ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2010 року Справа № 2а-438/10/1270
Категорія 6.12
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Гапоновій І.В.,
за участю:
представник позивача: не з’явився
представник відповідача: Михайліченко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків, -
В С Т А Н О В И В:
26 січня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків.
У позовній заяві позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Антрацит» недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 120263,25 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Державне підприємство «Антрацит» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
За відповідачем за період з 01.10.2009 року по 01.01.2010 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 120263,25 грн.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача під час судового засідання позов визнав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву..
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» зареєстровано у відділенні ВД ФСНВ у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, у зв’язку з чим прийняло на себе зобов’язання платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, але свої зобов’язання належним чином не виконало.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 120263,25 грн., що виникла за період з 01.10.2009 року по 01.01.2010 року, що підтверджується актом звірки від 03.03.2010 року.
До цього часу сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 КАС України встановлено, що судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ч.1 ст. 47 зазначеного Закону, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Пунктом 4.12 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями — у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з п. 4.13 зазначеної Інстркуції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Антрацит», код ЄДРПОУ 32226065, на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області недоїмку по страховим внескам у сумі 120263,25 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 23 березня 2010року.
Суддя С.В. Борзаниця