ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 р. | № 25/351пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Козир Т.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька"
на рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2006р.
та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007р.
у справі № 25/351пд
господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"АСИ-ОЙЛ"
до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька"
про розірвання договору на спільне користування будинком та прибудинковою територією №756 від 01.10.2001р.
за участю представників:
позивача – не з"явились
відповідача – не з"явились
ВСТАНОВИВ:
В січні місяці 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" про розірвання договору на спільне користування будинком та прибудинковою територією №756 від 01.10.2001р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2006р. (суддя Бойко І.А.) позов задоволено повністю, розірвано договір на спільне користування будинком та прибудинковою територією №756 від 01.10.2001р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" та Державним комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району м.Донецька".
Стягнуто з Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року у справі №25/351пд (судді: Волкова Р.В., Запорощенко М.Д., Старовойтова Г.Я.) рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2006р. залишено без змін.
В касаційній скарзі Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" просить скасувати рішення та постанову господарських судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2001 року між Державним комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району м.Донецька" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" укладено договір на спільне користування будинком та прибудинковою територією №756 від 01.10.2001р., строком дії до 01.10.2006р. В зв"язку з відсутністю заперечень сторін про його розірвання до закінчення строку, він вважається продовженим та той же строк.
Предметом цього договору є зобов"язання позивача, як співвласника приміщення площею 733,8 кв.м. в житловому будинку, розташованому у м.Донецьк по вул. 50-річчя СРСР,37 на підставі рішення господарського суду Донецької області, приймати участь у загальних витратах відповідача по технічному обслуговуванню цього будинку та прибудинкової території.
В розділі 3 договору передбачені обов"язки відповідача, які останній взяв на себе при укладенні договору, а саме: обслуговувати житловий будинок та інженерні комунікації, забезпечувати нормальну експлуатацію будинку у відповідності з правилами та нормами технічної експлуатації житлових будинків, здійснювати прибирання та освітлення місць загального користування домобудівлі, санітарне очищення, прибирання території домоволодіння та вивезення побутового сміття, прочищення димоходів, вентканалів, дезінфекцію і дератизацію приміщень будинку, скидання снігу та сміття з крівлі домобудівлі, аварійне обслуговування домобудівлі, здійснювати контроль за виконанням правил протипожежної безпеки будинку.
Обов"язки позивача, як співвласника будинку, передбачені у розділі 4 договору, а саме: приймати участь в загальних витратах відповідача по технічному обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території, своєчасно укладати договори з міськтепломережею, водоканалом, утримувати приміщення у належному порядку тощо.
Згідно п.5.4. передбачено розмір участі позивача у загальних витратах відповідача по технічній експлуатації будинку на 2001 рік, який складав 278,11 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, що відповідач взятих на себе договором зобов"язань, починаючи з 2002 року не виконував.
При цьому суди виходили з того, що позивач належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, підтвердив особисте (без участі відповідача) обслуговування частини будинку, співвласником якої він є.
Дані висновки судів відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, в свою чергу, не надав доказів на підтвердження виконання умов розділу 3 договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що в результаті порушень з боку відповідача умов договору, позивач був позбавлений безперебійного та належного обслуговування і утримання належної йому частини приміщення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Посилання касаційної скарги на ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо обов"язку укладення співвласниками житлового будинку договору на участь у витратах по його утриманню будинку та його прибудинкової території не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до норм статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих позивачем доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі №25/351пд залишити без змін.
Головуючий суддя | Н.І.Мележик |
Судді | С.С.Самусенко |
Т.П.Козир |