Справа № 2- 159

                                                                                                               2010 р.                                          

                Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

26 березня     2010 року Свердловський міський суд , Луганської області

у складі : головуючого судді Олейнікової Г.М.

                 при секретарі          Даньшиній С.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловська

справу за позовом    ОСОБА_1 до  спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»  про стягнення середнього заробітку  за несвоєчасний розрахунок ,

                  В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду    із позовом, де в обґрунтовування  заявлених вимог пояснив, що він працював в СП „Інтерсплав”, звільнився за ст. 40 п.1 КЗпП України за скороченням штату працівників, згідно наказу №57-к від 22.06.2009 року.

       Позивачу була нарахована заробітна плата за червень 2009 року та середній заробіток відповідно до ст.44 КЗпП України,  загальна сума  заборгованості  складає 2502, 16 грн. яка йому  була сплачена 1.09.2009 року.

       Розрахунок не був проведений належним чином, як того вимагає ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, керуючись ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі ст.. 233 КЗпП України  працівник може звернутись  з заявою  про вирішення  трудового спору  безпосередньо  до районного , районного у місті , міського чи міськрайонного  суду в 3-х місячний строк  з дня , коли він дізнався або повинен  був дізнатись  про порушення свого права.

Середній заробіток  позивача складає 2459,60 грн.

2459,60 грн. : 22 ( кількість робочих днів  в місяць ) =111, 80 грн. – середньоденна заробітна плата .

              Розрахунок середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок:

червень 2009 року – 7 робочих днів х111, 80 грн. = 782,60 грн.,

липень 2009 року – 23 робочих дня х111, 80    грн. = 2571,41 грн.,

серпень 2009 року – 21 робочих днів х 111, 80   грн. =2347,80 грн.

      782,60грн. + 2571,41 грн. + 2347,80 грн. = 5701,81 грн. – загальна сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок.

Як роз, яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови №13  від 24.12.1999 року «Про практику  застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді  справи  про стягнення заробітної плати у зв,язку з затримкою  розрахунку при звільненні , що працівникові  не були виплачені  належні йому  від підприємства , установи , організації  суми в день  звільнення , коли ж він у цей день  не був на роботі – наступного  дня після  пред.явлення ним роботодавцеві  вимог про розрахунок  , суд на підставі ст.. 11 7 КЗпП України стягує  на користь   працівника середній заробіток  за весь період затримки розрахунку , а при не проведенні  його до розгляду справи – по день постановлення рішення , якщо роботодавець  не доведе відсутності в цьому своєї вини . Сама по собі відсутність коштів у роботодавця  не виключає його відповідальності .

       В зв”язку з чим позивач просить суд стягнути з СП „Інтерсплав” на її користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок в сумі 5701,81 грн. та покласти усі судові витрати на відповідача.

У провадження Свердловського міського суду Луганської області 12.01.2010 року надійшла уточнена позовна заява , де позивач вказує , що йому   була нарахована заробітна плата за червень 2009 року та середній заробіток відповідно до ст.44 КЗпП України, яка їй була сплачена 31.08.2009 року.

       Розрахунок не був проведений належним чином, як того вимагає ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, керуючись ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

       Середній заробіток позивача складає:

Лютий 2009 року - 21 робочих днів – 1413,25 грн

Березень  2009 року – 21 робочих днів – 1437,34 грн.,

      1413,25грн. + 1437,34 = 2850,59 грн.  : 42 /кількість робочих днів/ = 67,87 грн. – середньоденна заробітна плата.

       Розрахунок середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок:

червень 2009 року – 6 робочих днів х 67,87 грн. = 407,23 грн.,

липень 2009 року – 20 робочих днів х 67,87  грн. = 1357,42 грн.,

серпень 2009 року – 19 робочих днів х 67,87   грн. = 1289,55 грн.

       407,23 грн. + 1357,42 грн. + 1289,55 грн. = 2917,61 грн. – загальна сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок і позивач просить суд стягнути з СП „Інтерсплав” на його  користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок  при звільненні в сумі 2917,61 грн. та покласти усі судові витрати на відповідача.

 Позивач у судовому засіданні уточнив заявлені позовні вимоги , надав суду  заяву про уточнення позовних вимог , де він просить суд стягнути з відповідача на його  користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок  при звільненні в сумі 3189,89 грн., навів розрахунок суми ,  і пояснив , що підтримує ті обставини які викладені у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні  підтримав заявлені позивачем вимоги , наполягав на їх задоволенні і пояснив, що позивач був звільнений відповідачем 22.06.2009 року , але за 22.06.2009 року йому  була виплачена відповідачем заробітна плата , на теперішній час позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 23.06.2009 року по 30.08.2009 року у сумі 3189,89 грн.,  позивач не звертався  до відповідача з вимогою , що він йому  нарахував і виплатив середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні , на день звільнення заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем була 6443, 16 грн. , ця заборгованість відповідачем по частинам виплачувалась позивачу , також письмово відповідач не повідомив позивачку про суму заборгованості при звільненні , також сама по собі відсутність коштів у відповідача   не виключає його відповідальності перед позивачем .

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і пояснив , вважає , що вини підприємства  у  затримці розрахунку з позивачем при його звільненні немає , так як  згідно з ст.. 117 КЗпП України  підставою для відповідальність  підприємства повинно бути дві підстави:  порушення підприємством строків розрахунку при звільнені та вина власника, але вини немає , так як  підприємство належним чином  виконувало свої обов,язки  перед робітником , проявляло належну дбайливість щодо  своєчасно розрахунку з позивачем , а саме з грудня 2007 року по 30 квітня 2008 року  із-за несвоєчасного відшкодування ПДВ податковими органами , підприємство повинно  було зупинити роботу   та ввести простій який  тривався з листопада 2008 року по червень 2009 року , але підприємство неодноразово зверталось до усіх державних органів  задля своєчасної виплати заробітної плати  працівникам підприємства , але державні органи без- діяли , коли підприємство отримало  відшкодування ПДВ , то почали виплачувати заборгованість по заробітній платі , заборгованість підприємства перед  позивачем станом на 22.06.2009 року складала 6443,16 грн, яка виплачувалась частинами позивачу ,   дійсно підприємство  з 25.06.2009 року отримувала кошті і на рахунках підприємства були кошті , але в незначній кількості , щоб погасити заборгованість перед усіма звільненими працівниками , тому позивачу і не була у повному обсязі  однією сумою виплачена  заборгованість по заробітній платі , так як усі працівники перед підприємством рівні .Також станом на 22.06.2009 року , так як  державою не відшкодовувалось ПДВ у підприємства не було коштів на рахунках і підприємство не мало змогу провести остаточній  розрахунок з позивачем і сплатити позивачу  заборгованість по заробітній платі.

Суд вислухавши сторони , дослідивши матеріали справи , вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

Згідно з ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення.  Якщо працівник в  день  звільнення  не  працював,  то зазначені  суми  мають  бути  виплачені  не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про  нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник
або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .

Із трудової книжки на ім.,я   ОСОБА_1 . . ( а.с.8) убачається , що він 22.06..2009 року був звільнений  за ст.. 40 ч.1  КЗпП  України за скороченням штату працівників згідно наказу №57-к від 22.06.2009 року.

Із наказу №57-к від 22.06.2009 року  спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав ( а.с. 7) убачається , що 22.06.2009 року  ОСОБА_1    був звільнений з СП «Інтерсплав»   за ст.. 40 ч.1  КЗ Пп України за скороченням штату працівників .

Із довідки ( а.с. 213) витікає , що заборгованість по заробітній платі  спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»    ОСОБА_1 . станом на 22.06.2009 року  складає з квітня  2009 року по  червень  2009 року –6443,12  грн.

У судовому засіданні було встановлено , що станом на 22.06.2009 року , тобто звільнення позивача заборгованість йому виплачена не була , але згідно довідки ( а.с.25) витікає , що  заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 . була виплачена у повному обсязі 31.08.2009 року через банківську установу  .

Відповідно до ст.. 117 КЗпП України у випадку невиплати по вині власника або уповноваженого ним органу сум які належать звільненому робітнику у строки , вказані у ст.. 116 КЗпП України , при відсутності спору, про їх розмір , підприємство повинно виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач  в день звільнення позивача 22.06. 2009 року не виплатив належні позивачу у строки вказані  в ст.. 116 КЗпП України суми , тому суд вважає , що у позивача виникло право на виплати йому  відповідачем середнього заробітку за  весь час  затримки і середній заробіток згідно п. 2 Постанови КМУ №100 від 8.02.1995 року зі змінами , якою був затверджений   Порядок обчислення середньої заробітної плати  буде складати : 1413 грн. 25 коп. + 1437,34 грн. = 2850,59 грн. : 42 днів = 67, 87 грн. – середньоденна заробітна плата , де 1413 грн. 25 коп. – це заробітна плата позивача за лютий  2009 року згідно довідки  на аркуші справи 212 , 1437,34  грн. - це заробітна плата позивача за  березень  2009 року згідно  довідки на аркуші справи 212 ,  суд до уваги  відповідно до п. 2 ч.3і ч.4  Постанови КМУ №100 від 8.02.1995 року зі змінами , якою був затверджений   Порядок обчислення середньої заробітної плати  , при розрахунку середньоденної заробітної плати бере саме заробітну плату позивача за лютий і березень 2009 року , так як у квітні і травні 2009 року позивач знаходився у відпустці і йому не в повному обсязі нараховувалась заробітна плата ,  42 дня- це кількість робочих днів .

Середній заробіток буде складати з 23 червня 2009 року по 30 серпня 2009 року – 67,87 грн. х 47 днів = 3189,89  грн. Суд вважає , що саме з 23червня 2009 року треба позивачу нараховувати середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні , так як згідно наказу №57-к від 22.06. 2009 року  про розірвання трудового договору за 22.06.2009 року заробітна плата позивачу була виплачена , також  дата закінчення розрахунку середнього заробітку саме 30 серпня 2009 року , а не 31 серпня  2009 року , так як згідно  розшифровки платежу  платіжного доручення ( а.с. 215-216) гроші були зараховані до філіалу ПУМБ в м. Луганську на ім..я   ОСОБА_1 .  31.08.2009 року , тобто в цей день позивач вже мав змогу отримати  заборгованість по заробітній платі і з ним відповідачем був проведений остаточний розрахунок .

Таким чином сума середнього заробітку за період з 23.06.2009 року по 30.08.2009 року буде складати  3189, 89  грн. і ця сума підлягає стягненню   з відповідача на  користь позивача. Оплата податку  з доходу  та інших  обов,язкових платежів  лежить на роботодавці  та працівнику , тому питання  про їх утримання  повинно вирішуватись  під час  виконання рішення суду.

Суд заперечення відповідача проти позову в тій частині ,що вини   підприємства  у  несвоєчасному розрахунку  з позивачем при звільнені немає вважає необґрунтованими , так як  із  довідок про наявність коштів на рахунках спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»  станом на 22.06.2009 року  на рахунку підприємства були кошті у сумі 20520,17 грн ( а.с.228) , станом на 30.06.2009 року  80026 , 86 грн,  станом на 1.07.2009 року -9802,02 грн, станом на 31.07.2009 року – 32311, 40 грн, станом на 3.08.2009 року- 31175,88 грн., станом на 28.08.2009 року- 6861грн. 57 коп., також згідно витягу із рахунку  СП «Інтерсплав» в РВ ЗАТ «ОТП Банк « в м. Луганськ  витікає , що відповідач 25.06.2009 року отримав  відшкодування ПДВ  у розмірі 897285,61 грн. , тобто  таким чином  на дату  звільнення позивача у відповідача були кошті на рахунку і він мав змогу провести остаточний  розрахунок з позивачем у строки передбачені ст.. 116 КЗпП України ,але цього не зробив , чим порушив вимоги трудового законодавства,  також    згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13від24.12.1999 року « Про  практику застосування  судами законодавства про оплату праці»  вказано , що сама по собі  відсутність  коштів у роботодавця  не виключає його відповідальності .Також заперечення відповідача в тій частині , що станом на 22.06.2009 року звільнялось з підприємства багато працівників і тому не могли здійснити з позивачем  повний розрахунок по заробітній платі суд не приймає до уваги , так як  відповідач отримавши 25.06. 2009 року відшкодування ПДВ у сумі 897285,61 грн.  мав змогу виплатити  позивачу  заборгованість по заробітній платі 26.06. 2009 року у повному обсязі , а не у розмірі 400 грн , що підтверджується довідкою на аркуші справи 25.

Керуючись ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України , на підставі ст. 116,117 КЗпП  України ,п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13від24.12.1999 року « Про  практику застосування  судами законодавства про оплату праці»    суд ,

                                В И Р І Ш И В  :

Позов   ОСОБА_1 до  спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»  про стягнення середнього заробітку  за несвоєчасний розрахунок задовольнити

Стягнути з  спільного підприємства  з іспанським інвестором «Інтерсплав»  р/ рахунок 2602001310443 ЗАТ «ОТП Банк»  м. Київ  МФО 300528  код 05827201 на користь   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 3189,89  грн.

Стягнути з спільного підприємства  з іспанським інвестором «Інтерсплав» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду  справи  у розмірі 120 грн..

На рішення   може бути подана  заява про апеляційне оскарження  протягом десяти днів  з дня  його проголошення  до Свердловського міського суду , а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний  суд Луганської області , через Свердловський міський суд  .

Суддя :