ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2010 р. Справа № 2а-28300/09/1270
Категорія 6.6.4
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Борзаниці С.В.
при секретарі Гапоновій І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до Луганського обласного комунального паливного підприємства «Луганськоблпаливо» про стягнення податкового боргу в розмірі 809.77 грн.
в присутності сторін:
від представника позивача: Денисенко О.С.
(довіреність № 3/8/10 від 11.01.2010 року)
від представника відповідача: Черепахін В.М. (директор)
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2009 року Старобільська МДПІ Луганської області звернулась до Луганського обласного комунального паливного підприємства «Луганськоблпаливо» з позовом про стягнення податкового боргу в розмірі 809.77 грн.
Позивач зазначав, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконкомом Луганської міської Ради 29.07.1998 року за № 1 382 120 0000 004646. На обліку в Ленінській МДПІ міста Луганська відповідач перебуває з 17 липня 2000 року за № 5237.
Станом на 20.11.2009 року за підприємством утворився податковий борг у сумі 809.77 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, дав пояснення щодо суті позовних вимог. Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконкомом Луганської міської Ради 29.07.1998 року за № 1 382 120 0000 004646, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 486248 /арк. справи № 12/. На обліку в Ленінській МДПІ міста Луганська відповідач перебуває з 17 липня 2000 року за № 5237, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 913 від 17.06.2005 року /арк. справи № 6/.
Підприємство взято на облік в Новоайдарському відділенні Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.
Згідно ст. 2 Закону України від 3 липня 1992 року №2535-ХП "Про плату за землю" використання землі є платним.
Земельний податок - це щорічна обов'язкова плата, яку вносять юридичні і фізичні особи за користування земельними ділянками. Податок запроваджено з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо: раціонального використання та охорони земель; підвищення родючості землі; відшкодування витрат власникам землі, пов'язаних із господарюванням на землях гіршої якості; ведення державного земельного кадастру; здійснення землеустрою та моніторингу землі; проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.
Зібрані шляхом справляння земельного податку кошти надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів сільських, селищних, місцевих рад, на території яких находяться земельні ділянки, 30% з цих коштів централізуються на спеціальних бюджетних рахунках Державного комітету України по земельним ресурсам. Тому несплата земельного податку порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду її економічним інтересам, загрожує виконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.
Станом на 20.11.2009р. підприємство допустило податковий борг у сумі 809грн.77 коп. (вісімсот дев’ять грн. 77 коп.), з них:
- заборгованість по земельному податку з юридичних осіб по Новоайдарській селищній раді в розмірі 785 грн. 97 коп. (сімсот вісімдесят п’ять грн. 97коп.) - основний борг - 785 грн.97 коп.( р/р 33217811700208, код платежу 13050100, одержувач Новоайдарська селищна рада), нараховано згідно наданих боржником розрахунків - вх.№782 від 31.01.2009р., вх.№119 від 25.01.2008р.
-заборгованість по комунальному податку в розмірі 23 грн. 80 коп. (двадцять три грн. 80 коп.) основний борг - 23 грн.80 коп.( р/р 33211828700208, код платежу 16010200, одержувач УДК у Новоайдарському районі, банк одержувача УДК в Луганській області, код 240446685, МФО 804013), нараховано згідно наданих боржником розрахунків - вх.№4358 від 08.07.2009р., вх.№2521 від 23.04.2009 року.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі - Закон № 2181) платниками податків вважаються юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25.06.1991 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За змістом пунктів 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. А відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 - податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181 - органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
01.10.2008р. посадовим особам Підприємства було направлено поштою з повідомленням про вручення першу податкову вимогу форми "Ю1" №1/39, а 21.11.2008р. другу податкову вимогу за № 2/62. 15.01.2009р. було прийнято рішення начальника Старобільської МДПІ № 1/8/24-01880829 "Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу".
Таким чином, заходи щодо примусової реалізації активів результатів не дали, а Старобільська МДПІ позбавлена можливості стягувати податковий борг за рахунок примусової реалізації майна боржника.
Відповідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону № 2181).
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами у межах повноважень, визначених законами.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 9 ЗУ № 588-XIV платники податків і зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.
Оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.3 п. 3.1.1. ЗУ № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до Луганського обласного комунального паливного підприємства «Луганськоблпаливо» про стягнення податкового боргу в розмірі 809.77 грн. задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з Луганського обласного комунального паливного підприємства «Луганськоблпаливо» у сумі 809.77 грн. (вісімсот дев’ять грн. 77 коп.), з них перерахувати суму боргу по земельному податку – 785.97 грн. (сімсот вісімдесят п’ять грн. 97 коп.) на р/р 33217811700208, код платежу 13050100, одержувач УДК у Новоайдарському районі, банк одержувача УДК в Луганській області, код 240446685, МФО 804013; заборгованість по комунальному податку в розмірі 23.80 грн. (двадцять три грн. 80 коп.) на р/р 33211828700208, код платежу 16010200, одержувач УДК у Новоайдарському районі, банк одержувача УДК в Луганській області, код 240446685, МФО 804013.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 29 березня 2010 року.
Суддя С.В.Борзаниця