Справа № 2-7-631/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
резолютивна частина
23 лютого 2010 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого – судді Подзігун Г.В.
при секретарі – Майстренко О.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення особи без надання іншого жилого приміщення, третя особа ОСОБА_2, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення.
Керуючись ст. ст. 8,10,30,212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення особи без надання іншого жилого приміщення, третя особа ОСОБА_2 – задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.
Суддя Подзігун Г.В.
Справа № 2-7-631/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого – судді Подзігун Г.В.
при секретарі – Майстренко О.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення особи без надання іншого жилого приміщення, третя особа ОСОБА_2, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про виселення з жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на систематичне порушення з боку відповідача правил соціального співжиття, що робить неможливим для неї та їх сина ОСОБА_2 проживання з відповідачем в одній квартирі.
ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення до жилого приміщення вищевказаної квартири, посилаючись на перешкоди з боку відповідачів його проживанню в спірній квартирі.
Позивачка в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримала, вимоги зустрічного позову не визнала. При цьому позивачка вказувала, що відповідач систематично порушує правила соціального співжиття, однак застосовані до нього заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Відповідач ОСОБА_1 вимоги первісного позову не визнав, вимоги зустрічного позову підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на перешкоди з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 його проживанню в спірній квартирі.
Третя особа ОСОБА_2 вимоги первісного позову підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши доводи позову, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, судом встановлене наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20.07.2006 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно договору дарування від 14.04.1994 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3
Згідно довідки ТОВ КЖЕП „Соляні” № 2534 від 05.09.2009 року, за вказаною адресою зареєстровані власник квартири ОСОБА_3, яка є основним квартиронаймачем та члени її сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Як пояснила позивачка, після розірвання шлюбу відповідач залишився проживати в її квартирі, при цьому він своєю неправомірною поведінкою створює неможливі для спільного проживання умови, вчиняє бійки, ображає її та сина ОСОБА_2 Також позивачка зазначала, що застосовані до нього заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, у зв’язку з чим просила виселити ОСОБА_1 з квартири без надання іншого жилого приміщення.
Пояснення позивачки підтвердила третя особа ОСОБА_2, який пояснив, що спільне проживання в квартирі є неможливим з вини відповідача, який провокує скандали з позивачкою, влаштовує бійки, яки проходили між батьками в його присутності.
Крім того, пояснення позивачки підтверджуються поясненнями допитаних в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та письмовими доказами, а саме: постановами Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.04.2009 року (а.с.27), 25.07.2009 року (а.с.25), 22.08.2009 року (а.с.22), 28.08.2009 року (а.с.18), 31.08.2009 року (а.с.20), актом судово-медичного обстеження ОСОБА_3 від 16.07.2009 року (а.с.23), колективною скаргою мешканців будинку №11 по провулку Парусному від 18.08.2009 року (а.с.17), протоколом про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року (а.с.15).
В жовтні 2008 року ОСОБА_3 зверталась до суду із аналогічним позовом. 09.04.2009 року колегією суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області було ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення із квартири без надання іншого жилого приміщення. При цьому ОСОБА_1 був попереджений про недопустимість порушення правил співжиття з позивачкою та членами її сім’ї в спірній квартирі. (а.с.15,16)
Як вбачається із відповіді Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області № 16/4102 від 11.04.2009 року (а.с.26) з ОСОБА_1 була проведена профілактична бесіда про недопустимість в подальшому антигромадської поведінки, він був попереджений за ст. ст. 129, 296 КК України та отримав офіційне попередження про недопустимість насилля у сім’ї, також був складений адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП (а.с.15).
При цьому суд надає критичну оцінку посиланням ОСОБА_1 на відсутність з його боку дій, щоб могли порушувати правила співжиття і робити неможливим для позивачки та членів її сім’ї проживання з ним в спірній квартирі, оскільки вони повністю спростовуються вищевказаними доказами.
Згідно вимог ст.157, ч.1 ст.116 ЖК України члени сім’ї власника квартири можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Згідно пункту 17 Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підстав ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу.
На підставі вищевикладеного, у відповідності із ст.ст. 116, 157 ЖК України суд дійшов висновку, що систематичне порушення з боку відповідача правил соціального співжиття зробило неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі, та раніше вжиті заходи попередження суду та органів внутрішніх справ не дали позитивних результатів, що є підставою для його виселення із квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення. Таким чином вимоги первісного позову підлягають задоволенню.
В задоволенні зустрічного позову суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На підставі ст. ст. 81, 88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 8,10,30,212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення особи без надання іншого жилого приміщення, третя особа ОСОБА_2, – задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.
Суддя Подзігун Г.В.