Справа 2-1585/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Малинникова О.Ф. при секретарях - Комаревцевій Л.В., Мягкій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок застави, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року до суду надійшла позовна заява ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок застави.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що нежиле приміщення № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.'Т" є предметом договору іпотеки, укладеного між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ТзОВ "Науково-виробничий центр "Новас", майновим поручителем позичальника ТзОВ "Компанії "Новас" на забезпечення укладеного останнім кредитного договору від 19.08.2002 року з кредитором АКБ «ТАС-Комерцбанк». У договорі іпотеки це приміщення значилось за літерою "В" по АДРЕСА_1-В. За виконавчим написом, реєстровий № 5374 було накладено стягнення боргу за рахунок нерухомого майна, що було в іпотеці і згодом за заявою позивача відкрито виконавче провадження, проведено опис майна і спірне приміщення передано на зберігання ТОВ "СЕЛТОН". За договором купівлі-продажу від 05.08.2005 року, укладеним між ТОВ "СЕЛТОН" та СПД-ФО ОСОБА_2 це приміщення придбано останнім, після чого було ним відчужено за договором дарування від 27.09.2005 року на користь ОСОБА_1

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 17 лютого 2005 року відмовлено у позові ТОВ "СЕЛТОН" про визнання права власності за ТОВ "СЕЛТОН" на нежитлове приміщення, яке значилось під літерою "В" по АДРЕСА_1-В.(а.с. 36) (Раніше прийнятим рішенням господарського суду від 25.11.2004 року було визнано право власності за ТОВ "СЕЛТОН" на нежитлове приміщення, яке значилось під літерою "В" по АДРЕСА_1-В. та звільнено це приміщення від арешту.(а.с.27).

Рішенням господарського суду м. Києва від 15 вересня 2008 року, залишеним без зміни Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року, у справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до СПД-ФО ОСОБА_2 про звернення стягнення на приміщення № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.'Т" за рахунок застави відмовлено у позові з підстав належності приміщення на праві власності ОСОБА_1 (а.с.142). Водночас, цим же рішенням на виконання ухвали апеляційного суду у цій справі було встановлено, що проведення поточної

інвентаризації приміщень, зареєстрованих у КМБТІ за власниками приміщення, що значилось за літерою "В" по АДРЕСА_1-В, по даним реєстрації нежитлового фонду як нежитлове приміщення цокольного поверху № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.'Т" зареєстровано за відповідачем.

Посилаючись на ст.27 Закону України "Про заставу" та на ст.23 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими перехід права власності на заставлене майно покладає на власника майна зобов'язання за іпотечним договором, позивач просив стягнути з відповідача за рахунок заставленого майна 30 000 грн., що є частиною заборгованості позичальника ТзОВ "Компанії "Новас". У процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги і просив звернути стягнення на спірне приміщення за рахунок застави для стягнення частини заборгованості позичальника ТзОВ "Компанії "Новас" у сумі 4540000 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Судові повістки з повідомленнями про час та місце розгляду справи були направлені відповідачу, заяв про участь у розгляді справи не надійшло.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи 19.08.2002 року між ВАТ "Сведбанк" (правонаступник АКБ «ТАС-Комерцбанк») та ТзОВ «Компанія «Новас» було укладено кредитний договір № 136-К/ЗО, згідно з умовами якого позичальнику було надано грошові кошти у вигляді поновлювальної лінії у сумі 4 540 000 строком до 18.08.2003 року із розрахунку 25 % річних за час фактичного користування кредитом. Розрахунки проведені згідно умов договору, який укладено між позивачем та відповідачем.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між кредитором та ТзОВ "Науково-виробничий центр "Новас", майновим поручителем позичальника ТзОВ "Компанії "Новас" було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки від 19.08.2002 року, предметом якого є належне НВКЦ "Новас" нежиле приміщення площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 "В" (літ"В").(а.с.20-21)

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 4540000 грн. у вигляді поновлювальної лінії, що підтверджується випискою з особового рахунку з 19.08.2002 року по 09.07.2009 року, згідно з яким визнана заборгованість на даний час 4533335, 41 грн..

На порушення умов кредитного договору ТзОВ "Компанія "Новас" належним чином свої зобов'язання не виконала, в результаті чого має заборгованість за кредитним договором № 136-К/30 від 18.08.2003 року у зазначеній сумі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ст.546 ЦК України виконання зобов'язання

може забезпечуватися, одним із видів якого є договір іпотеки. Як передбачено ст.. 7 Закону України «Про іпотеку» про вимоги, які забезпечуються іпотекою: за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Предметом договору іпотеки зазначено належне НВКЦ "Новас" на час укладання договору нежиле приміщення площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 "В" (літ"В").

Досліджуючи обставини справи, судом встановлено, що у позивача виникло право звернути стягнення заборгованості на предмет іпотеки, а саме, на нежитлове вбудоване приміщення, зазначене у договорі, оскільки ТзОВ «Компанія «Новас» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, який забезпечується договором іпотеки не виконала.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, за виконавчим написом, реєстровий № 5374 було накладено стягнення боргу за рахунок нерухомого майна, що було в іпотеці і згодом за заявою позивача відкрито виконавче провадження, проведено опис майна і спірне приміщення передано на зберігання ТОВ "СЕЛТОН". Всупереч арешту, накладеному на заставлене нежиле приміщення, спірне приміщення було відчужено за договором купівлі-продажу від 05.08.2005 року, укладеним між ТОВ "СЕЛТОН" та СПД-ФО ОСОБА_2, після чого останнім було передано за договором дарування від 27.09.2005 року на користь ОСОБА_1

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 вересня 2008 року, залишеним без зміни Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року, у справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до СПД-ФО ОСОБА_2 про звернення стягнення на приміщення № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.'Т" за рахунок застави відмовлено у позові з підстав належності приміщення на праві власності ОСОБА_1 (а.с.142). При цьому Господарський суд м. Києва, з яким погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з тотожності приміщення, зазначеного у договорі іпотеки, як нежиле приміщення площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 "В" (літ"В") з приміщенням № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.'Т".

З матеріалів справи, зокрема, судових рішень господарського суду з приводу визнання відчуження спірного приміщення та звернення на нього стягнення для покриття заборгованості за кредитним договором, довідок, що надійшли з Комунального підприємства "Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", пояснень сторін та інших документів, вбачається, що при проведенні поточної інвентаризації приміщень у будинку АДРЕСА_1 та корегування літер цих приміщень, нежиле приміщення площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 "В"

(літ"В") скореговане як приміщення № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.Т"

Так, згідно із довідками Комунального підприємства "Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 04.10.2007 року за №28994 та від 02.06.2008 року за № 18906 слідує, що на при поточній інвентаризації будинку АДРЕСА_1 були скореговані літери приміщень, внаслідок чого нежиле приміщення площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 "В" (літ"В") скореговано як приміщення № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.'Т", яке зареєстроване за ОСОБА_1, як таке, що відчужено йому СПД - фізичною особою ОСОБА_2

У відповідності із положеннями ст..23 Закону України «Про іпотеку» про наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, «У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.»

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки, а саме приміщення № 18 площею 95, 7 кв.м, по АДРЕСА_1 літ.Т", яке зареєстроване за ОСОБА_1 є такими, що відповідають законодавству і мають бути задоволені в межах суми заборгованості позичальника ТзОВ «Компанія «Новас» за кредитним договором.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн., витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі 526, 546, 1054, , 1049, 1050 ЦК України, ст..ст. 7, 23 Закону України «Про іпотеку» керуючись статтями 3, 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення частини заборгованості за кредитним договором за рахунок застави задовольнити.

Звернути стягнення частини заборгованості позичальника ТОВ "Компанія "Новас" кредитору ПАТ "Сведбанк" за договором № 136-К/30 від 19 серпня 2002 року на нежиле приміщення № 18 за адресою АДРЕСА_1 літер «Г» в межах частини суми боргу 4 549000 (чотири мільйони п'ятсот сорок дев'ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" судовий збір - 1700 (тисячу сімсот) грн. і 30 (тридцять) грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у суді.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.