У Х В А Л А

23 березня 2010 року                                                              Справа №  2а-1535/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                     Ковальової Т.І. ,  

при секретарі     :    Смішливій І.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління пенсійного фонду України в Луганської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області  про скасування вимоги та зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління пенсійного фонду України в Луганської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області  про скасування вимоги та зобов’язання вчинити певні дії.

    Ухвалою суду від 27 лютого 2010 року за позовною заявою ПГоловного управління пенсійного фонду України в Луганської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області  про скасування вимоги та зобов’язання вчинити певні дії було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу необхідно передати на розгляд  місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

    Згідно п. 2  ч. 1 ст. 18  КАС України місцевим загальними судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення  до адміністративної відповідальності.

    Частиною 1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішується адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності;

3) після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності;

4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

5) ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Частина 2 ст. 384 ЦПК України передбачає, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Суд приходить до висновку, що справу слід передати до Ленінського районного суду  м.Луганська, оскільки як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчий лист від 20.04.2007 року виданий Ленінським районним судом  м.Луганська.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 22, 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу за позовною заявою Головного управління пенсійного фонду України в Луганської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області  про скасування вимоги та зобов’язання вчинити певні дії за підсудністю до Ленінського районного суду  м.Луганська для розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                       Т.І. Ковальова