ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року                                          Справа № 160/583/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання дій протиправними та  зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

05 січня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія №80», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України  №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року із розрахунку 30000 грн на місяць;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату мені додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 18.10.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць відповідно відпрацьованого часу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перебуваючи на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України під час дії воєнного стану, він, всупереч чинному законодавству, не отримав додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 в період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року, з період з 19.07.2022 року по 18.10.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року в задоволенні клопотання Державної установи “Криворізька виправна колонія №80” про залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 160/583/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання дій протиправними та  зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

09.02.2024 року на адресу суду від Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вказав, що на виконання вимог Постанови № 168 та враховуючи роз`яснення начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (листи № 3.3-1386/Е від 23.05.2022 року та № 3.3-2025/Е від 15.08.2022 року), начальником ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» було видано наказ № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року та наказ № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року та виплачені позивачу наступні суми:

- згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 5 000,92 грн. (всього за березень 2022 року – 5000,92 грн.);

- згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року в розмірі 4917,06 грн.;

- згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 1833,48 грн. (всього за квітень 2022 року – 6 750,54 грн.);

- згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 8 549,96 грн. (всього за травень 2022 року – 8 549,96 грн.).

Стосовно періоду спірних правовідносин щодо виплати додаткової винагороди згідно Постанови № 168, а саме період з 11.03.2022 року по 18.10.2022 року вказано, що 01.07.2022 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», якою слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», яка набрала чинності з дня опублікування та застосовується з 01.06.2022 року.

Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (з першої до останньої редакції), територіальна громада міста Кривий Ріг - відсутня. На момент судового розгляду даної судової справи, статус міста Кривий Ріг не змінився. Витяги з наказу №75 за різний період на підтвердження викладеного додаються.

Отже, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», позивач втратив підстави для отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. передбаченої Постановою №168.

20.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві та зазначає, що відповідно до листів Міністерства юстиції України та Південно-східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), оскільки вказані листи не є нормою права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Позивач вважає, що йому не нараховано не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у належному розмірі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 01.04.2003 року ОСОБА_1 проходить службу на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», має спеціальне звання - старший прапорщик внутрішньої служби.

Згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 5000,92 грн.

Всього за березень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 5000,92 грн.

Згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року в розмірі 4 917,06 грн.

Згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 1833,48 грн.

Всього за квітень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 6 750,54 грн.

Згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 8549,96 грн.

Всього за травень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 8549,96 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив в повному обсязі нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 року по 17.10.2022 року.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV від 23.06.2005.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV, особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV визначено, що умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.23 ЗУ №2713-IV).

Пунктами 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

Згідно з пунктом 3 вказаного порядку, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до пункту 1 Постанови №168 були внесені зміни, згідно з якими абзац 1 пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомог в рамках Програми «єПідтримка»».

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Тобто, з 01.06.2022 право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000грн залишилось лише у тих співробітників, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №213-р від 11.03.2022 внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204, якими доповнено його позицією «Дніпропетровська область».

Матеріалами справи підтверджується, що позивач з 01.04.2003 року проходив службу в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№80)», яка розташована на території Дніпропетровської області.

Таким чином, з огляду на наведені вище норми чинного законодавства, позивач мав право на отримання додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, з 11.03.2022 по 31.05.2022.

Щодо розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, яку відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу в період з 11.03.2022 по 31.05.2022, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Постанови № 168 та враховуючи роз`яснення начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (листи № 3.3-1386/Е від 23.05.2022 року та № 3.3-2025/Е від 15.08.2022 року), начальником ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» було видано наказ № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року та наказ № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року та виплачені позивачу наступні суми:

- згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 5 000,92 грн. (всього за березень 2022 року – 5000,92 грн.);

- згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року в розмірі 4917, 06 грн.;

- згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 1833,48 грн. (всього за квітень 2022 року – 6 750,54 грн.);

- згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 8 549,96 грн. (всього за травень 2022 року – 8 549,96 грн.).

В наказах № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року, № 122/ОС-22 від 17.08.2022 та у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що додаткову винагороду було нараховано позивачу з урахуванням роз`яснень, викладених у листах Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 та Південно-східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 23.05.2022 №3.3-1385/Е.

Суд не бере до уваги, що відповідно до зазначених листів Міністерства юстиції України та Південно-східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), однак вказані листи не є нормою права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем.

Аналогічні правові висновки зазначені Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 27.10.2022 у справі № 160/7770/22.

Крім того, роз`яснення, надані у зазначених листах, мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова №168 у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.

Водночас, суд зазначає, що приписами Постанови №168 передбачено щомісячне нарахування додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Лише 01.07.2022 постановою Кабінету Міністрів України №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, зокрема, в абзаці 1 після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30000грн у період з 11.03.2022 по 31.05.2022.

Що стосується вимог позивача в частині визнання протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу та зобов`язання Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 18.10.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць відповідно відпрацьованого часу, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що додаткова винагорода з 01.06.2022 по 18.10.2022 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась взагалі.

Суд зазначає, що розмір додаткової винагороди за період 01.06.2022 визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби по 18.10.2022 року, а саме відповідно вимог постанови КМУ № 168 зі змінами внесеними постановою № 754 від 01.07.2022 року яка набрала чинності 08.07.2022 року та застосовується з 01.06.2022 року, винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а відтак, суд приходить до висновку, що позивач 01.06.2022 також мав право на виплату такої винагороди, вже пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, тобто з урахуванням Постанови № 754.

Крім того, суд зазначає, що постановою КМУ № 1146 від 08.10.2022 року, яка набрала чинності 18.10.2022 року та застосовується з 01.09.2022 року, внесено такі зміни до пункту 1 постанови КМУ № 168: в абзаці першому: слова "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" та " (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)" виключити; доповнити абзац реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення "здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".

При цьому, п. 2 постанови № 1146 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 вересня 2022 року.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 52 Закону України " Про Кабінет Міністрів України " є неможливим застосування внесених постановою № 1146 змін з 01.09.2022 р., і оскільки офіційне опублікування вказаної постанови відбулося 18.10.2022 року, саме з 18.10.2022 року позивач втратив право на отримання додаткової винагороди передбаченою постановою КМУ № 168.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.06.2022 року по 18.10.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу та зобов`язання Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату мені додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.06.2022 року по 18.10.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць відповідно відпрацьованого часу.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу змісту вказаної норми права судом встановлено, що застосування даного виду судового контролю є правом суду, яким він може скористатися після ухвалення судового рішення. Враховуючи зміст спірних правовідносин та стадію судового розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування даного заходу судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250,   262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання дій протиправними та  зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України  №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року із розрахунку 30000 грн на місяць.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.06.2022 року по 18.10.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.06.2022 року по 18.10.2022 року, із розрахунку 30000 грн на місяць відповідно відпрацьованого часу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                              В.В. Кальник