Справа № 2а-1197/10/1270

                                                                                                       Категорія № 6.19

                                                          ПОСТАНОВА

                                                        Іменем України

«10» березня 2010 р.                        

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

         судді: Борзаниці С.В.

         при  секретарі: Гапоновій І.В.,

за участю:

представника прокуратури: Майборода О.О.

представника позивача: Прокопенко С.В.

представник відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 28 715,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

        12  лютого 2010 року Прокурор Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» зареєстроване Слов’яносербською райдержадміністрацією 16.03.1998 року за №32270, про що зроблено запис № 475/98 є суб’єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою Луганського обласного управління статистики від 20.03.1998 року. Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Слов’яносербському районному центру зайнятості з 16.04.1998 року, встановлено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування». Порядок нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  та їх сплати регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року №339. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що обов’язковість сплати страхових внесків на випадок безробіття для роботодавців встановлено п.п.2 ст.35, а відповідальність за несвоєчасність та повноту сплати страхових внесків  передбачено частиною 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.9.1 зазначеної Інструкції. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальники сплачують  суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф та пеню. При прийнятті звітно-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2009 рік головним спеціалістом Слов’яносербського районного центру зайнятості Прокопенко Світланою Володимирівною встановлено, що у відповідача станом на 01 січня 2010 року з’явилася заборгованість (недоїмка) у сумі 180216,59 грн. в тому числі пеня 17902,45 грн. у зв’язку з тим, що  внески нараховувались вірно, але перераховувались несвоєчасно та не в повному обсязі. На суму 151501,45 грн. вже подано позови та задоволено. Тому загальна сума позову складає 28715,14 грн., з них недоїмка-24248,92 грн., пеня-4466,22 грн.

         У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Представник позивача підтримав  позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

   Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином. Правом подати до суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

   Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

  Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

        Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який  визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» зареєстроване Слов’яносербською райдержадміністрацією 16.03.1998 року за №32270, про що зроблено запис № 475/98 є суб’єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою Луганського обласного управління статистики від 20.03.1998 року. Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Слов’яносербському районному центру зайнятості з 16.04.1998 року.

Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду  загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року.  

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111,   роботодавець  несе  відповідальність  за  несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

       При прийнятті звітно-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2009 рік головним спеціалістом Слов’яносербського районного центру зайнятості Прокопенко Світланою Володимирівною встановлено, що у відповідача станом на 01 січня 2010 року з’явилася заборгованість (недоїмка) у сумі 180216,59 грн. в тому числі пеня 17902,45 грн. у зв’язку з тим, що  внески нараховувались вірно, але перераховувались несвоєчасно та не в повному обсязі. На суму 151501,45 грн. вже подано позови та задоволено. Тому загальна сума позову складає 28715,14 грн., з них недоїмка-24248,92 грн., пеня-4466,22 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим  органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат,  на  які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

        Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків  облікової  ставки Національного   банку   України,   що   діяла  на  момент  сплати, нарахованої на повну суму недоїмки  (без  урахування  штрафів)  за весь її строк.  

        Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, не  сплачені  в  строк  страхові  внески,  пеня  і  штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

         На підставі розрахункової відомості нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишок загальної заборгованості на кінець звітного періоду за платником ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» складає 28715,14 грн.,  тобто недоїмка-24248,92 грн., пеня-4466,22 грн. (арк.справи 8).

    За таких обставин  позовні вимоги позивача є обгрунтовними та підлягають задоволенню.

    Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

     На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                    ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 28 715,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» (вул. Первомайська, буд.29, с. Сміле, Луганська область, 93706, р/р 260093041830 філія Слов’яносербське Відділення Ощадбанку №5449, МФО 364230, на користь Слов’яносербського районного центру зайнятості, вул. Леніна, буд. 55, смт. Слов’яносербськ, Луганська область, 93701, р/р 37178971900298 УДК Луганської області м. Луганськ, МФО 804013, код ЄДРПУ 13392450) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 28715,14 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції

         Суддя                                     С.В. Борзаниця