ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

04 липня 2007 р.

№ 9/26

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Козир Т.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу           Державного підприємства дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук

на рішення           господарського суду міста Києва від 14.02.2007р.

у справі                                                  № 9/26

господарського суду                              міста Києва

за позовом          Державного підприємства дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук

до                                                            Науково-дослідного виробничого аграрного

підприємства "Мак України" у вигляді

товариства з обмеженою відповідальністю

про          стягнення 8 990 грн.

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача -          не з"явились

В С Т А Н О В И В :

В січні місяці 2007 року Державне підприємство дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук звернулось з позовом до Науково-дослідного виробничого аграрного підприємства  "Мак України" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту №2/06 від 02.06.2003 року у розмірі 8 990 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14 лютого 2007 року  у справі № 9/26 (суддя Жирнов С.М.) у позові відмовлено повністю у зв"язку із поданням позову неналежним позивачем.

У поданій касаційній скарзі Державне підприємство дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14 лютого 2007 року, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, прийшла до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

 

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Рішення місцевого господарського суду  не відповідає зазначеним вимогам, оскільки  не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2003 року між Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук та Науково-дослідним виробничим аграрним підприємством "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту №2/06, за яким останньому передано товар, що підтверджується видатковою накладною та довіреністю представника відповідача від 02.06.2003 року, які знаходяться у справі.

За вказаний товар покупець не розрахувався, не дивлячись на те, що пунктом 8.1. договору передбачено строк його оплати до 01.09.2003 року шляхом зарахування грошових коштів на рахунок Інституту.

Згідно наказу Української академії аграрних наук №95 від 29.11.2002 року "Про деякі зміни в організації наукової та виробничої діяльності в системі УААН" реорганізовано наукові установи шляхом виділення дослідних господарств та госпрозрахункових установ, в зв"язку з чим Державне підприємство дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук виділено з Інституту олійних культур Української академії аграрних наук та безпосередньо йому підпорядковане.

Актом прийому –передачі дебіторської та кредиторської заборгованості, складеним 31.05.2003р. Державним підприємством дослідного господарства "Новатор" та Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук, передано останньому заборгованість Науково-дослідного виробничого аграрного підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у розмірі 8 990 грн. за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту №2/06 від 02.06.2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Інститут олійних культур Української академії аграрних наук на день розгляду справи не ліквідовано, а тому Державне підприємство дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук є неналежним позивачем. Крім того, акт приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості, складений 31.05.2003 року, не свідчить про передачу заборгованості Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук Державному підприємству дослідного господарства "Новатор", оскільки товар отриманий відповідачем 02.06.2003 року.

Проте погодитись з такими висновками місцевого господарського суду не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи.

Так, суд першої інстанції, прийшовши до висновку про існування Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, не залучив його до участі у справі для з"ясування факту передачі кредиторської заборгованості по договору №2/06 від 02.06.2003 року Державному підприємству дослідного господарства "Новатор" та наявності доказів підтвердження права останнього вимагати оплати цієї заборгованості від відповідача.

На думку скаржника, дані факти могли бути встановлені судом першої інстанції за умови залучення до участі у справі Інституту олійних культур Української академії аграрних наук.

          Згідно ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до вимог ст. 111-10 ГПК України прийняття судом рішення або постанови, що стосується прав і обов”язків осіб, що не були залучені до участі у справі є у будь-якому випадку підставами до скасування рішення суду.

Зважаючи на  те, що постановлене у справі рішення стосується прав та обов"язків Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, якого не було залучено до участі у справі, ухвалене у справі рішення не може вважатися обгрунтованим, оскільки постановлене без повного та всебічного з”ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по-суті.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення з належним мотивуванням.      

                                                                      

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 14 лютого 2007 року у справі №9/26 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя

Н.І.Мележик

Судді

С.С.Самусенко

Т.П.Козир