ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2010 року Справа № 2а-25249/09/1270
Категорія 3.3.6
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Гапоновій І.В.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача та
третіх осіб: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання розпоряджень про застосування заходів дисциплінарного стягнення, скасування надбавок незаконними та їх скасування, визнання розпорядження про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання розпоряджень про застосування заходів дисциплінарного стягнення, скасування надбавок незаконними та їх скасування, визнання розпорядження про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 05.05.2009 року розпорядженням № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення», до нього був застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а надалі на підставі розпорядження № 533-к від 26.05.2009 року на підставі розпорядження № 450-а від 05.05.2009 року було скасовано з 05.05.2009 року надбавку за високі досягнення у праці. Вважає зазначені розпорядження неправомірним з наступних підстав:
1. Розпорядження № 450-а від 05.05.2009 року містить посилання на доповідну записку заступника голови - керівника апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г., а також ст. ст. 139, 147 Кодексу законів про працю України, ст. 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» і Регламент роботи Луганської обласної держадміністрації, затверджений розпорядженням голови обласної держадміністрації від 22.02.2008 року № 191.
За логікою ініціаторів прийняття названого рішення й розробників проекту розпорядження саме доповідна записка заступника голови - керівника апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г., згідно із якою позивачем була порушена «службова дисципліна, яке виявилося у невиконанні доручення заступника голови - керівника апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г. щодо участі 22 квітня 2009 року у виїзному засіданні організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» стала єдиною й вичерпною підставою для застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
При цьому жоден з перелічених законодавчих актів не містить ані визначення дефініції «службова дисципліна», ані - навіть згадки про таку (згадка, у контексті питання, що розглядається, але без чіткого визначення дефініції - лише у Загальних правилах поведінки державного службовця/наказ Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000 року № 58; дефініційне визначення - лише у проекті Закону України «Про державну службу»/ст. 66). Натомість, - існує лише визначення дефініції «трудова дисципліна». До того ж: по-перше, - згідно із функціональними обов'язками голови, першого заступника, заступників голови обласної державної адміністрації, затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації від 30.11.2007 року № 1518, управління у справах преси та інформації обласної держадміністрації функціонально підпорядковано заступнику голови обласної держадміністрації (з гуманітарних питань/Заболоцькому В.В. - прим.), який на той час (в період з 21 по 23 квітня 2009 року - прим.) знаходився на робочому місці; по - друге, - жодних доручень, вказівок або завдань (ані усних, ані - письмових) з приводу участі позивача у названому вище заході ані головою обласної держадміністрації, ані заступником голови обласної держадміністрації Заболоцькому В.В., ані - заступником голови - керівником апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г. йому не надавалося і це, поряд з цим, жодним чином документально не є і не може бути підтвердженим; по - третє, - проведення виїзного засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років не було передбачено розпорядженням голови обласної держадміністрації від 09.04.2009 року № 361, яким затверджено Обласний план заходів з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років; по - четверте, - відсутній у встановленому порядку затверджений план роботи організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, яким могло би бути передбачено проведення названого виїзного засідання; по - п'яте, - навіть за умов того, що проведення виїзного засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років було включено до плану роботи обласної держадміністрації на поточний тиждень (з 20 по 26 квітня 2009 року - прим.), - це не було жодним чином і у жодний спосіб завчасно доведено до управління у справах преси та інформації Луганської держадміністрації і його як керівника; по - шосте, - жодних пояснень з приводу причин і обставин, за яких позивач не взяв участь у названому вище заході заступником голови - керівником апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г. від нього не вимагалося і в жодний спосіб не надавалося. Натомість, - 23 квітня 2009 року на вимогу заступника голови обласної держадміністрації Заболоцькому В.В. ним були надані письмові пояснення з приводу відсутності на названому вище заході, які були адресовані голові обласної держадміністрації та що згодом з невідомих йому обставин й причин опинилися у заступника голови - керівника апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г.
У цьому письмовому поясненні, адресованому голові обласної держадміністрації, ОСОБА_4, зокрема було зазначено, що він не мав можливості взяти участь у заході з незалежних від мене обставин, а саме - через відсутність закріпленого за управлінням службового транспорту та прорахунки в організації заходу. Йшлося й про те, що він не мав можливість ознайомитися з текстом телефонограми за підписом заступника голови - керівника апарату обласної держадміністрації Тихоновського С.Г. та із формулюванням «прошу особисто взяти участь і бути готовим для обговорення» лише у другій частині робочого дня 21 квітня 2009 року. При цьому, в тексті названої телефонограми, адресованої «членам організаційного комітету», були відсутні посилання на доручення голови обласної держадміністрації, розпорядження голови обласної держадміністрації або будь-який інший розпорядчий документ, а також інформація про час і місце збору учасників заходу, спосіб їх транспортування до місця його проведення й про те, що він визначений доповідачем з одного з питань порядку денного. Про це не було доведено позивачеві і в жоден іншій спосіб, - ані посадовими особами обласної держадміністрації, залученими до підготовки, організації й проведення названого вище заходу, ані іншими способами, яким він підпорядкований (стаття 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), як керівник структурного підрозділу обласної держадміністрації. У контексті питання, що розглядається, просить взяти до уваги й те, що жоден з законодавчих, нормативних або регламентуючих актів не містить визначення того, що телефонограма (суто інформаційна за змістом - прим.) - є або може бути формою доручення, або бути прирівняною до такого. Відтак, - відсутність очікуваних від нього дій (відповідно до названої телефонограми) з незалежних від нього обставин не може тлумачиться як невиконання доручення. Розпорядження № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» від 05.05.2009 року підписано неповноважною особою.
2. Розпорядження № 533-к від 26.05.2009 року голови Луганської обласної державної адміністрації, яким позивачеві на підставі розпорядження № 450-а від 05.05.2009 року було скасовано з 05.05.2009 року надбавку за високі досягнення у праці, взагалі не відповідає вимогам діючого законодавства України. Розпорядження від 26.05.2009 №533-к містить посилання лише на постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» і розпорядження голови обласної держадміністрації від 05.05.2009 № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення». Відтак, застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани стосовно мене, за логікою ініціаторів прийняття названого рішення й розробників проекту розпорядження, - є підставою для скасування раніше встановленої мені надбавки за високі досягнення у праці. Регламент роботи Луганської обласної держадміністрації, затверджений розпорядженням голови обласної держадміністрації від 22.02.2008 № 191, не містить ані положень щодо умов і порядку застосування заходів дисциплінарного стягнення, ані порядку встановлення і скасування надбавок (у цьому контексті - лише щодо порядку преміювання). Таким чином, єдиними документами, якими регламентований порядок встановлення і скасування надбавок посадовим особам обласної держадміністрації є Закон України «Про державну службу» (у статті 33 міститься посилання на компетенцію КМУ щодо визначення порядку оплати праці й в т.ч. - стосовно надбавок) і постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Згідно із названою постановою надбавка скасовується, або розмір її зменшується у разі «несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни» і, таким чином (за логікою постанови), - фактично є заходом дисциплінарного стягнення. При цьому, вказана постанова не містить жодної відмітки на те, що застосування будь-якого заходу дисциплінарного стягнення (у т. ч - у вигляді догани) є підставою для скасування раніше встановленої надбавки за високі досягнення у праці. На це вказує і той факт, що жодним з законодавчих й нормативних актів не передбачено, що встановлення надбавки є заходом (або формою) заохочення і, таким чином, може бути скасована одночасно з прийняттям рішення про застосування будь-якого заходу дисциплінарного стягнення (у т. ч - у вигляді догани), або за його наслідками. Оскаржуване розпорядження у цьому сенсі порушує пряму норму Конституції України, закріплену у статті 61 щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Позивач намагався оскаржити незаконні розпорядження до голови Луганської обласної держадміністрації шляхом подання службових записок від 05.06.2009 та від 11.06.2009 року, однак жодної відповіді не отримав. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення органом місцевого самоврядування повинні прийматися: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Розпорядження № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» від 05.05.2009 року, а також розпорядження 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» від 26.05.2009 року не відповідають жодному з цих принципів, а отже є незаконним, що порушує та обмежує його права.
Первинно з даним позовом він звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська 02.07.2009 року, у межах строку для звернення до суду, але позов було повернуто через порушення правил підсудності. Про повернення позову він дізнався лише 17.08.2009 року, коли звернувся за довідкою до Ленінського районного суду м. Луганська. Через це просить вважати, що строк звернення до окружного адміністративного суду ним пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного, просив визнати, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, та поновити його; визнати розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» від 05.05.2009 року незаконним та скасувати його; визнати розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» від 26.05.2009 року незаконним та скасувати його.
Також позивач зазначив, що р озпорядженням № 621-к «Про звільнення ОСОБА_1» від 17.06.2009 року його було звільнено з посади начальника управління у справах преси та інформації Луганської обласної державної адміністрації. Вважає зазначене розпорядження таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України та підлягає скасуванню з наступних підстав. Підставами для звільнення відповідно до тексту оскаржуваного розпорядження послугували п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу». Пункт 3 статті 40 КЗпП України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим їм органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. За п. 6 ст. 30 ЗУ «Про державну службу» підставою припинення державної служби є відмова державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього закону. Зазначені підстави для звільнення, за логікою розпорядження, знайшли відображення у акті службового розслідування від 02.06.2009 року. З тексту розпорядження йдеться, що, ніби то актом встановлено ряд порушень діючого законодавства, а саме: ст. 14, 17 та п. 6 ст. 30, 38 Закону України «Про державну службу», за обставинами, які викладені у акті службового розслідування від 2 червня 2009 року, за вчинки, які порочать державного службовця, створюють негативний імідж та дискредитують орган державної влади, зневажливе ставлення до підлеглих, нехтування високою культурою спілкування, що є порушенням статей 5, 10 Закону України «Про державну службу», Присяги державного службовця, пунктів 5, 6, 9, 12, 13 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головдержслужби України від/ 23.10.2000 № 58 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2000 № 783/5004, попереднє застосування заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани (розпорядження голови облдержадміністрації від 05.05.2009 № 450-а).
Звільнення було погоджено з Державним комітетом телебачення та радіомовлення України (лист від 11.06.2009 № 2819/27/2). Наполягає на тому, що жоден висновок службового розслідування, зазначений в розпорядженні, а також в акті службового розслідування, не відповідає дійсності та не містить обґрунтованого підґрунтя. Слід зауважити, що: назване вище службове розслідування за умов того, що під час його проведення перевірялося наявність у його діях складу дисциплінарного проступку - є стадією дисциплінарного провадження; рішення про порушення дисциплінарної справи (справи про дисциплінарний проступок - прим.) стосовно нього - відсутнє; будь-які пояснення (у т.ч. письмові — прим.), ані ініціатором проведення службового розслідування стосовно нього заступником голови Луганської обласної держадміністрації Заблоцьким В.В., ані іншими особами, яким він підпорядкований (підзвітний або підконтрольний) як керівник структурного підрозділу обласної держадміністрації, ані до часу прийняття рішення про проведення службового розслідування, ані - під час його проведення, ані - після його завершення, від нього не вимагалися і ним у жодний спосіб їм не надавалися. Вичерпні письмові пояснення на ім'я голови названої вище комісії Акті, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних 1 службовців», а також з метою зняття безпідставних звинувачень стосовно нього, які містяться у заяві державного службовця - головного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Біндюгової, скерованої на ім'я заступника голови Луганської обласної держадміністрації Заблоцьким В.В., були надані ним за власною ініціативою лише під час службового розслідування. Суть наданих пояснень - звинувачення, які викладені у заяві державного службовця головного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Біндюгової, скерованої на ім'я заступника голови Луганської обласної держадміністрації Заблоцьким В.В., цілком обґрунтовано можна вважати спробою Біндюгової уникнути відповідальності за дії, вчинені на порушення вимог Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 №1893 і, відповідно, — розділу 7 Регламенту роботи Луганської обласної держадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної держадміністрації від 22.02.2008 № 191. До наданих письмових пояснень ним були додані: копія службової записки головного спеціаліста відділу взаємодії із засобами масової інформації управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Козьміної Л.П. від 22.04.2009 №б/н- 1 прим, на 1 арк.; копія акту про відмову Біндюгової від письмових пояснень стосовно дій, вчинених нею, як посадовою особою управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації - головним спеціалістом відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління від 22.04.2009 №бн -1 прим, на 1арк.; копія заяви головного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Біндюгової О.Л. від 23.04.2009№ бн про надання відпустки -1 прим, на 1 арк.; копія наказу від 23.04.2009 № 3-в -1 прим, на 1 арк. Поряд з цим, за письмовим запитом від 08.05.2009 №9 \ 16-2354, підписаним заступником голови - керівником апарату Луганської обласної держадміністрації Тихоновського С.Г., відділу кадрової роботи апарату обласної держадміністрації була надана письмова інформація про персональний склад управління у справах преси та інформації обласної держадміністрації із зазначенням терміну роботи працівників у цьому підрозділі. Водночас, у порядку перевірки окремих стверджень заявниці, за усною вимогою голови названої вище комісії Акті і члена комісії Новікова В.А. позивачем було додатково надано: достатні документи, що підтверджують факт стажування громадянки Бондаренко на посаді провідного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації; документи, що підтверджують факт призначення громадянина Деркача І С.М. на посаду провідного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації за результатами конкурсного відбору, а також - можливість здійснити ретельну перевірку вмісту металевої шафи, де, за ствердженням заявниці, ніби зберігалися таємні документи. За результатами - жодне з обвинувачень стосовно нього за цими ствердженнями заявниці у жодний спосіб не підтверджено. Більш того, - це, в свою чергу, є вичерпним підтвердженням того, що ствердження заявниці є такими, що не відповідають дійсності. Проте, — це не знайшло належного відображення у «Акті за підсумками службового розслідування стосовно начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1» від 02.06.2009 №бн і не взято до уваги при визначенні достовірності і обґрунтованості обвинувачень, висунутих проти мене заявницею і ініціатором прийняття рішення про проведення службового розслідування стосовно мене - заступником голови Луганської обласної держадміністрації Заблоцьким В.В. Акті службової перевірки переповнений припущеннями і перекрученням інформації, що в свою чергу, - є яскравим свідченням намагання за будь-яких умов й обставин обґрунтувати висновки про наявність складу дисциплінарного проступку у моїх діях, і, водночас, - необ'єктивності й упередженості при розгляді дисциплінарної справи щодо нього. Йдеться про: по-перше, з одного боку, комісія ніби довіряє свідченням опитаних державних службовців — начальника відділу державної інформаційної політики управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації АктіВ і головного спеціаліста відділу взаємодії із засобами масової інформації управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Козьміної Л.П. (коли, наприклад, йдеться про те, що громадянка Бондаренко ніби виконували мої доручення і при цьому не була ані працевлаштована на законних підставах, ані - проходила стажування, з іншого — стверджує про те, що вони є його підлеглими «і тому їх свідчення можуть бути невідвертими та такими, що не дають змогу встановити істину» (коли йдеться про те, що опитані не підтверджують ствердження про невмотивоване ставлення до підлеглих у вигляді погроз і брутальних висловлюваннях; по-друге, - комісія безперечно довіряє заявниці (хоча вона, до речі, також є підлеглою і за логікою членів комісії її свідчення також можуть бути невідвертими, а ствердження такими, що не відповідають дійсності, з урахуванням пояснень і документів, наданих позивачем - прим.) Більш того, - «левова частина» висновків названої вище комісії ґрунтується лише і виключно на її ствердженнях; по-третє, - комісією була опитана головний спеціаліст відділу взаємодії із засобами масової інформації управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Козьміної Л.П., але при цьому й начальник відділу державної інформаційної політики управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Акті, яка не має жодного відношення до заявниці: ані з точку зору службових відносин, ані — позаслужбових і жодним чином не є і не може бути навіть опосередковано причетною до предмету службового розслідування.
За пунктами звинувачення стосовно позивача, які містяться у заяві державного службовця - головного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Біндюгової, скерованої на ім'я заступника голови Луганської обласної держадміністрації Заблоцьким В.В., необхідно привернути увагу до: по-перше, — ствердження про сексуальні домагання до заявниці жодним чином і у жодний спосіб не підтверджене і недоконане, але при цьому комісія необґрунтовано припускає, що «такі факти могли бути»; по-друге, - ствердження незаконного перебування громадянки Бондаренко у службовому приміщенні, як й те, що, незаконно перебуваючи у службовому приміщенні саме за його згодою, вона виконувала будь-які його доручення та у т. ч. ті, що стосувалися телефонних переговорів і реєстрації службових документів, - опосередковано підтверджено, але не є таким, що має безперечні і вичерпні докази; по-третє, - ствердження про невмотивоване ставлення у вигляді погроз і брутальних висловлюваннях щодо підлеглих - жодним чином і у жодний спосіб не підтверджене і недоконане, але при цьому комісія необґрунтовано припускає, що «факти... неетичної поведінки могли бути», посилаючись на «характеристики інших осіб.., отримані неофіційно»; по-четверте, версія подій 22.04.2009, викладена заявницею, а також ствердження комісії про нешанобливе ставлення до неї як підлеглої, «безпідставне позбавлення її можливості виконувати свої обов'язки, не допустивши її до робочого місця...» опосередковано підтверджено, але не є таким, що має безперечні і вичерпні докази (при цьому комісія необґрунтовано робить стверджувальні висновки про порушення мною вимог п. 5, 9, 12 і 13 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000 року №58. Таким чином, жодне із обвинувачень, які містяться у заяві державного службовця - головного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації Біндюгової, скерованої на ім'я заступника голови Луганської обласної держадміністрації Заблоцьким В.В., - жодним чином і у жодний спосіб не є підтвердженим і доведеним, не є і не може вважатися безперечним і, відтак, - вичерпно обґрунтованим. Це, в свою чергу, - є вичерпною обґрунтованою підставою для ствердження про відсутність складу дисциплінарного проступку в його діях як державного службовця посадової особи - начальника управління у справах преси та інформації Луганської обласної держадміністрації. Відтак, проміжні і загальні висновки комісії з проведення службового розслідування, створеної розпорядженням голови Луганської обласної держадміністрації від 06.05.2009 № 458, що містяться у «Акті за підсумками службового розслідування стосовно начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 від 02.06.2009 №бн, - є не більш, ніж власною думкою членів комісії, ствердженнями, що не мають жодних безперечних і вичерпно обґрунтованих підстав. Відповідно до п. 8 Постанови кабінету міністрів України № 950 від 13.06.2000 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців» за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);
висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують
відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані
заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державного службовця безпідставні
звинувачення або підозру;
обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі
необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
У разі прийняття рішення щодо притягнення державного службовця до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення — попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, догана, звільнення. Як вбачається з нормативного документу, комісія повинна була вказати конкретний дисциплінарний захід, проте обмежилась висновком, який суперечить п.8 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України. Всупереч виконання вимог Постанови Кабінету міністрів України № 950 від 13.06.2000 року, не були зазначені та не знайшли відображення результати щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань). Зауважує, що перед Президентом України у жовтні 2008 року порушувалось клопотання про присвоєння позивачу почесного звання «Заслужений журналіст Украйни», готувався нагородний лист, який було підписано Головою Луганською державної адміністрації ОСОБА_4, та першим його заступником ОСОБА_5
Первинно з даним позовом він звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська 13.07.2009 року, тобто у межах строку для звернення до суду, але позов було повернуто через порушення правил підсудності. Про повернення позову він дізнався лише 14.08.2009 року, коли звернувся за довідкою до Ленінського районного суду м. Луганська. Через це просить вважати, що строк звернення до окружного адміністративного суду пропущений з поважних причин. На підставі викладеного, просить визнати строк звернення до суду пропущеним з поважних причин та поновити
його; визнати розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 621-к «Про
звільнення ОСОБА_1» від 17.06.2009 року незаконним та скасувати його; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління у справах преси та
інформації Луганської обласної державної адміністрації.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги. В обґрунтування вимог додатково пояснили, що позивач був членом організаційного комітету по підготовці святкування 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Виїзне засідання повинно було проведене у м. Лисичанську. Проект розпорядження про відрядження повинен бути підготовлений відповідним підрозділом, керівником якого він є. Телефонограму передав працівник організаційного відділу апарату облдержадміністрації. Про своє неприбуття на засідання позивач доповів тільки Заболоцькому В.В. за одну годину до початку самого засідання. Також вважають, що розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_17 винесено як неповноважною особою, оскільки 10.03.2009 року він досяг граничного віку – 60 років, внаслідок чого не мав відповідних повноважень.
Представник відповідача та третіх осіб у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення в яких зазначив наступне.
1. По-перше, вважають, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду і на цих підставах наполягають на відмові у задоволенні адміністративного позову.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) до об’єктивних передумов пред’явлення адміністративного позову віднесено як підвідомчість позовної заяви адміністративному суду, так і додержання строків звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами.
Вищий адміністративний суд України у своїй аналітичній довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 01.02.09 зазначив, що «судам під час розгляду такої категорії справ слід застосовувати строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами (дисциплінарними статутами). У разі коли вони зазначені питання не врегульовують, слід виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України».
Законом України «Про державну службу», іншими нормативними актами, які регулюють діяльність облдержадміністрації не встановлено строків звернення до суду з приводу звільнення держслужбовців. Відтак в такому випадку слід застосовувати строки, які визначені ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Частиною першою ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено строк, в межах якого порушене право працівника підлягає судовому захисту. У справах про звільнення він складає один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Розпорядження голови облдержадміністрації № 621-к «Про звільнення ОСОБА_1» було прийнято 17 червня 2009 року. В цей же день звільненому було видано трудову книжку. Таким чином останнім днем строку звернення до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою було 18 липня 2009 року.
В ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.09 зазначено, що адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов до суду 19 серпня 2009 року, тобто після спливу встановленого КЗпП України строку. Позивач не заперечував, що ним пропущено строк звернення до суду, але просив визнати його пропущеним з поважних причин. Єдиною поважною причиною пропуску строку звернення до суду позивач вважав той факт, що він в порушення правила предметної підсудності звернувся з позовами до Ленінського районного суду (02.07.09 та 13.07.09), а не до Луганського окружного адміністративного суду, та дізнався про повернення позовних заяв в Ленінському районному суді через один місяць, тобто відповідно 14.08.09 та 17.08.09. Слід звернути увагу на те, що позивач не обґрунтував поважність причин пропуску строків звернення до суду.
В даному випадку цілком очевидно, що пропуск строків звернення до суду відбувся з вини позивача, який подав позовні заяви з порушенням вимог предметної підсудності. Той факт, що позивач дізнався про повернення позовних заяв лише через один місяць не спростовує його вини, бо він мав би знати про строки відкриття провадження у адміністративних справах, передбачені ст. 107 КАСУ і міг скористатися своїм правом звернення до Луганського окружного адміністративного суду після прийняття ухвали Ленінським районним судом про повернення позовних заяв в межах встановленого ст. 233 КЗпП України строку.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду можуть вважатися тільки такі причини, які об’єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати належні йому процесуальні права. Тобто поважними причинами можуть вважатися такі обставини, які не залежали від волі позивача і об’єктивно позбавили його можливості звернутися до суду з позовом.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд України щодо визнання поважності пропуску строку, зазначивши наступне: оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права…, на які заявник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати процесуальне право. (Постанова Верховного Суду України від 20 січня 2009 року. Справа № 21-1663во08. Головуючий — Кривенко В. В. Судді — Маринченко В.Л., Присяги, Самсін І.Л., Терлецький О. О., Тітов Ю. Г.).
Про розпорядження голови облдержадміністрації від 05.05.09 № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» позивач дізнався 5 травня 2009 року, що підтверджується письмовим доказом – актом про відмову від підпису про ознайомлення з розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.05.09. З розпорядженням від 26.05.09 № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» він був ознайомлений також в день його прийняття. Про розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.09 № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» позивач дізнався того ж дня про що свідчить реєстр розсилки розпоряджень.
Адміністративний позов ОСОБА_1 щодо визнання цих розпоряджень незаконними та скасування їх надійшов до суду 19 серпня 2009 року, тобто після спливу встановленого КЗпП України тримісячного строку. Слід також звернути увагу на те, що оскаржувати зазначені розпорядження голови облдержадміністрації в судовому порядку позивач почав лише після його звільнення з посади 17.06.09 одночасно з позовом про поновлення на посаді, хоча право на оскарження у нього виникло 06.05.09 та 27.05.09.
Таким чином, єдиною причиною пропуску строків звернення до суду є те, що позивач неправильно визначив суд, до якого слід звертатися з позовними заявами. При цьому він мав можливість скористатися правовою допомогою, а також звернутися до Луганського окружного адміністративного суду в межах встановленого місячного та тримісячного строку.
Отже, перешкод для звернення в установлені процесуальним законом строки до Луганського окружного адміністративного суду у позивача не було. Він мав можливість у встановлені процесуальні строки звернутися до адміністративного суду з позовом. Ствердження позивача про поважну причину пропуску строку не заслуговує на увагу.
У аналітичній довідці ВАСУ, про яку вже згадувалось, було звернуто увагу судів на те, що за правилом частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях відповідачі наполягали на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
В зв’язку з цим ще раз наголошую, що відповідачі наполягають на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин з урахуванням позиції відповідача суд має відмовити йому у задоволенні позовних вимог.
2. Розпорядження голови облдержадміністрації від 05.05.09 № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач не навів норм, які порушено відповідачем, а лише пояснив обставини прийняття розпорядження. В процесі судового слідства позивач не довів незаконності цього розпорядження.
Розпорядження голови облдержадміністрації від 05.05.09 № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» було прийнято у повній відповідності до Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, Регламенту облдержадміністрації, затвердженому розпорядженням голови облдержадміністрації від 22.02.08 № 191.
У повній відповідності до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення заступником голови облдержадміністрації Заблоцьким В.В. від позивача було зажадане письмове пояснення з приводу неучасті у засіданні оргкомітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Пояснення позивача на ім’я голови облдержадміністрації від 23.04.09 не містило поважних причин, з яких він не виконав вказівку керівництва облдержадміністрації.
Не заслуговує на увагу суду ствердження позивача про те, що засідання оргкомітету, на яке він був запрошений, не було включено до плану заходів з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Засідання оргкомітету є оперативним заходом, який може проводитися незалежно від плану, за необхідністю. Сам по собі факт позапланового проведення засідання оргкомітету не звільняє членів оргкомітету та підлеглих голові облдержадміністрації осіб від виконання його вказівок чи доручень.
Відсутність службового транспорту в очолюваному підрозділі, на яке посилався позивач, не можна визнати поважною причиною неприбуття на засідання оргкомітету згідно телефонограми, підписаної заступником голови-керівником апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г. Взагалі у самостійних структурних підрозділів облдержадміністрації відсутній службовий транспорт (тобто його немає на балансі відповідних структурних підрозділів). Питання транспортного обслуговування вирішується керівниками структурних підрозділів самостійно шляхом укладення договорів на надання транспортних послуг з відповідними автотранспортними підприємствами. Оплата цих послуг здійснюється за рахунок відповідних бюджетних асигнувань, передбачених на утримання управлінь, відділів.
Судовим слідством було встановлено, що позивач був розпорядником бюджетних коштів, виділених на утримання управління преси та інформації облдержадміністрації. На рахунку цього самостійного структурного підрозділу на час проведення засідання оргкомітету були наявні кошти на відрядження в сумі 270 грн., які залишились невикористаними. Як розпорядник бюджетних коштів позивач мав можливість оформити відрядження до м. Лисичанська або укласти договір на надання транспортних послуг. Зазначене підтверджено доказами, які були надані відповідачами:
1) бухгалтерськими документами, які були надані Управлінням у справах преси та інформації облдержадміністрації та відділом фінансового забезпечення апарату Луганської облдержадміністрації;
Кошторисом на утримання управління у справах преси та інформації були передбачені асигнування на транспортні послуги та відрядження в сумі 270 грн. Ці асигнування не були використані управлінням.
2) свідченням начальника відділу фінансового забезпечення апарату Луганської облдержадміністрації ОСОБА_6;
Свідок ОСОБА_6 засвідчила, що асигнування на відрядження управління у справах преси та інформації були передбачені кошторисом в сумі 270 грн. та залишались невикористаними станом на 01.04.09. Також вона підтвердила, що позивач самостійно планує витрати в межах кошторису і міг завчасно запланувати кошти на транспортні послуги в необхідному обсязі.
3) свідченням заступника голови облдержадміністрації Заблоцьким В.В., заступника голови облдержадміністрації;
Свідок Заблоцьким В.В. в судовому засіданні 23.10.09 засвідчив, що ОСОБА_1 було доведено вказівку голови облдержадміністрації щодо його обов’язкової участі у засіданні оргкомітету шляхом телефонограми, яка була підписана Тихоновського С.Г. Телефонограма є фактичною вказівкою, яка підлягала обов’язковому виконанню. ОСОБА_1 усвідомлював, що телефонограма є способом передачі інформації, форма передачі інформації не ставить під сумнів обов’язковість участі підлеглого у запланованому засіданні.
Той факт, що у плані заходів щодо підготовки та відзначення 64-ї річниці перемоги у ВВв не було заплановано засідання, не має значення, бо засідання можуть проводитись в міру необхідності як оперативний захід, жодних нормативних вимог щодо включення їх до плану немає.
ОСОБА_1 мав всі організаційно-технічні можливості взяти участь у засіданні. ОСОБА_1 зателефонував Заблоцьким В.В. лише за годину до початку засідання та довів до відома, що не може прибути в зв’язку з тим, що його «підвели з транспортом».
4) свідченням Раді, начальника управління внутрішньої політики облдержадміністрації;
Свідок Раді засвідчив, що на засідання оргкомітету виїжджали багато працівників облдержадміністрації службовим транспортом і позивач міг скористатися транспортом, який замовлявся іншими працівниками. Також він погодився з тим, що міг доставити своїм службовим транспортом позивача, якби той про це просив, бо в автомобілі, яким він скористався були вільними три пасажирських місця. Також свідок повідомив суду про те, що позивач йому телефонував в день засідання 22.04.09 та запитав чому він його не забрав й відповів, що ОСОБА_1 не звертався з таким проханням завчасно.
Посилання позивача на те, що йому не давалось вказівок щодо участі у засіданні оргкомітету та не було доведено завчасно і належним чином не відповідає дійсності та спростовується письмовими доказами:
1) копією телефонограми від 21.04.09.
Телефонограма є службовим документом, який підтверджує вказівку керівництва облдержадміністрації щодо участі підлеглого працівника та члена оргкомітету у виїзному засіданні, призначеному на 22.04.09. У телефонограмі чітко визначено час і місце засідання, а також наголошено на особистій участі ОСОБА_1 та виступі його з питання ходу підготовки заходів.
2) доповідною запискою Тихоновського С.Г., заступника голови-керівника апарату облдержадміністрації від 23.04.09.
У доповідній записці Тихоновського С.Г. повідомлено про факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1, невиконанні ним доручення щодо участі у виїзному засіданні оргкомітету 22.04.09. та запропоновано притягти його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
3) показаннями свідка Заблоцьким В.В., заступника голови облдержадміністрації.
Заблоцьким В.В. засвідчив, що участь членів оргкомітету у його засіданнях є обов’язковою. ОСОБА_1 знав про це, але проігнорував вказівку керівництва облдержадміністрації. Про засідання оргкомітету, призначене на 22.04.09 позивачу було повідомлено завчасно, тобто телефонограмою заступника голови-керівника апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г. 21.04.09. В день отримання телефонограми ОСОБА_1 не повідомляв про будь-які перешкоди, пов’язані з його прибуттям в м. Лисичанськ та не запитував про транспорт.
4) пояснювальною запискою ОСОБА_1 від 23.04.09.
В пояснювальній записці ОСОБА_1 безпідставно стверджує, що йому не надавалось вказівок щодо участі у засіданні. Із змісту телефонограми слідує, що таке ствердження не відповідає дійсності. У телефонограмі зазначено місце та час проведення засідання, а також вказівка на те, що ОСОБА_1 запрошується особисто й йому пропонується бути готовим до виступу. Застосування у телефонограмі дієслова «прошу» є загальноприйнятим у діловому етикеті, і зовсім не означає можливість підлеглої особи діяти на власний розсуд. Крім того, ОСОБА_1 є членом оргкомітету, а участь членів оргкомітету у його засіданнях є обов’язковою складовою службової дисципліни.
Також не заслуговує на увагу ствердження позивача про те, що головою облдержадміністрації не приймалось розпорядження про відрядження ОСОБА_1 Згідно вимог п. 4.6 Регламенту облдержадміністрації обов’язок готувати проект розпорядження про відрядження покладено на відповідний структурний підрозділ. Саме позивач, отримавши вказівку про участь у засіданні оргкомітету, повинен був самостійно підготувати та надати на підпис голові облдержадміністрації проект розпорядження про відрядження.
5) показаннями свідка Раді, начальника управління внутрішньої політики облдержадміністрації.
Раді засвідчив, що телефонограма є формою вказівки, вказівки заступника голови-керівника апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г. є обов’язковими до виконання всіма керівниками структурних підрозділів, незалежно від розподілу обов’язків між заступниками голови облдержадміністрації. Будь-які вказівки заступників голови облдержадміністрації, незалежно від їх форми (усна чи письмова) є обов’язковими до виконання. Розподіл обов’язків між заступниками голови облдержадміністрації не означає, що керівник того чи іншого структурного підрозділу є підпорядкованим лише відповідному заступнику і не повинен виконувати вказівки інших заступників. Крім цього свідок повідомив, що позивачу було відомо про засідання не лише за день до його початку, а ще раніше, за 3 дні, коли ставились відповідні задачі перед керівниками структурних підрозділів на апаратній нараді у голови облдержадміністрації.
Слід звернути увагу на суперечливість пояснень позивача, які ним надавались в ході судового слідства та голові облдержадміністрації. З одного боку він не заперечує проти того, що повинен був виконати доручення керівництва облдержадміністрації щодо участі у засіданні оргкомітету, але пояснює причини тим, що не зміг виїхати до міста Лисичанська в зв’язку з відсутністю транспорту. З іншого – він стверджує, що телефонограма заступника голови облдержадміністрації не є вказівкою обов’язковою для виконання, а також те, що він не підпорядковується заступнику голови облдержадміністрації Тихоновського С.Г. і, таким чином, свідомо не виконав вказівку, яка містилася в телефонограмі. Все це свідчить про непереконливість доводів позивача.
Необґрунтованим є висновок позивача, що розпорядження голови облдержадміністрації від 05.05.09 № 450-а підписано неповноважною особою. Це розпорядження підписано головою облдержадміністрації ОСОБА_4 у повній відповідності до статей 11, 39, 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Будь-якого указу Президента України щодо звільнення ОСОБА_4 з посади голови облдержадміністрації не видавалось. Суду були надані письмові докази щодо подовження перебування ОСОБА_4 на державній службі.
3. Розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.09 №533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач не навів норми чинного законодавства, які було порушено під час прийняття цього розпорядження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» визначено право керівника обласної держадміністрації у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати керівникам структурних підрозділів надбавку за високі досягнення у праці у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується (підпункт 1 «в» пункту 2 постанови).
Виходячи з цього надбавка, як засіб заохочення, може скасовуватись чи зменшуватись навіть за відсутності дисциплінарних стягнень чи порушень службової дисципліни. Постановою КМУ № 268 це питання віднесено до компетенції керівника, якому надано право оцінювати результати роботи підлеглих йому осіб та застосовувати до них заходи заохочення.
Частиною третьою ст. 151 КЗпП України передбачено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. На цих підставах, враховуючи, що до позивача був застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани (розпорядження від 05.05.09 № 450-а) розпорядженням голови облдержадміністрації від 26.05.09 № 533-к було скасовано раніше встановлену надбавку.
Позивач помилково вважає скасування надбавки заходом дисциплінарного стягнення та подвійною юридичною відповідальністю. Вичерпний перелік заходів дисциплінарного стягнення визначено ст. 14 Закону України «Про державну службу», ст. 147 КЗпП України. Встановлення надбавки є заходом заохочення працівника, а її скасування не юридичною відповідальністю, а припиненням заохочення.
Розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.09 № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» підписано повноважною особою – першим заступником, виконуючим обов’язки голови облдержадміністрації ОСОБА_5 на підставі частини третьої ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Позивач не навів жодних доказів незаконності цього розпорядження, а всі його доводи є безпідставними.
Таким чином підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.09 № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» немає.
4. Позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови облдержадміністрації від 17.06.09 № 621-к «Про звільнення ОСОБА_1» й поновлення його на посаді є безпідставними та необґрунтованими.
Звільнення позивача відбулось на підставі проведеного службового розслідування та виявлених фактів порушення Присяги державного службовця, Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000 року № 58, з урахуванням того, що він раніше притягався до дисциплінарної відповідальності, яку не було знято на час звільнення.
Ствердження позивача про те, що ним не порушено вимоги Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000 року № 58, та, відповідно, Присяги держслужбовця, не відповідає дійсності .
Факти порушення Загальних правил поведінки державного службовця були встановлені комісією з проведення службового розслідування та підтверджені численними доказами в процесі судового слідства:
1) копією акта за підсумками службового розслідування стосовно начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 від 02.06.09;
Комісією враховувались факти неетичної поведінки ОСОБА_1 не тільки на підставі заяви Біндюгової, а й інші, які стали відомі комісії під час проведення службового розслідування та спілкування з держслужбовцями.
2) показаннями свідка Біндюгової, головного спеціаліста управління у справах преси та інформації облдержадміністрації;
Біндюгової засвідчила факти сексуальних домагань, неетичних висловлювань ОСОБА_1, позбавлення її можливості виконувати свої посадові обов’язки у другій половині робочого дня 24.04.09. Також нею було засвідчено факт безпідставного знаходження в управлінні на протязі декількох місяців сторонньої особи ОСОБА_25 та її підвищення кваліфікації у центрі післядипломної освіти без достатніх на те підстав.
Свідок Біндюгової засвідчила зневажливе та упереджене ставлення до неї з боку позивача. З показань Біндюгової можна дійти висновку, що позивач навмисно ініціював розслідування факту намагання передачі «несанкціонованої» інформації засобами електронного зв’язку в управлінні. З його пояснень слідує, що він не знав яку саме інформацію вона мала намір відправити електронною поштою, але намагався притягти до відповідальності підлеглу Біндюгової за передачу інформації без його відома. На запитання чим регламентовано контроль керівника інформації, яку передають працівники управління електронною поштою, позивач послався на Інструкцію щодо поводження з документами, що містять конфіденційну інформацію (пост. КМУ № 1893). Однак він не довів, що інформація, яку намагалася відправити Біндюгової, була конфіденційною і підлягала контролю. В свою чергу Біндюгової пояснила, що ця інформація не була конфіденційною. Зазначене також підтверджується службовою запискою головного спеціаліста управління Козьміної Л.П. від 22.04.09, яку вона вимушена була написати на вимогу ОСОБА_1
3) показаннями свідка ОСОБА_26, начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації;
Свідок ОСОБА_26 засвідчила, що обмежень у користуванні електронною поштою в управлінні не встановлювалось. Посилання ОСОБА_1 на Інструкцію щодо поводження з документами, що містять конфіденційну інформацію (пост. КМУ № 1893) та розділ 7 Регламенту облдержадміністрації не заслуговують на увагу, тому що цими нормами регламентується поводження лише з конфіденційною інформацією.
Також ОСОБА_26 засвідчила неодноразові випадки неетичних висловлювань, образ журналістів з боку ОСОБА_1
4) показаннями свідка ОСОБА_27, заступника начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації;
Свідок ОСОБА_27 засвідчив факти неетичної поведінки позивача, його нестриманості у висловлюваннях, факт бійки ОСОБА_1 зі сторонньою особою навколо будинку облдержадміністрації 25.06.08 близько 17-їгодини та знаходження його у нетверезому стані з оголеним торсом в службовому кабінеті № 125 будинку облдержадміністрації близько 17-ї години 25.06.08.
5) фотознімком, зробленим ОСОБА_27, заступником начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації 25.06.08 в службовому кабінеті № 125 адміністративного будинку облдержадміністрації.
Свідок ОСОБА_27 засвідчив, що фото, зроблене ним особисто цифровою фотокамерою 25.06.08 в службовому кабінеті № 125 адміністративного будинку облдержадміністрації.
6) показаннями свідка ОСОБА_28, власного кореспондента телеканалу «Інтер».
Свідок ОСОБА_28 засвідчив факт нанесення йому ОСОБА_1 під час виконання службових повноважень тілесних ушкоджень та лайливих висловлювань і образ на його адресу.
7) показаннями свідка ОСОБА_29, помічника заступника голови облдержадміністрації та його письмовим поясненням від 21.07.08, доданого до матеріалів службового розслідування.
Свідок ОСОБА_29 03.12.09 засвідчив факт нанесення удару рукою в обличчя сторонній особі ОСОБА_1 близько 17-ї год 25.06.08 біля будинку облдержадміністрації.
8) показаннями свідка Раді, начальника управління внутрішньої політики облдержадміністрації, який засвідчив факт конфлікту ОСОБА_1 зі сторонньою особою 25.06.08 біля будинку облдержадміністрації.
Свідок Раді засвідчив, що він бачив ОСОБА_1 біля будинку облдержадміністрації 25.06.08, коли той розмахував руками та конфліктував зі сторонньою особою.
9) показаннями свідка ОСОБА_30 начальника учбово-організаційного відділу Луганського Центру післядипломної освіти.
ОСОБА_30 засвідчила факт навчання в Центрі в період з 10 по 20 березня 2009 року Бондаренко як провідного спеціаліста управління у справах преси та інформації облдержадміністрації. Нею засвідчено, що Бондаренко представилась провідним спеціалістом управління у справах преси та інформації облдержадміністрації, повідомила про те, що її направлено на навчання керівництвом управління у справах преси та інформації облдержадміністрації. На той час позивач не знаходився у відпустці і тільки він міг направити особу на навчання до Центру післядипломної освіти. Судовим слідством було встановлено, що заступник начальника управління ОСОБА_27 не направляв до Центру Бондаренко
10) листом Луганського центру післядипломної освіти від 27.11.09 №347, в якому повідомлено про те, що Бондаренко як провідний спеціаліст управління у справах преси та інформації облдержадміністрації була направлена управлінням у справах преси та інформації облдержадміністрації на навчання до Центру та в період з 10 по 20 березня 2009 року пройшла навчання, отримала відповідне свідоцтво.
11) показаннями свідка ОСОБА_31, головного спеціаліста управління у справах преси та інформації облдержадміністрації.
Свідок ОСОБА_31 засвідчила факти неодноразових брутальних нецензурних висловлювань на її адресу з боку ОСОБА_1 Вона засвідчила, що в серпні 2008 року запитала ОСОБА_1 чи буде їй встановлена обіцяна раніше надбавка до окладу, й у відповідь отримала нецензурні висловлювання. Вона засвідчила, що ці образливі висловлювання були зроблені у присутності інших осіб, що принизило її честь та гідність.
Надані позивачем заперечення ґрунтуються лише на власній оцінці своєї поведінки, що не може бути прийнято до уваги, враховуючи його особисту зацікавленість. Позивач не навів жодних доказів, якими б спростовувались факти, які були отримані комісією з проведення службового розслідування та в ході судового слідства.
Наданими відповідачем доказами підтверджено, що висновки комісії з проведення службового розслідування є об’єктивними та ґрунтуються не тільки на окремих фактах, а й враховують свідчення, характеристики багатьох держслужбовців, інших осіб. В діях позивача є склад дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктами 5, 6, 9, 10, 12, 13, 17 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 23 жовтня 2000р. № 58 та ст.ст. 10, 17 Закону України «Про державну службу».
Отже, у відповідача були достатні підстави для застосування дисциплінарних стягнень. Пунктом 26 Загальних правил передбачено, що порушення цих правил державними службовцями є підставою для застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексом законів про працю України, а також Законами України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією".
В контексті застосування заходів дисциплінарної відповідальності слід звернути увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в Аналітичній довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 01.02.09. В ній зазначено: « Статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі України "Про державну службу". З прийняттям цього Закону скоротилося застосування норм трудового законодавства у сфері відносин між державними органами та службовцями, зокрема, з питань дисциплінарної відповідальності державних службовців, порядку прийняття на державну службу, робочого часу державних службовців, оплати їх праці, пенсійного забезпечення, грошової допомоги тощо ». Вищий адмінсуд звернув увагу судів на те, що, за загальним правилом, під час вирішення справ досліджуваної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі. Ним було констатовано, що « найчастіше підставою припинення служби є порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону, недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону, виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі ».
Склавши присягу державного службовця, позивач зобов’язався зміцнювати авторитет органу державної влади, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки. Факти, встановлені службовим розслідуванням та судовим слідством, свідчать про численні порушення присяги.
Посилання позивача на те, що в матеріалах службового розслідування не зазначені всі факти порушення Загальних правил поведінки державного службовця, які були досліджені судом, не заслуговує на увагу. Звільнення позивача відбулося не тільки за результатами висновків комісії з проведення службового розслідування, а й в зв’язку з виявленням фактів, які не були предметом розслідування, але стали відомі під час його проведення. Ці факти свідчать про порушення позивачем присяги та Загальних правил поведінки державного службовця.
Таким чином, відповідачем не порушено норми матеріального та процесуального права під час застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Відтак підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови облдержадміністрації від 17.06.09 № 621-к «Про звільнення ОСОБА_1» й поновлення його на посаді немає.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно розпорядженню голови обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про застосування заходу дисциплінарного стягнення за № 450-а від 05 травня 2009 року, на підставі доповідної записки заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г. у зв’язку із порушенням службової дисципліни, яке виявилося у невиконанні доручення заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г. щодо участі 22 квітня 2009 року у виїзному засіданні організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр застосовано до начальника управління у справах преси та інформації ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Згідно розпорядженню першого заступника голови, виконуючого обов’язки голови обласної держадміністрації ОСОБА_5 про скасування надбавки ОСОБА_1 за № 533-к від 26 травня 2009 року, відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», розпорядження голови облдержадміністрації № 450-а від 05 травня 2009 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» скасовано з 5 травня 2009 року надбавка за високі досягнення у праці начальнику управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1.
Згідно телефонограми за підписом заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г., направленої членам організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, 22 квітня ц.р. о 14.00 у приміщенні Лисичанського міськвиконкому (вул.. Комсомольська, 7) під головуванням голови облдержадміністрації ОСОБА_17 та голови облради Голенка В.М. відбудеться виїзне засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Просить особисто взяти участь у цьому засіданні та бути готовим до обговорення ходу підготовки до зазначених заходів.
Згідно службових записок позивача від 05.06.2009 року та 11.06.2009 року позивач звертався до голови Луганської обласної держадміністрації з проханням розглянути його звернення, оскільки вважає, що з його боку не було порушення дисципліни у вигляді невиконання доручення заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Тихоновського С.Г. щодо участі 22 квітня 2009 року у виїзному засіданні організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр та неправомірне наступне оголошення догани, як наслідок неправомірно скасували надбавки за високі досягнення у праці.
Згідно копії позовної заяви про визнання незаконними та скасування розпоряджень від 05.05.2009 року №450-а, від 26.05.2009 року № 533-к, поданої до Ленінського районного суду м. Луганська, вказана позовна заява поступила до суду 02.07.2009 року.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Луганська позовна заява ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними повернута позивачеві як непідсудна цьому адміністративному суду.
Згідно акту про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з розпорядженням голови облдержадміністрації від 05 травня 2009 року, позивач відмовився від підпису про ознайомлення його з розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.05.2009 року № 450-а.
Згідно доповідної записки заступника голови-керівника апарата облдержадміністрації Тихоновського С.Г. на адресу голови облдержадміністрації ОСОБА_17 останнього було повідомлено про те, що 22.04.2009 року на виїзному засіданні організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, яке проводилося у м. Лисичанську, був відсутній начальник управління у справах прес та інформації ОСОБА_1, про необхідність участі як члена оргкомітету був повідомлений телефонограмою за його підписом 21.04.2009 року до 12.00, проте доручення було проігнороване. У своїх поясненнях ОСОБА_1 не навів поважних причин щодо його відсутності на засіданні. Вносиь пропозицію застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Згідно пояснювальної записки позивача на ім’я голови облдержадміністрації, отриманої 23.04.2009, ОСОБА_1 пояснював, що не зміг прийняти участі у виїзному засіданні організаційного комітету з підготовки та відзначення 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр, яке проводилося в м Лисичанську 22 квітня п.р., оскільки за ним не закріплений службовий транспорт та через певні прорахунки в організації заходу. Про захід від довідався у другій половині дня 21 квітня п.р., жодних доручень, завдань або вказівок з цього приводу йому не надавалося. При цьому в телефонограмі не містилася інформація про час виїзду, або спосіб транспортування учасників.
Згідно розпорядженню голови обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про розподіл обов’язків між головою, першим заступником та заступниками голови обласної державної адміністрації №1518 від 30.11.2007, затверджені функціональні обов’язки голови, першого заступника та заступників голови обласної державної адміністрації, відповідно до яких заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації організовує здійснення правового, інформаційно-аналітичного, методичного, кадрового, матеріально-технічного та іншого організаційного забезпечення діяльності обласної держадміністрації, перевірок виконання актів законодавства та розпоряджень голови обласної держадміністрації.
Згідно виписки з рахунку управління у справах преси та інформації з урахуванням КЕКВ: 1140 за 02.04.2009 року вхідний залишок складав 270 грн.
Згідно виписки з рахунку управління у справах преси та інформації з урахуванням КЕКВ: 1140 за 29.04.2009 року вихідний залишок складав 270 грн.
Згідно листу секретаріату КМУ на адресу Луганської облдержадміністрації останніх повідомили про підтримання клопотання про продовження строку перебування на державній службі ОСОБА_17 до 10 березня 2014 року
Згідно листу за підписом начальника Головдержслужби від 27.04.09 на адресу Луганської облдержадміністрації останніх повідомили, що відповідно до постанови КМУ від 26.12.03 № 2020 погоджується продовження терміну перебування на державній службі ОСОБА_17, голові Луганської облдержадміністрації до 10.03.14р.
Згідно розпорядженню голови обласної державної адміністрації ОСОБА_4 за №458 від 06 травня 2009 року про проведення службового розслідування, відповідно до постанови КМУ від 13.06.2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців», на підставі звернення заступника голови облдержадміністрації Заболоцькому В.В. призначено проведення з 7 до 2 травня 2009 року службове розслідування щодо порушення начальником управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 етики поведінки державного службовця без відсторонення його від виконання службових обов’язків, створена відповідна комісія, комісії у термін до 26 травня 2009 року надати акт за підсумками службового розслідування. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації ОСОБА_4 за №518 від 22 травня 2009 рокупродовжений термін проведення службового розслідування до 9 червня 2009 року, комісії у термін до 11 червня 2009 року надати акт за підсумками службового розслідування.
Згідно службової записки на ім’я начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 від головного спеціаліста відділу взаємодії з засобами масової інформації управління Кузьміної Л.П. від 22.04.2009 року остання інформувала про те, що до неї в цей день звернулася головний спеціаліст Біндюгової та просила допомогти відправити якусь інформацію електронною поштою, при цьому не пояснила яку інформацію. На запитання, чи є згода або доручення керівництва управління на користування службовим засобом комунікації – електронною поштою, Біндюгової відповіла заперечно. Таким чином, є підстави для ствердження про спробу можливого несанкціонованого відправлення службової інформації на невідому особу.
Згідно акту про відмову Біндюгової від письмових пояснень стосовно дій, вчинених нею як посадовою особою управління у справах преси та інформації Луганської облдержадміністрації від 22 квітня 2009 року остання відмовилася від письмових пояснень на вимогу начальника стосовно дій, вчинених нею в робочий час 22 квітня 2009 року як посадовою особою управління у справах преси та інформації Луганської облдержадміністрації.
Згідно заяви Біндюгової на ім’я заступника голови Луганської облдержадміністрації Заболоцькому В.В. від 23.04.2009 року вона просила вжити заходи щодо факту постійного перебування на робочому місці в управлінні у справах преси та інформації Бондаренко, офіційно не оформленої на роботу до управління але з вересня 2008 року виконуючої обов’язки спеціаліста з питань діловодства. Також просила вжити заходи щодо її відсторонення від роботи в робочий час, заборони в ходити в службовий кабінет.
Згідно акту про результати перевірки від 25 травня 2009 року завідувачем сектору режимно-секретної роботи апарату Луганської облдержадміністрації Літвіновим О.В. та головним спеціалістом сектору режимно-секретної роботи апарату Луганської облдержадміністрації Михайликом Г.А. в присутності ОСОБА_1 засвідчено факт того, що в результаті перевірки змісту металевої шафи, закріпленої за Біндюгової, документів, що відносяться до категорії таємних, не виявлено.
Згідно акту за підсумками службового розслідування стосовно начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 від 02 червня 2009 року, предметом якого були питання, зазначені у заяві головного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації облдержадміністрації Біндюгової щодо постійних сексуальних домагань з боку ОСОБА_1; постійного перебування на робочому місці в управлінні у справах преси та інформації облдержадміністрації Бондаренко, яка не працює в управлінні; фактів невмотивованого ставлення начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 до працівників управління, яке виражається у погрозах та брутальних висловлюваннях на їх адресу та конфліктної ситуації в управлінні, яка сталася 22 квітня 2009 року на підставі документів, пояснень заявниці, начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1, працівників управління у справах преси та інформації облдержадміністрації головного спеціаліста відділу взаємодії із засобами масової інформації Кузьміної Л.П. та начальника відділу державної інформаційної політики Акті встановлено наступне.
1. Факти постійних сексуальних домагань з боку начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 до заявниці встановити не уявляється можливим.
2. Щодо постійного перебування з вересня 2008 року на робочому місці в управлінні у справах преси та інформації облдержадміністрації Бондаренко, яка не працює в управлінні, встановлено, що згідно з наказом начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації від 20.10.2008 № 38-к, стажування Бондаренко відбувалося в період з 21 жовтня по 21 листопада 2008 року; інші періоди законного перебування Бондаренко в управлінні ніякими документами не визначені. Згідно пояснень працівників управління Кузьміної Л.П. та Акті Бондаренко дійсно на протязі декількох місяців перебувала в службовому приміщенні управління та виконувала окремі доручення начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1, які стосувалися телефонних переговорів та реєстрації документів. Комісія дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося в допущенні сторонньої особи до виконання обов’язків державного службовця, користування службовим приміщенням та оргтехнікою, не інформував працівників управління щодо її статусу та повноважень.
3. Щодо з’ясування факту невмотивованого ставлення ОСОБА_1 до працівників управління, яке виражається у погрозах та брутальних висловлюваннях на їх адресу, Кузьміної Л.П. зазначила, що на її адресу погроз та брутальних висловлювань не було. Акті зазначила, що в поведінці ОСОБА_1 мають місце емоційні висловлювання, які притаманні будь-якій людині.
4. Щодо конфліктної ситуації в управлінні, яка сталася 22 квітня 2009 року, комісія дійшла висновку про неадекватне ставлення позивача до Біндюгової, що виявилося в тому, що останню позивач позбавив підлеглу можливості користуватися службовим приміщенням та зв’язком, а також власними речами. Як пояснила Кузьміної Л.П., доповідну записку вона написала не з власної ініціативи, а за наполяганням ОСОБА_1, коли він дізнався про спробу Біндюгової скористатися засобами електронного зв’язку у службових цілях. ОСОБА_1 були порушені вимоги Загальних правил поведінки державного службовця, які виявилися у нешанобливому ставленні до підлеглої Біндюгової, його нестриманості у висловлюваннях, недотриманні високої культури спілкування, вчиненні дій, які шкодять авторитету органу державної влади та інтересам державної служби. ОСОБА_1 в.О. безпідставно 22.04.09 позбавив підлеглу Біндюгової можливості виконувати свої обов’язки, не допустивши її до робочого місця, а також до власних речей, які на ньому залишилися; також ним без достатніх підстав було запропоновано надати доповідну записку головному спеціалісту Козьміної Л.П. з приводу відмови у використанні засобу електронного зв’язку на прохання Біндюгової. Також в порушення п. 9 Загальних правил поведінки державного службовця ОСОБА_1 без належного оформлення допустив до виконання службових функцій сторонню особу – Бондаренко після закінчення строку її стажування. Він не повідомив працівникам управління про стажування Бондаренко Факт стажування не підтвердили опитані працівники управління, воно підтверджується лише наданими ОСОБА_1 документами, які оформлювалися без відома відповідальної за кадрову роботу особи – Біндюгової.
З урахуванням того, що порушення Правил державним службовцем є підставою для застосування до нього дисциплінарних стягнень, передбачених КЗпП України, Законом україни «Про державну службу», комісія вважає, що у голови облдержадміністрації є підстави для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Згідно пояснювальної записки позивача від 25 травня 2009 року на ім’я голови комісії з проведення службового розслідування, створеної розпорядженням голови Луганської обласної держадміністрації від 06.05.2009 року № 458 Акті, позивач пояснював, що Біндюгової перевищувала свої повноваження шляхом порушення порядку обліку, зберігання і використання документів, справ та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Про дії Біндюгової він дізнався з доповідної записки ОСОБА_36 Він у Біндюгової намагався з’ясувати обставини, однак та категорично відмовилася, послалася на погане самопочуття та попросила її відпустити у лікувальний заклад. Наступного дня звернулася із заявою про надання відпустки за сімейними обставинами. Жодне з тверджень, які містяться в заяві Біндюгової, не є і не може вважатися обґрунтованим і таким, що відповідає дійсності.
Згідно розпорядженню голови обласної державної адміністрації ОСОБА_4 за №621-к від 17 червня 2009 року про звільнення ОСОБА_1, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, ст.. ст.. 14, 17 та п. 6 ст. 30, 38 Закону України «Про державну службу», на підставі акта службового розслідування від 2 червня 2009 року за вчинки, які порочать державного службовця, створюють негативний імідж та дискредитують орган державної влади, зневажливе ставлення до підлеглих, нехтування високою культурою спілкування, що є порушенням статей 5, 10 Закону України «Про державну службу», Присяги державного службовця, враховуючи те, що до начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 раніше застосовувався захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани і погодження Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 11.06.2009 № 2819/27/2, застосовано до начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення його з посади начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації за п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» та п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України з 17 червня 2009 року.
Згідно відомостям трудової книжки позивача він неодноразово нагороджувався за високі досягнення у праці.
Згідно заяви Бондаренко на ім’я начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1 від 18.10.08.вона просить зарахувати її на стажування на посаді провідного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації облдержадміністрації.
Згідно наказу за підписом начальника управління у справах преси та інформації Луганської облдержадміністрації ОСОБА_1 Вадима Олександровича Бондаренко Н.В. зарахована на стажування на посаді провідного спеціаліста відділу державної політики у сфері видавничої справи та з питань економіки управління у справах преси та інформації облдержадміністрації з 21 жовтня 2008 року по 21 листопада 2008 року включно.
Згідно довідки за підписом начальника управління у справах преси та інформації обласної держадміністрації від 30.11.2009 року за № 957 управління у справах преси та інформації обласної держадміністрації у своїй діяльності щодо приймання і відправлення електронних повідомлень керується Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою КМУ від 17.10.1997 № 1153. Будь-якого іншого документу, який регулював би питання приймання та відправлення електронних повідомлень шляхом використання електронної поштової скриньки управлінням не приймалось.
Згідно довідки за підписом начальника управління у справах преси та інформації обласної держадміністрації від 11.12.2009 року за № 1007 протягом 2009 року громадянка Бондаренко в управлінні у справах преси та інформації обласної держадміністрації не працювала, заробітна плата і витрати на відрядження не виплачувалися.
Згідно листу за підписом директора Луганського центру післядипломної освіти повідомлялося, що управлінням у справах преси та інформації Луганської обласної державної адміністрації була направлена на підвищення кваліфікації як працююча перший рік на державній службі у Луганський обласний центр післядипломної освіти Бондаренко – провідний фахівець відділу взаємодії зі ЗМІ управління у справах преси та інформації обласної державної адміністрації у період з 10 по 20 березня 2009 року. Зарахована на навчання наказом директора № З-4 від 10 березня 2009 року, отримала свідоцтво згідно наказу директора про видачу свідоцтв №0047 від 20 березня 2009 року.
Згідно пояснень свідка Біндюгової, головного спеціаліста управління у справах преси та інформації облдержадміністрації вона засвідчила факти сексуальних домагань, неетичних висловлювань ОСОБА_1, позбавлення її можливості виконувати свої посадові обов’язки у другій половині робочого дня 24.04.09. Також нею було засвідчено факт безпідставного знаходження в управлінні на протязі декількох місяців сторонньої особи ОСОБА_25 та її підвищення кваліфікації у центрі післядипломної освіти без достатніх на те підстав. Засвідчила зневажливе та упереджене ставлення до неї з боку позивача. Біндюгової пояснила, що інформація, яку вона хотіла передати електронною поштою, не була конфіденційною.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 із наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з’ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не повязували звільнення. За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.
Відповідно до розпорядження про звільнення позивача підставою для звільнення був акт службового розслідування від 2 червня 2009 року, згідно якого розглядалося чотири позиції порушень, перша з яких про сексуальні домагання позивача до Біндюгової не знайшла свого підтвердження. Тобто підставами для звільнення стали факти постійного перебування без належних повноважень на робочому місці в управлінні у справах преси та інформації облдержадміністрації Бондаренко, факти невмотивованого ставлення позивача до працівників управління та конфліктної ситуації в управлінні 22 квітня 2009 року. При цьому згідно акту встановлення фактів відбувалося на підставі документів, пояснень заявниці (БіндюговоїЛ.), начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації ОСОБА_1, працівників управління у справах преси та інформації облдержадміністрації головного спеціаліста відділу взаємодії із засобами масової інформації Кузьміної Л.П. та начальника відділу державної інформаційної політики Акті
Тобто відповідно до вказаних вище положень Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 в даному випадку суд повинен досліджувати саме вказані в акті підстави. Внаслідок чого показання свідків, окрім Біндюгової, які вказували на неетичну поведінку позивача, суд не приймає до уваги, оскільки це не було предметом службового розслідування та не зазначено в акті службового розслідування від 2 червня 2009 року.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 450-а «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення» від 05.05.2009 року прийняте у відповідності з діючими нормативно-правовими актами, оскільки позивач був сповіщений про проведення відповідного заходу повноважною особою – заступником голови – керівником апарату облдержадміністрації, яка згідно регламенту Луганської облдержадміністрації має право на проведення організаційних заходів. Телефонограма є різновидом передачі інформації до виконання, вона мала всі необхідні відомості про місце, час проведення заходу. Також в судовому засіданні було встановлено, що позивач мав можливість прибуття на засідання в м. Лисичанськ, однак не вжив необхідних заходів щодо участі у виїзному засіданні.
Також було встановлено правомірність прийняття розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» від 26.05.2009 року , оскільки надбавка як засіб заохочення віднесено до компетенції керівника, якому надано право оцінювати результати роботи підлеглих йому осіб та застосовувати до них заходи заохочення. Частиною третьою ст. 151 КЗпП України передбачено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. На цих підставах, враховуючи, що до позивача був застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани (розпорядження від 05.05.09 № 450-а) розпорядженням голови облдержадміністрації від 26.05.09 № 533-к було скасовано раніше встановлену надбавку. Позивач помилково вважає скасування надбавки заходом дисциплінарного стягнення та подвійною юридичною відповідальністю. Вичерпний перелік заходів дисциплінарного стягнення визначено ст. 14 Закону України «Про державну службу», ст. 147 КЗпП України. Встановлення надбавки є заходом заохочення працівника, а її скасування не юридичною відповідальністю, а припиненням заохочення. Розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.09 № 533-к «Про скасування надбавки ОСОБА_1» підписано повноважною особою – першим заступником, виконуючим обов’язки голови облдержадміністрації ОСОБА_5 на підставі частини третьої ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Також в судовому засіданні знайшли підтвердження пункти №№ 2 та 4 акту службового розслідування від 2 червня 2009 року відносно позивача, оскільки дійсно наданими доказами встановлено перебування з жовтня 2008 року на робочому місці в управлінні у справах преси та інформації облдержадміністрації громадянки Бондаренко, яка офіційно не працювала в управлінні; також встановлено неадекватне ставлення позивача до Біндюгової, що виявилося в тому, що позивач до неї намагався застосувати надумані обставини користування конфіденційною інформацією, наполягання позивача на підлеглу Козьміної Л.П. відносно складання доповідної записки не з власної ініціативи, а за наполяганням ОСОБА_1, коли він дізнався про спробу Біндюгової скористатися засобами електронного зв’язку.
Факти сексуальних домагань до Біндюгової в самому акті службового розслідування від 2 червня 2009 року визнані недоведеними. Також в акті службового розслідування від 2 червня 2009 року відсутні докази невмотивованого ставлення позивача до працівників управління, що не знайшло підтвердження при перевірці цієї підстави для звільнення в судовому засіданні.
Встановлені в акті службового розслідування від 2 червня 2009 року та підтверджені в ході судового розгляду справи порушення з боку позивача вказують на обґрунтованість та правомірність винесення розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 621-к «Про звільнення ОСОБА_1» від 17.06.2009 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що службове розслідування відносно позивача проведено відповідно до постанови КМУ від 13.06.2000 року № 950, встановлені порушення мали тривалий характер, не сумісний з принципами проходження державної служби, що дає підстави вважати доцільним та правомірним застосування відповідачем відповідно до норм чинного законодавства ч. 3 ст. 41 КЗпП України. Розпорядження винесене повноважною особою, що було встановлено в судовому засіданні.
Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що позов не підлягає задоволенню за необґрунтованістю заявлених вимог, питання щодо пропущення строку звернення до адміністративного суду за судовим захистом не розглядається, оскільки це питання повинно розглядатися при встановленні обставин для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Законами України «Про державну службу», Кодексом законів про працю України, ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання розпоряджень про застосування заходів дисциплінарного стягнення, скасування надбавок незаконними та їх скасування, визнання розпорядження про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі за їх необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 22 березня 2010 року.
Суддя С.В. Борзаниця