ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 р. | № 2-4/11044-2005 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі – відділення Фонду)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2005
зі справи № 2-4/11044-2005
за позовом відділення Фонду
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія", с. Октябрське Совєтського району Автономної Республіки Крим (далі –СВК "Таврія")
про стягнення штрафних санкцій у сумі 16 001 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року відділення Фонду звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з СВК "Таврія" 16 001 грн. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі –Закон).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2005 –13.10.2005 (суддя Бєлоглазова І.К.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2005 (колегія суддів у складі: суддя Маслова З.Д. – головуючий, судді Латинін О.А., Котлярова О.Л.), позов задоволено частково: з СВК "Таврія" стягнуто 8920 грн. штрафних санкцій. Судові рішення мотивовано невиконанням СВК "Таврія" обов’язку зі створення чотирьох робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році, покладеного на нього Законом. У частині стягнення штрафних санкцій у сумі 7081 грн. відмовлено з посиланням на пропуск строку позовної давності, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення Фонду просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 08.12.2005 "в частині залишення скарги відділення Фонду без задоволення і залишення рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2005-13.10.2005 без змін" та прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано тим, що судовими інстанціями не виконано вимоги Господарського кодексу України та Закону.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2006 касаційну скаргу відділення Фонду разом з матеріалами даної справи передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.05.2007 відмовлено у відкритті касаційного адміністративного провадження за зазначеною касаційною скаргою та скаргу разом зі справою передано до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).
Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.
Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.
Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим і апеляційним господарськими судами в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають скасуванню згідно з статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому суду для розгляду за правилами КАС України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4.10.2005-13.10.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2005 зі справи № 2-4/11044-2005 скасувати.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В. Москаленко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко