Справа 2а-28844/09/1270              

                                                                                                           Категорія 2.11.11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 березня 2010  року  Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.

при секретарі – Кір`ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 року № 0000842200/0, -      

ВСТАНОВИВ :

    16.12.2009 року позивачка фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послалася на наступне.

    З 02.12.2008 року по 04.12.2008 року Ленінською МДПІ в м. Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта господарської діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 за період з 28.04.2006 року по 30.11.2008 року, за результатами якої було складено акт № 1515/17/2439914062 від 04.12.2008 року, в якому зазначено про  порушення  нею ст.2 Закону України «Про порядок ведення розрахунків в іноземній валюті» в частині завищення законодавчо встановлених строків розрахунків без отримання індивідуальної ліцензії НБУ: на 655 днів в сумі 230000 євро (операції за контрактом № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року), на 454 дні в сумі 113000 євро (операції за контрактом № AL 101-02/7 від 01.02.2007 року). За результатами перевірки було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій від 05.12.2008 року № 0000842200/0 на суму 2297384,00 грн.

    Позивачка не згодна з зазначеним актом та рішенням з наступних підстав.

    Згідно контракту № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року, укладеного з фірмою AON-Експорт, предметом угоди була поставка булого у застосуванні автобусу марки Неоплан, загальна сума контракту 295000 євро з урахуванням затрат, пов’язаних з виконанням контракту. На виконання умов імпортного контракту позивачкою з розрахункового рахунку Луганського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600115237/978 перераховано на адресу фірми AON-Експорт 230000 євро, що підтверджується меморіальним ордером № 001 від 17.11.2006 року.

Згідно контракту № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року, укладеного з фірмою AON-Експорт, предметом угоди була поставка автобусу марки Неоплан 2000 року, загальна сума контракту 175000 євро. На виконання умов імпортного контракту позивачкою з розрахункового рахунку Луганського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600115237/978 перераховано на адресу фірми AON-Експорт 113000 євро, що підтверджується меморіальним ордером № 001 від 06.06.2007 року.

Зазначені автобуси придбавалися позивачкою з метою особистого використання. Відповідно до уніфікованої митної квитанції МД – 1 № 394236 від 06.12.2006 року та митної квитанції від 30.07.2007 року зазначені автобуси пройшли митний контроль і позивачкою були внесені визначені митним органом суми за митне оформлення товару. Згідно митної квитанції від 06.12.2006 року позивачкою було сплачено за митне оформлення автобусу 178663,60 грн., митної квитанції від 30.07.2007 року – 182971,69 грн. Позивачка вважає, що здійснена нею операція не є порушенням вимог дотримання валютного законодавства, а протиріччя з висновками податкової інспекції з’явилися внаслідок неповного надання нею всіх необхідних документів на момент здійснення перевірки.

На підставі вкладеного, позивачка просить суд визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 року № 0000842200/0 на суму 2297384,00 грн.

    Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення, аналогічні викладеному в позові.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне. Ленінською МДПІ у м. Луганську у зв’язку з отриманням повідомлень ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.03.2007 року № 35-7-13-00/1541 та від 08.10.2007 року № 35-7-13-00/7093, щодо порушення ОСОБА_1 термінів розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам, та на підставі п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 01.12.2008 року № 1045, направлення № 1499 від 01.12.2008 року, виданого ГДПРІ відділу контрольно – перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ЛМДПІ Андрющенко В.В., ГДПРІ відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА в Луганській області Фіялкевич Л.Ю,  у період  з 02.12.2008 року по 08.12.2008 року проведена позапланова виїзна перевірка суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Позивачка була ознайомлена з наказом на проведення перевірки та направленнями на перевірку під розписку.

За результатами перевірки було складено акт від 04.12.2008 року № 1515-17/2439914062 про результати позапланової виїзної перевірки СГ ф.о. ОСОБА_1, а також довідка від 03.12.2008 року № 265/22-2439914062 до акту перевірки, який позивачка отримала особисто. Висновком перевірки встановлено порушення позивачкою ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями в частині перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків без отримання індивідуальної ліцензії НБУ: на 655 днів на суму 230000 євро (операції по контракту № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року), на 454 дні на суму 113000 євро (операції по контракту № AL 101-02/7 від 01.02.2007 року).

Так, контракт № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року укладено позивачкою з фірмою в AON-Експорт особі генерального директора Брянцева В., предметом контракту є поставка автобусу марки Неоплан, загальна сума контракту 253000 євро, включаючи всі витрати, пов’язані з виконанням контракту. Умови поставки – EXW. На виконання умов імпортного контракту СГ ОСОБА_1 з рахунку ЛВ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600115237/978, який відкрито для проведення підприємницької діяльності, перераховано на адресу фірми AON-Експорт (Німеччина) 230000 євро, або 1487184,60 грн., що підтверджує меморіальний ордер № 001 від 17.11.2006 року, завірений штампом ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Для перевірки не надані імпортні вантажно – митні декларації, які підтверджують ввіз товару по контракту № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року, та мають бути оформлені згідно вимог валютного законодавства. До перевірки надані документи митного оформлення автобусу марки Неоплан (митна декларація та уніфікована митна декларація МД-1), які оформлені на ОСОБА_1, як на громадянина – фізичну особу, що не є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Зазначені документи не можуть бути враховані в частині ввезення імпортного товару по контракту № AL 67-09/06 від 04.09.2006  року.

Контракт № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року укладено позивачкою з фірмою AON-Експорт особі генерального директора Брянцева В., предмет контракту поставка автобусу марки Неоплан 2000 р. Загальна сума контракту 175000 євро, умови поставки EXW. До перевірки надано контракт № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року з фірмою AON-Експорт, в якому предмет контракту – пасажирський автобус Неоплан 1999 р. та Додаткове узгодження від 09.06.2007 року, яким передбачено заміну товару по контракту № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року на пасажирський автобус Неоплан 1999 р. На виконання умов імпортного контракту № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року СГ ОСОБА_1 з рахунку ЛВ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600115237/978 перераховано в адресу фірми AON-Експорт (Німеччина) 113000 євро, або 771119,35 грн., що підтверджує меморіальний ордер № 001 від 06.06.2007 року, завірений штампом ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Документів, які підтверджують надходження імпортного товару по контракту № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року до перевірки не надано.

З відповіді Луганської митниці № 1-08/4694 від 14.05.2008 року на запит Ленінської МДПІ про допуск для ознайомлення з митними справами ОСОБА_1 як громадянина,  та як підприємця за період з 01.09.2006 року по 01.01.2008 року, вбачається, що за результатами пошуку в електронних базах даних учасників зовнішньоекономічної діяльності, акредитованих в Луганській митниці після 01.09.2006 року, даних щодо ОСОБА_1 (і.н. 2439914062) не виявлено.

Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 та 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості непоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Декларацією про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 25.12.1995 року № 207, зареєстрованим у Мін’юсті України 11.01.1996 року за № 18/1043, передбачено декларування суми заборгованості за неотриманий імпортний товар, у терміни, встановлені ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно абзацу 7 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19 лютого 1993 року  «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст.9 діючого Декрету до резидентів застосовуються штрафні санкції, передбачені п.2.7 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою НБУ від 08.02.2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за № 209/4430 (із змінами та доповненнями).

Таким чином, позивачкою в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2007, 01.07.2007, 01.10.2007, 01.01.2008, 01.04.2008, 01.07.2008, 01.10.2008 в розділі ІІ п.13 не відображено заборгованість фірми AON – Експорт (Німеччина) по контрактам № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року та № AL 101-02/7 від 01.02.2007 року, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни розрахунків, тобто у відповідності до  п.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» СГ ОСОБА_1 не проведено декларування суми валютних цінностей, що незаконно перебувають за межами України станом на 01.04.2007 року, 01.07.2007 року, 01.10.2007 року, 01.01.2008 року, 01.04.2008 року, 01.07.2008 року, 01.10.2008 року.    

На підставі акту перевірки від 04.12.2008 року № 1515-17/2439914062 були винесені рішення про застосування штрафних санкцій від 05.12.2008 року № 0000842200/0 по встановленому порушенню ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 2 297 384,00 грн., № 0000852200/0 від 08.12.2008 року на суму 1190,00 грн. за порушення п.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які були надіслані рекомендованими листами з повідомленнями про вручення позивачеві 05.12.2008 року, 08.12.2008 року, але не були вручені платнику податків з причини закінчення терміну зберігання та були розміщені на дошку податкових оголошень 15.01.2009 року, про що складено акт від 15.01.2009 року № 3/22/24399134062 про неможливість вручення рішень.

Крім того, постановою прокурора Ленінського району м.Луганська Реви А.А. від 26.12.2008 року була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.222 КК України, постановою № 02-09-8003 від 03.01.2008 року начальником СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Бойко В.І. порушена кримінальна справа відносно СГ ф.о. ОСОБА_1 за ч.3 ст.207 КК України.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

У відповідності з Конституцією України  кожному гарантується право на оскарження в суді  рішень, дій, чи бездіяльності  органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

          Ст. 19 Конституції України  встановлено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти  лише на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.  

Згідно зі ст. 2 КАС України  у справах  про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти  чи прийняті  такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення  для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст.ст. 10,11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.  

             У відповідності зі  ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

      Згідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19 лютого 1993 року  «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

               Відповідно абзацу 7 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19 лютого 1993 року  «Про систему  валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст.9 діючого Декрету до резидентів застосовуються штрафні санкції.  

               Необхідність  декларування  також визначено Указом  Президента України №319/94 від 18 липня 1994 року  «Про невідкладні заходи щодо  повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться  за її межами».

       Декларацією про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 25 грудня 1995 року №207, зареєстрованим у Мін’юсті України  11 січня 1996 року за № 18/1043, передбачено  декларування  суми заборгованості за неотриманий  імпортний товар у терміни, встановлені  ст. 2 Закону України «Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній валюті»

     Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою НБУ від 08.02.2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за № 209/4430 (із змінами та доповненнями) визначено штрафні санкції, які застосовуються  у зазначених випадках.

              Відповідно до ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.  

    Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 та 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості непоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

 Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ч. 1 ст. 4 вказаного Закону).

          Аналіз приписів зазначенихї норм посвідчує, що вказане правопорушення  триває з моменту зобов’язання поставки товару до його фактичної поставки. Базою обчислення пені є митна вартість недопоставленої продукції.  

               Судом встановлено, що позивачка  є суб’єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому порядку.

        У своїй господарській діяльності, у числі інших видів,  нею здійснюється і зовнішньоекономічна діяльність.

                Так, нею укладено контракт № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року, укладеного між фірмою AON-Експорт (м. Бохум, Германія) в особі генерального директора Брянцева В. (Продавець) та ПП ОСОБА_1 (Покупець), предметом цього контракту  є пасажирський автобус марки Неоплан, загальна сума контракту складає 295 000,00 євро, що включає всі витрати, пов’язані з повним виконанням умов контракту,  відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах EXW впродовж 15 банківських днів після отримання 100% передоплати (а.с.47-50).

                 На виконання умов даного контракту позивачкою ОСОБА_1 17.11.2006 року перераховано на адресу фірми AON-Експорт 230 000,00 євро (1487184,60 грн.) з рахунку № 2600115237/978, відкритого у Луганському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для проведення підприємницької діяльності, що підтверджується меморіальним ордером № 001 від 17.11.2006 року (а.с.51).

     Також позивачкою укладено контракт № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року, укладеного між фірмою AON-Експорт (м. Бохум, Німеччина) в особі генерального директора Брянцева В. (Продавець) та ПП ОСОБА_1 (Покупець), з якого вбачається,  що його предметом є пасажирський автобус Неоплан, загальна сума контракту складає 145 000,00 євро, відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах EXW впродовж 15 банківських днів після отримання 100% передоплати (а.с.54-56).

                  На виконання умов даного контракту позивачкою ОСОБА_1 06.06.2007 року перераховано на адресу фірми AON-Експорт 113 000,00 євро (771119,35 грн.) з рахунку № 2600115237/978, відкритого у Луганському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для проведення підприємницької діяльності, що підтверджується меморіальним ордером № 001 від 06.06.2007 року (а.с.57).

      Судом встановлено, що на підставі направлення від 01.12.2008 року № 1499, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську, наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 01.12.2008 року № 1045, відповідно до плану перевірки, заяви підприємця та повідомлень ЛВ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 05.03.2007 року № 35-7-13-00/1541, від 08.10.2007 року № 35-7-13-00/7093,  уповноваженими особами Ленінської МДПІ у м. Луганську проведена позапланова виїзна перевірка суб’єкта господарювання фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за період з 28.04.2006 року по 30.11.2008 року з питань дотримання вимог валютного законодавства України та операцій, здійснених по зовнішньоекономічним контрактам № AL 67-09/06 від 04.09.2006 та № AL 101-02/7 від 01.02.2007 року  

                При проведенні перевірки позивачкою надані документи митного оформлення автобусу Неоплан – уніфікована митна декларація МД-1 (а.с.52), та митна декларація (а.с.53), які оформлені на громадянина – фізичну особу ОСОБА_1, а не на суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, що на думку відповідача є порушенням  порядку здійснення  розрахунків в іноземній валюті.

     За результатами перевірки складено акт № 1515/17/2439914062 від 04.12.2008 року (а.с.22-33), згідно висновків якого зазначено  що позивачкою порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями,  в частині перевищення законодавчо встановлених  термінів розрахунків без отримання індивідуальної ліцензії НБУ на 655 днів на суму 230000 євро (операції по контракту № AL67-09/06 від 04.09.2006 року), на 454 днів на суму 113000 євро (операції по контракту № AL101-02/7 від 01.02.2007 року), також  у ході проведення перевірки було здійснено вилучення копій фінансово – господарських документів, які надано підприємцем для перевірки зовнішньоекономічної діяльності, та які свідчать про факт порушення термінів розрахунків при здійсненні операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме:

-   меморіальний ордер № 001 від 06.06.2007 року по валютному рахунку 2600115237;

-   меморіальний ордер № 001 від 17.11.2006 року по валютному рахунку 2600115237;

-   контракт № AL 123-06/07 від 09.06.2007 року з фірмою AON-Експорт (Німеччина);

-   контракт № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року з фірмою AON-Експорт (Німеччина);

-   додаткове узгодження від 09.06.2007 року;

-   контракт № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року з фірмою AON-Експорт (Німеччина);

-   акт приймання – передачі від 06.12.2006 року;

-   митна декларація для фізичних осіб від 06.12.2006 року (форма митної декларації затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 748);

-   уніфікована митна декларація форми МД-1 від 06.12.2006 року;

-   специфікація від 20.11.2006 року, дата штампа Мостиської митниці 06.12.2006 року (а.с.47).  

         Рішенням відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 року №0000842200/0 на підставі зазначеного акту перевірки відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (пеню) в сумі 2 297 384,00 грн. (а.с.41).

        Зазначене рішення було надіслано 05.12.2008 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, але не було вручено платнику податків з причини закінчення терміну зберігання та було розміщено на дошку податкових оголошень 15.01.2009 року, про що Ленінською МДПІ у м. Луганську складено акт № 3/22/2439914062 від 15.01.2009 року (а.с.42).  

                    Суд вважає, що висновки  відповідача про допущені позивачкою порушення вимог закону у зв’язку з зазначеними контрактами є  поспішними, зроблені без  врахування всіх документів з цього приводу.  

         Судом встановлено, що як убачається з зазначеного акту, відповідачем зроблено висновки, що за контрактом № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року, предметом якого  є пасажирський автобус марки Неоплан, загальна сума контракту складає 295 000,00 євро, що включає всі витрати, пов’язані з повним виконанням умов контракту, відвантаження   товару здійснюється продавцем на умовах EXW впродовж 15 банківських днів після отримання 100% передоплати (а.с.47-50), та за яким   на виконання його умов  позивачкою ОСОБА_1 17.11.2006 року перераховано на адресу фірми AON-Експорт 230 000,00 євро (1487184,60 грн.) з рахунку № 2600115237/978, відкритого у Луганському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для проведення підприємницької діяльності, має місце заборгованість, днем виникнення  цієї заборгованості  є 15.02.2007 року, оскільки товар повинен був бути ввезений на митну територію України 17.11.2006 року, і за період з 15.02.2007 року по 30.11.2008 року пеня складає 1 519 474 євро, кількість днів прострочення – 655.

          Також в акті перевірки зазначено, що за контрактом № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року предметом якого  є пасажирський автобус Неоплан, загальна сума контракту складає 145 000,00 євро,  відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах EXW впродовж 15 банківських днів після отримання 100% передоплати (а.с.54-56), та за яким на  виконання умов даного контракту позивачкою ОСОБА_1 06.06.2007 року перераховано на адресу фірми AON-Експорт 113 000,00 євро (771119,35 грн.) з рахунку № 2600115237/978, відкритого у Луганському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для проведення підприємницької діяльності, також має місце заборгованість,  днем виникнення цієї заборгованості по зазначеному контракту є 04.09.2007 року, оскільки товар повинен був бути ввезений на митну територію України 06.06.2007 року, і за період з 04.09.2007 року по 30.11.2008 року пеня складає 777 910 євро, кількість днів прострочення – 454.  

   Такі висновки відповідачем зроблено на підставі того, що  позивачкою для перевірки не надані імпортні вантажно – митні декларації, які підтверджують ввіз товару по контракту № AL 67-09/06 від 04.09.2006 року, та мають бути оформлені згідно вимог валютного законодавства, та  документів, які підтверджують надходження імпортного товару по контракту № AL 101-02/07 від 01.02.2007 року.

  Надані позивачкою  до перевірки документи митного оформлення автобусу марки Неоплан уніфікована митна квитанція  МД-1 № 394236 від 6 грудня 2006 року та митна квитанція  від 30 липня 2007 року, про сплату позивачкою  за митне оформлення автобусів 178663,60 гр. та 182971,69 гр. за вказаними контрактами,    відповідачем не враховані в частині ввезення позивачкою, як  суб’єктом господарювання, імпортного товару, оскільки вони  оформлені на ОСОБА_1, як на громадянина – фізичну особу, а не суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

    Суд вважає, що у даному випадку відповідачем безпідставно не враховано зазначені сплати за митне оформлення  зазначених автобусів, оскільки  у дійсності   митне оформлення товару за контрактами  позивачкою  здійснено, товар  у встановлені законом строки надійшов з-за кордону після  його оплати, ніяких перевищень законодавчо встановлених  термінів розрахунків без отримання індивідуальної ліцензії НБУ з боку позивачки немає.

              Відповідно до положень п. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 43 Митного кодексу України всі товари, які ввозяться на митну територію України, підлягають митному контролю як сукупності дій, пов’язаних з їх переміщенням через митний кордон, при цьому такий контроль розпочинається з моменту перетинання товарами митного кордону.

      Відповідно до п. 23 ст. 1 вказаного кодексу переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

        Вантажна митна декларація, згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт перетину товарами митного кордону України. Нею засвідчується, зокрема, факт перебування імпортованих товарів у відповідному митному режимі.

    Таким чином, застосування органами державної податкової служби пені в даному випадку можливе лише в разі перевищення 90-денного терміну поставки (імпорту) товарів, що визначається моментом перетинання товаром митного кордону України, з дати здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента та за умови відсутності індивідуальної ліцензії Національного банку України на таке перевищення.                      

    При цьому наявність оформленої належним чином вантажної митної декларації типу ІМ 40 не вимагається.  

    За таких обставин, суд вважає,  що оскільки  позивачкою митне оформлення товару за вказаними контрактами  проведено у встановленому порядку, то та обставина, що оплата за митне  оформлення  проведена позивачкою не від імені себе, як  суб’єкта господарювання, а  як фізичної особи, у даному випадку не має значення, оскільки для  настання відповідальності  за порушення   вказаних вище вимог закону, необхідно встановлення  саме факту  перевищення законодавчо встановлених  термінів розрахунків без отримання індивідуальної ліцензії НБУ, що у даному випадку відсутнє, а тому   відповідач  у даному випадку безпідставно  застосував до позивачки штрафні санкції, у зв’язку з чим  позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.  

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 30 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 2 квітня 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

    Керуючись ст. ст.  11, 71, 159-163 КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

      Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську - задовольнити повністю.  

    Визнати недійсним   рішення від 5 грудня 2008 року  за № 0000842200/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  про застосування штрафних санкцій  у сумі  2297384 грн.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанову викладено в повному обсязі та підписано 2 квітня 2010 року.

Головуючий:суддя                                                                                                О.П.Островська