ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 р. | № 29/503-06-12397 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Козир Т.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної судноплавної компанії
"Чорноморське морське пароплавство"
на рішення господарського суду Одеської області
від 22.01.2007р.
та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2007р.
у справі № 29/503-06-12397
господарського суду Одеської області
за позовом Державної судноплавної компанії
"Чорноморське морське пароплавство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
про спонукання до виконання умов договору
за участю представників:
позивача – Русакова К.О.
відповідача - Дудченко І.М.
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2006 р. Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про спонукання виконання умов договору на послуги водопостачання та водовідведення №177/3 від 29.09.2004 року шляхом відновлення подачі питної води на об"єкт, розташований по вул. Приморській,18 у м.Одеса.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.01.2007 р. (суддя Аленін О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року (судді: Михайлов М.В., Тофан В.М., Журавльова О.О.), в позові відмовлено.
Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір №177/3 від 29.09.2004 року, за яким відповідач надавав позивачу послуги з подачі питної води та прийому стічних вод в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації на об"єкти останнього.
Згідно акту опломбування №24062 від 23.06.2004 року контролером Управління по контролю за водоспоживанням філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" в присутності представника ДСК "Чорноморське морське пароплавство" було здійснено опломбування штуцерного з"єднання водоміру, встановленого на об"єкті останнього на вул. Приморській, 18 в м.Одесі.
При обстеженні зазначеного водомірного вузла у січні 2006 року відповідачем виявлено підключення до водопровідного вводу протипожежних трубопроводів з запірною арматурою, розташованих до приладу обліку води, засуви яких не були опломбовані в закритому положенні, про що складені акти №3962 від 16.01.2006 року та №324-ТІ від 20.01.2006 року.
В зв"язку з тим, що вказане порушення призвело до можливості здійснювати безоблікове водокористування з системи пожежотушіння, відповідачем була нарахована сума відповідно з п.9.6. Правил водокористування.
Несплата позивачем нарахованої суми стала причиною відключення його об"єкту від водопостачання на підставі п.13 Правил водокористування.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що дії відповідача по відключенню об"єкту позивача, розташованого по вул. Приморській,18 у м.Одеса, від водопостачання, є законними, оскільки з боку позивача мало місце порушення п.п.6.2.-6.4., 6.6. Правил водокористування.
Згідно п.6.6. Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селах України, затвердженими Держжилкомунгоспу за №65 від 01.07.1994 року, користування водою для господарських цілей із самостійних протипожежних систем, які підключені до загальних вводів, забороняється. У випадку виявлення такого порушення, розрахунок за воду здійснюється за правилами п.9.6.
Оскільки позивач не надав суду належних доказів та не довів, що відключення його об"єкту від водопостачання здійснено відповідачем з порушенням Правил водокористування, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для відновлення надання послуг за договором.
Грунтується на вимогах закону і висновок господарських судів щодо відсутності підстав покладення на відповідача відповідальності за не опломбування ним запірної арматури системи пожежотушіння, так як позивачем на дотримано вимоги п.п.6.2., 22.3. вказаних Правил, за якими обов"язок повідомлення про даний факт з наданням технічної документації об"єкту покладено на останнього.
Відповідно до частини першої ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" у касаційній скарзі на копію схеми підключення пожежних водопроводів з встановленням на них пожежних кранів та гідрантів, отриманої відповідачем 20.04.2006 року, не звільняє його від відповідальності за самовільне підключення пожежних трубопроводів, виявлене 20.01.2004 року.
Згідно п.2.1. укладеного договору, сторони зобов"язались дотримуватись нормативних актів, зазначених у ньому, в т.ч. Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селах України, затвердженими Держжилкомунгоспу за №65 від 01.07.1994 року.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарських судів першої та другої інстанцій, у зв’язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року у справі № 29/503-06-12397 залишити без змін.
Головуючий суддя | Н.І.Мележик |
Судді | О.А.Подоляк |
Т.П.Козир |