Справа №2-5245/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарях Борисенко А.Ю., Ремішевській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Свої вимоги мотивує тим, що 14 жовтня 2008 р. він уклав з відповідачкою договір оренди належної їй двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 строком на три місяці. Відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 1100 доларів США. 05 січня 2009 р. дружина позивача повідомила, що приїхала відповідачка та погрожує повикидати належні їм речі, ображає її, безпідставно звинувачує. Тому, оскільки дружина була вагітна він змушений був відвезти її до матері в Тернопільську область. 08.01.2009 року у його відсутність відповідачка змінила замки у квартирі і відмовляється повертати йому особисті речі та документи, що залишились, звинувачуючи його в пошкодженні майна та оздоблення квартири. Просив суд стягнути з відповідача на його користь 1270 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 3730 грн. на відшкодування моральної шкоди та зобов'язати відповідача повернути належні йому речі.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач, її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Пояснили суду, що дійсно 14.10.2008 року позивач та відповідач уклали договір оренди квартири АДРЕСА_1 05.01.2009 р. навідавши свою квартиру застала її в жахливому стані. Виявила провалену підлогу з пошкодженням лінолеуму на кухні, непрацюючий холодильник, пошкодження раковини умивальника, кахель. Вхідні двері було пошкоджено, замок зламано. У зв'язку з тим, що позивач відмовився відшкодовувати спричинені збитки ОСОБА_2 відмовилась повертати його речі. Зазначали про те, що які-саме речі позивача залишились в квартирі крім праски, телевізора, двох жіночих пальто, чоловічої куртки, сорочок та светрів, сказати не можуть. Питання їх повернення буде вирішене за межами судового засідання разом з позивачем. Щодо пошкодження її майна зверталася до дільничного.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем та відповідачем, вважає, що позов задоволенню не підлягає з виходячи з наступного.

Встановлено, що 14.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди житлового приміщення.

Згідно умов договору орендодавець ОСОБА_2 передає орендарю ОСОБА_1 в тимчасове користування належну їй квартиру АДРЕСА_2 на строк з 14.10.2008 р. до 14.01.2009 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала від позивача орендну плату у сумі 1100 доларів США за перший та останній (резервний) місяці оренди.

05.01.2009 року позивач виїхав з квартири, залишивши свої речі, що не заперечують сторони.

Відмовляючи в задоволенні позові суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Із наданих суду матеріалів Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, зокрема, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 14.01.2009 року вбачається, що встановити очевидців та свідків події або свідків конфлікту між власницею та її квартирантом виявилось неможливим.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як пояснили і позивач і відповідач в судовому засіданні, кожен з них не розривав договір оренди від 14.10.2008 р.

Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 очевидцями подій, які стались між сторонами 05.01.2009 року не були, точний перелік речей позивача, які знаходяться в квартирі їм не відомий.

Крім того позивач не надав суду будь-яких доказів, щодо повного переліку та кількості особистих речей, які підлягають витребуванню у відповідача.

Оскільки суд не приймає на себе обов'язок позивача по доведенню заявлених вимог, а позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 387, 1166, 1167 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом.