ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 липня 2007 р. |
№ 2-11/17877-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого |
Ткаченко Н.Г. |
суддів: |
Заріцької А.О. Мамонтової О.М. |
розглянувши касаційну скаргу |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Феодосія |
на рішення та постанову |
господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року |
у справі господарського суду |
№ 2-11/17877-2006 Автономної Республіки Крим |
за позовом |
Управління Пенсійного фонду України у місті Феодосії |
до |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Феодосія |
про |
стягнення 901,36 грн. |
В С Т А Н О В И В :
4 липня 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, вона взагалі не підписана особою, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги заявником касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів -1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Тобто державне мито за подання касаційної скарги дорівнює 25,50 грн.
Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до пункту 14 Наказу Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету крб. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.86, п.п. 1, 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року по справі № 2-11/17877-2006 повернути скаржнику.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді А. Заріцька
О. Мамонтова