ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
21.05.2007 |
Справа №2-16/2560-2007А |
За позовом - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, св-во про держ. реєстрацію Серія ІНФОРМАЦІЯ_1)
До відповідача - Державної податкової інспекції в м. Феодосії (98100, м. Феодосія, вул.. Кримська, 82-В, тел. 2-71-20, 2-71-33, ЄДРПОУ 33180053)
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - ОСОБА_2., представник, дов. ІНФОРМАЦІЯ_2
Від відповідача - Кулак К.В., гол. Держ. под. інспектор, дов. № 20/10-0 від 28.07.2006 року
А також свідки - 1) ОСОБА_3- старший державний податковий ревізор - інспектор ДПІ в м. Ялті, посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_3
2). ОСОБА_4 - головний державний податковий ревізор - інспектор сектору оперативного контролю, посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_4
Суть спору - Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду АРК з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення ДПІ в м. Феодосії про застосування штрафних (фінансових) санкцій ІНФОРМАЦІЯ_5 в сумі 3007,90 грн. та рішення ДПІ в м. Феодосії про застосування штрафних (фінансових) санкцій ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 3007,90 грн.
Позивач адміністративний позов підтримав в ході судового засідання надав його уточнення і просить суд визнати незаконними рішення ДПІ м. Феодосія про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2922,90 грн., оскільки проведення перевірки є незаконним і не відповідає ст. 15 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - закон про РРО), та вважає, що будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням правил закону, вважається незаконним і не підлягає виконанню.
Відповідач з позовом не згоден, про що дав усне пояснення та відзив на позов, в якому просить в позові відмовити. Відповідач вважає перевірку законною, проведення якої передбачено ч.2 ст. 11 закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, у виді контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а суму, що знайдена в магазині позивача, відповідач вважає виручкою від реалізації товарів яка знайдена в місці проведення розрахунків.
В судове засідання повістками були викликані свідки: ОСОБА_5 - продавець магазину фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., ОСОБА_3та ОСОБА_4 - інспектори ДПА в АР Крим.
В судове засідання з'явився свідок ОСОБА_5, яка дала суду усні та письмові пояснення щодо перевірки. ОСОБА_5 пояснила, що перевірка проводилася інспекторами без документів на перевірку, інспектора ввійшли у службовий вхід в обідню перерву, сказали що іде перевірка податковою інспекцією та стали обшукувати службове приміщення. На знайдені інспекторами гроші в столі ОСОБА_1, ОСОБА_5 склала опис під диктовку інспекторів. Після цього інспекторами був складений акт перевірки, які примусили її підписати.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3пояснив, що під час перевірки магазину, що належить СПД ОСОБА_1. було встановлено порушення п. 13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме було встановлено невідповідність суми готівкових грошових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному звіті РРО. На підставі цього був складений покупюрний опис (додається до акту перевірки), який був підписаний продавцем. Заперечень на момент перевірки не надходило. Акт перевірки був підписаний продавцем без заперечень. Готівкові грошові кошти були надані та перераховані продавцем власноруч.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що в ході перевірки магазину, у якому здійснює діяльність СПД ОСОБА_1 було встановлено порушення ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме п. 13 ст. 3 - в тому числі було встановлено невідповідність суми готівкових грошових коштів, на місці проведення розрахунків загальній сумі, зазначеній у денному звіті РРО. Це підтверджується письмовими поясненнями продавця на опису готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків (додається до акту перевірки). Акт перевірки був підписаний без заперечень, другий примірник акту було вручено. Перерахування готівкових грошових коштів продавець провадив власноруч.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося ІНФОРМАЦІЯ_7.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2006 р. інспекторами ДПА в АР Крим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкого та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності - магазину «АВС» (АДРЕСА_2), який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 про що був складений акт НОМЕР_1.
В акті перевірки від 07.10.2006 року зазначено, що перевіркою встановлена невідповідність суми готівки, яка знаходилася на місці проведення розрахунків сумі денного Х - звіту РРО. Різниця склала 584,58 грн., та проведення розрахункової операції без використання (з порушенням) режиму попереднього програмування найменування товару, а саме реалізований товар проведений через РРО не за його найменуванню, а за відділами: «бакалія, напої, кондитерські вироби, тютюн та ін. …».
19 жовтня 2006 р. ДПІ м. Феодосії було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 на суму 3007, 90 за порушення р. ІІ ст.3 п.11, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг».
08 грудня 2006 р. ДПІ м. Феодосії було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 на суму 3007, 90 за порушення р. ІІ ст.3 п.11, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг».
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звертався зі скаргами до ДПА в АР Крим та ДПА України, але адміністративне оскарження рішення позитивного результату не надало. Не погодившись з результатами розгляду скарг Державних податкових адміністрацій, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована платником податку в ДПІ м. Феодосії - ІНФОРМАЦІЯ_8, про що видана довідка, а також є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва ІНФОРМАЦІЯ_9.
Згідно з п. 4 розділу ХV «Перехідні Положення» Конституції України, Президентом України був прийнятий Указ «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», де п. 1 встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
На підставі ч. 1 п.2 ст. 11 закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мают право здійснювати контроль за:
- додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а у відповідності зі ст. 9 цього закону, ДПА в АР Крим здійснює функції, що передачені ст. 8 з обмеженнями та виконують ті ж самі функції, що ДПІ в районах, місцях, районах в місцях, якщо вони безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»,контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
На підставі цього, відповідач повинен був здійснити планову або позапланову перевірку дотримання вимог РРО - особисто, за платником податку, що зареєстрований в м. Феодосія, без притягнення інспекторів державної адміністрації АР Крим.
Доказів на проведення планової або позапланової перевірки РРО підприємця ОСОБА_1. - відповідач суду не надав. В журналі реєстрації перевірок підприємця ОСОБА_1. інспектори зазначили вид перевірки як контроль за розрахунками, якого за законом не існує. Посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_10., що вказане в акті НОМЕР_1, як правова підстава на проведення перевірки, відповідач суду не надав.
Отже перевірка - контроль за розрахунками, проведена відповідачем з порушеннями вимог ст.ст.9, 11 закону України «Про державну податкову службу», п. 1 Указа Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг» та ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує відповідача діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки відповідач здійснив перевірку в порушення законів та Конституції України, за відсутністю правових підстав, то правові підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача - відсутні.
За поясненнями свідка ОСОБА_5, інспектори без відповідних документів на перевірку зійшли через службовий вхід магазину, обшукали підсобне приміщення і на знайдені в столі особисті кошти позивача, примусили її (свідка) власноручно написати та підписати покупюрну опис, потім зняв денний Х - звіт РРО, інспектори приєднали знайдену суму до виручки товару, та склали акт, який також примусили підписати свідка.
Магазин дійсно має два входи: парадний та службовий, про що свідчить паспорт тимчасового обєкту і тому може мати торговий та службові приміщення.
Позивач підтвердив, що магазин складає з двох приміщень: торгівельного залу, де проводяться розрахунки з покупцями за товар через РРО, та службового приміщення, де зберігаються особисті речі і запас товару, який не реалізується. Приміщення розділяються капітальною стіною та мають внутрішні двері. Відповідач не мав заперечень до пояснень позивача і свідка про склад приміщення.
Доказів знаходження суми в торговому залі на місці проведення розрахунків, а також доказів того, що знайдена сума є виручкою від реалізації товару, відповідачем не надано, тому, кошти в розмірі 584,58 грн. не можна вважати виручкую та застосовувати штрафні санкції.
За таких обставин, керуючись ч. 3 ст.70 КАС України, докази, які відповідач одержав з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Крім того, у відповідності з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечує проти позову, але не доказав правомірність винесенних рішень.
В частині нарахування відповідачем суми штрафних санкцій на суму 85,00 грн. за порушення правил п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг» в позові підлягає відмовити, оскільки відповідачем в акті перевірки зафіксовано проведення розрахункових операції з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування товару, а саме реалізований товар був проведений через РРО не по найменуванню товару, а по найменуванню группи - «бакалея, кондитерськки вироби», хоча були куплені 1 пляшка коньяка «Звезда Бессарабії», коробка конфет «Ассорті» та 1 пачка цигарок «Парламет», за дане правопорушення передбачена санкція в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17*5)=85 грн. Тому застосування штрафних фінасових санкцій в даній частині є правомірним та відповідає діючому законодавсту.
Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 98,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні - 21.05.2007р.
Постанова оформлена та підписана відповідно до ст. 160 КАС України -29.05.207 р.
На підставі викладеного, та керуючись ч.1 ст.94, ч.ч 1-3 ст. ст.160,162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати частково незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ІНФОРМАЦІЯ_11. в частині нарахованої суми штрафної (фінансової) санкції за порушення п.13 ст.3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР в розмірі 2922,90 грн.
3. Визнати частково незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ІНФОРМАЦІЯ_12 в частині нарахованої суми штрафної (фінансової) санкції за порушення п.13 ст.3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР в розмірі 2922,90 грн
4. В частині визнання незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ІНФОРМАЦІЯ_13 в сумі 85 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ІНФОРМАЦІЯ_12 в сумі 85 грн. в позові відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, св-во про держ. реєстраці. Серія ІНФОРМАЦІЯ_1) 03,40 грн. державного мита.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.