованих.

4.Виділити ОСОБА_4 пральну машину "Ауріка" вартістю 200 грн.

5.Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 108 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

6.Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.