ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
11 липня 2007 р. |
№ 4/360-27/58 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Козир Т.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2006р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р.
у справі № 4/360-27/58
господарського суду Львівської області
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Дочірнього підприємства "Телебойман" ТОВ "ТРК Телебойман"
про стягнення 60 259,50 грн.
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Телебойман" ТОВ "ТРК Телебойман"
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про розірвання договору та стягнення боргу у розмірі 19 793 грн.
за участю представників
за первісним позовом :
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - не з"явились
за участю представників
за зустрічним позовом :
позивача - не з"явились
відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Телебойман" ТОВ "ТРК Телебойман" заборгованості по договору про надання послуг від 20.02.2003 року у розмірі 60 259,50 грн. В подальшому у червні місяці цього ж року позивач шляхом подання до суду заяви змінив предмет позову, в зв"язку з чим просив суд стягнути з відповідача 60 259,50 грн. компенсації за втрату об"єму робіт на підставі п.4.4. договору.
У березні 2006 року Дочірнє підприємство "Телебойман" ТОВ "ТРК Телебойман" подало зустрічну позовну заяву про розірвання договору про надання послуг від 20.02.2003 року та стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_119 793 грн. збитків, від якої 20.09.2006 року відмовилось.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.2006р. (судді: Судова-Хомюк Н., Масловська Л., Мороз Н.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року, в задоволенні позову відмовлено, а провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог припинено.
В касаційній скарзі Приватний підприємець ОСОБА_1 просить скасувати рішення та постанову господарських судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Приватного підприємця ОСОБА_1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2003 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством "Телебойман" ТОВ "ТРК Телебойман" укладено договір, предметом якого є надання позивачем відповідачеві інформаційно-консультативних послуг, які пов"язані з адмініструванням та веденням господарської діяльності по акціонерним товариствам на умовах, передбачених у договорі.
Обов"язком відповідача, згідно п.3.1. договору, є здійснення щомісячної оплати наданих послуг у розмірі 1 970,50 грн. не пізніше 25 числа поточного місяця.
Строк дії договору встановлений сторонами з 20.02.2003р. до 20.02.2006р.
Також, умовами пп.5.2., 5.3. договору передбачено, що одностороннє розірвання договору не допускається, за винятком систематичного невиконання його умов однією із сторін і лише за згодою сторін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за втрату об"єму робіт на підставі п.4.4. договору, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, що зазначений договір не був розірваний, а припинив свою дію 20.02.2006р.
При цьому суди виходили з того, що позивач не надав належних доказів письмової домовленості сторін щодо розірвання договору, а надіслання відповідачем в односторонньому порядку листа про розірвання договору не відповідає вимогам ст.ст.604, 651, 654 ЦК України.
Дані висновки судів відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, в свою чергу, не надав доказів на підтвердження дострокового розірвання договору відповідачем за його згодою.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до норм статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутнсть згоди обох сторін на розірвання договору, яка має бути виражена у письмовій формі, тому вимоги позивача про стягнення компенсації за втрату об"єму робіт внаслідок одностороннього розірвання відповідачем договору, є безпідставними.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Посилання касаційної скарги на те, що доказом розірвання відповідачем договору в односторонньому порядку з моменту надіслання листа є відсутність замовлень з боку останнього на надання послуг, спростовуються здійсненням останнім подальших оплат цих послуг, в той час як позивачем, в свою чергу, не підтверджено належними доказами виконання обумовлених договором робіт.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих позивачем доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. у справі № 4/360-27/58 залишити без змін.
|
Головуючий суддя |
Н.І.Мележик |
|
Судді |
О.А.Подоляк |
|
|
Т.П.Козир |