Справа №2-3326/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого  судді Савицъкого О.А.

при секретарі Цапко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на утримання їх спільного малолітнього сина та на її особисте утримання. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач не допомагає їй з сином матеріально та не бере участі у його вихованні, оскільки вона не працює, бо перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то всі турботи, пов'язані з утриманням дитини лягли на плечі її батьків та інших родичів, але навіть не зважаючи на таку допомогу, вона не може в повній мірі задовольнити потреби дитини та мінімальні свої потреби. Також: позивачка просить стягнути аліменти з відповідача за час до подачі нею позову до суду, а саме з 01.06.2008 року, часу коли вони почали проживати окремо.

Під час слухання справи судом позивачка та відповідач розірвали шлюб. Також позивачка конкретизувала свої вимоги, просила стягнути з відповідача аліменти, починаючи з 01.06.2008 року, на утримання їх сина ОСОБА_3 в розмірі 1\3 частини з усіх видів його доходу до досягнення дитиною повноліття, і на її утримання в тому ж розмірі, 1\3 частини, до досягнення дитиною трирічного віку.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково. Проти сплати аліментів позивач не заперечував, але в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. на утримання сина та 500 грн. на утримання позивачки. Поряд з тим заперечив проти стягнення аліментів з червня місяця оскільки надавав позивачці кошти пересилаючи їх поштовим переказом.

Вислухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача і його представника, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на час розгляду справи розірвано в судовому порядку. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони проживають окремо один від одного. Позивачка проживає з дитиною, разом зі своїми батьками, ОСОБА_5 іОСОБА_6

Позивачка працює у представництві AT «Актавіс» в Україні на посаді бухгалтера, але з 17.09.2007року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною, яка з серпня 2008 року становить 144, 1 грн..

Стан здоров»я позивачки, з її слів, задовільний. Стан здоров»я дитини, відповідно до наданої позивачкою документації та її пояснень, не задовільний дитина страждає алергічною хворобою, тому потребує постійного обстеження у лікарів, спеціального харчування та постійного нагляду збоку рідних.

Відповідач працює в ПАК «Нафтогаз України» на посаді начальника Управління по зв»язках з громадськістю, його оклад станом на 30.04.2008 року становить 9500 грн.. Стан здоров»я, з його слів, задовільний.

У відповідача від першого шлюбу з ОСОБА_6 є син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого він постійно, регулярно надає кошти першій дружині, що підтвердила позивачка, зазначивши, що під час спільного проживання з відповідачем він постійно надавав своїй колишній дружині на утримання їх дитини кошти.

Відповідач в період з червня 2008 року, після того як позивачка з сином почали проживати окремо від нього, надавав їй кошти за допомогою поштового переказу, а саме 23.09.2008року -1000 грн., 02.02.2009року - 800 гри., 14.05.2009року - 600 грн., що підтвердила позивачка та її представник.

Позивачка вважає вказані суми не достатніми для утримання їх сина та її особисто, а тому змушена була звернулася до суду з даним позовом про стягнення аліментів на утримання сина і своє утримання.

Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, а відповідно до ч.1 ст. 183 ця частка визначається судом.

Статтею 184 СК України передбачено, що у випадку коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, ..., суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що відповідач працює, має постійний дохід, позивачка, з якою проживає дитина, в даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сторони мають задовільний стан здоров»я, дитина перебуває під наглядом лікарів та у зв»язку зі своїм станом здоров»я потребує спеціального харчування, відповідач має дитину від іншого шлюбу, на утримання якої надає допомогу колишній дружині, суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивачки в розмірі 20% від всіх видів заробітку, починаючи з 29 жовтня 2008 року, відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того згідно ч.2 ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частиною 4 цієї статті визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також: дружина з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, а ч.б встановлено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 80 СК України: ч.1 - аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі; ч.2 -розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, оскільки спільна дитина сторін проживає з позивачкою, на даний час дитина не досягла трьох років, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років. Також враховуючи, що позивач працює, має постійний дохід, надає допомогу на утримання дитини від першого шлюбу, за даним рішенням з нього також будуть стягуватися аліменти на утримання спільної дитини з позивачкою в розмірі 20% від всіх видів заробітку, суд визначає розмір аліментів, що підлягають до стягнення на утримання позивачки в розмірі 10% від всіх видів заробітку позивача, починаючи з 29 жовтня 2008року, з урахуванням ч.1 ст. 79 СК України.

Поряд з тим, суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог позивачки щодо присудження їй аліментів на утримання дитини та особисто її, з 01.06.2008 року, з часу коли вона і дитина почали проживати окремо від відповідача, оскільки судом було встановлено, що відповідач за цей період надавав певні суми позивачці шляхом поштових переказів, а також: позивачкою в супереч ст. ст. 79, 191 СК України, не надано суду жодного належного доказу того, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але останній ухилявся від їх сплати.

Крім того відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 79, 80, 84, 180 - 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 20 % від всіх видів заробітку, починаючи з 29 жовтня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на її утримання в розмірі 10 % від всіх видів заробітку, починаючи з 29 жовтня 2008 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, трирічного віку.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 30 % підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.