Справа № 2- 338/10

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ         УКРАЇНИ

17 березня 2010 року                                                                            м. Мелітополь

                          Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області   у складі:

головуючого               судді   Марущенко М. В.,

при секретарі              Бєгушевій Л. В.,

при участі представника позивача: ОСОБА_1,

при участі   представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ІІІ особи – Державне підприємство «Центр Державного Земельного Кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Мелітопольського міського відділу, Приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку,

       ВСТАНОВИВ

             ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ІІІ особи – Державне підприємство «Центр Державного Земельного Кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Мелітопольського міського відділу, Приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що 10.11.2006 року вона уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 Даний договір 02.12.2006 року було зареєстровано в КП «ММБТІ». При укладенні договору купівлі-продажу будинку, договору про продаж земельної ділянки не оформлялось. Але, як стало відомо пізніше, земельна ділянка, площею 600,14 м2, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться б.АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, якій зараз вимагає від неї оформити договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Оскільки її будинок знаходиться ні цій земельній ділянці, вона просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 600,00 м2, розташовану в АДРЕСА_1.

В судовому засіданні, представник відповідача – ОСОБА_2 заперечувала проти позову, пояснивши, що дійсно 10.11.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1. Згідно цього договору ОСОБА_3 купила будинок, за який сплатила його вартість. Земельну ділянку, яка обслуговує будинок, вона не купувала, право власності на земельну ділянку їй не переходило, хоча відповідач неодноразово пропонував їй купити земельну ділянку за 5000,00 доларів США, але позивачка відмовилась. Вона просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки є рішення суду, які набрали законної сили, згідно яких відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову про визнання акту на право власності на земельну ділянку від 05.06.2007 року та  про визнання права користування земельною ділянкою в зв’язку з переходом права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2006 року.

В судовому засіданні нотаріус ОСОБА_6 пояснила, що вона дійсно засвідчувала договір купівлі-продажу будинку  від 10.11.2006 року, та сторонам роз’яснювала зміст вимог ст. 120, 125 Земельного Кодексу України.

Вислухав сторони, нотаріуса, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 за рішенням Мелітопольської міської ради від 12.06.2000 року № 2/7 земельна ділянка, площею 0,1062 га передана у власність і 22.06.2000 року він отримав державний акт на цю землю № 0564. 05.05.2001 року він подарував 461,92 м2 земельної ділянки ОСОБА_5., після чого за домоволодінням по АДРЕСА_1 залишилась земельна ділянка, площею 600,14 м2, в зв’язку з чим в Державний Акт №0564 від 22.06.2000 року внесені зміни  (а.с.9, 10, 34, 35, 36).    

Як встановлено у судовому засіданні, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 10.11.2006 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Земельна ділянка, площею 600,14 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка обслуговує цей будинок, належить ОСОБА_4, згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку від 05.06.2007 року (а.с.10).

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути  противоправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач набув права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на законних підставах і він не може бути позбавлений цього права.

Крім того,  згідно вимог ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті  самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 09.06.2009 року, ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.06.2007 року та про визнання права користування нею (а.с.41).  Тому, підстав для визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку, площею 600,00 м2 по АДРЕСА_1 в м. Мелітополі  немає.

              Керуючись ст. ст. 321, 377, 378 ЦК України,  ст.ст. 81, 90, 120  Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 60, 61, 212-214, 218 ЦПК України, суд

           В И Р І Ш И В:

           В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ІІІ особи – Державне підприємство «Центр Державного Земельного Кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Мелітопольського міського відділу, Приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

             Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                Суддя Мелітопольського  

                  міськрайонного  суду                                                      М. В. Марущенко